Ухвала суду № 83146047, 15.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36589/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Шевченко А.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Зарічанського Р.О.,

прокурора Кравця І.О.,

захисника - адвоката Бодні І.О.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Зарічанського Романа Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

15.07.2019 Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, Зарічанський Роман Олександрович звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суть підозри сторона обвинувачення зводить до того, що ОСОБА_1 , підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією(ч.1 ст.255 КК України); в організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою(ч. 3 ст. 209 КК України).

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому враховуючи обставини встановлені під час досудового розслідування, на думку прокурора, виправдовують тримання підозрюваноїпід вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваній 12.07.2019.

Прокурори в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, враховуючи, що попередньо до підозрюваної був застосований саме вказаний захід, а також після операційний стан здоров`я, який потребує постійного лікарського нагляду.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000123 від 22.01.2018 ОСОБА_1 22.03.2019 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, а 26.06.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Ухвалою слідчого судді Печерського суду міста Києва задоволено клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 14.07.2019 включно, ухвалою Київського апеляційного суду від 27.06.2019 запобіжний захід змінено на цілодобовий домашній арешт на строк до 14.07.2019.

Постановою заступника Генерального прокурора досудове розслідування кримінального провадження продовжено до 6 місяців.

Зі змісту даної постанови вбачається, що серед іншого таке рішення було обґрунтовано тим, що незважаючи на значний обсяг проведених в ході досудового розслідування стороні обвинувачення необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема провести за участю підозрюваних необхідні слідчі та процесуальні дії, отримати висновки призначених у даному кримінальному провадженні експертиз, завершити проведення огляду речей та документів, вилучених під час обшуків, провести слідчі експерименти за участю учасників кримінального провадження, виконати інші слідчі дії, направлені на повне та всебічне дослідження обставин вчинених злочинів, у тому числі на встановлення співучасників та їх ролей, виконати вимоги ст. 290 КПК України, відкрити матеріали кримінального провадження стороні захисту, надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Так, слідчий суддя вважає що мотивування необхідності такого продовження достатньо виважено викладені у вказаній постанові, що свідчить про наміри органу досудового розслідування забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації , при цьому перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, не погоджується з доводами сторони захисту про її не обґрунтованість, оскільки наявні дані які вказують на на обґрунтованість підозри, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання доказах, а саме: показаннями свідка ОСОБА_2 від 27.02.2019 та 01.03.2019, допитаного в порядку ст. 225 КПК України; показаннями свідка ОСОБА_3 від 16.04.2019 та 19.04.2019; показаннями свдка ОСОБА_4 від 22.03.2019 та 18.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_5 від 17.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_6 від 27.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_7 від 05.06.2019; показаннями свідка ОСОБА_8 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_9 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_10 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_11 від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_12 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_13 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_14 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_15 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_16 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_17 , від 21.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_18 від 10.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_19 від 28.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_20 від 04.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_21 від 03.04.2019; показаннями свідка ОСОБА_22 від 29.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_23 від 29.03.2019; показаннями свідка ОСОБА_24 від 25.03.2019; протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками від 05.04.2019, 06.06.2019, 09.04.2019, 11.04.2019, 16.04.2019; протокол огляду матеріалів кримінального провадження, а саме - результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - абонентського номеру № НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_25 від 02.05.2019; протоколами огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_25 від 25.03.2019 та 24.04.2019; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_25 , виявленого та вилученого у останнього за місцем його проживання від 22.03.2019; протоколами огляду веб-сайтів від 26.02.2019; протоколом огляду мобільного телефону, яким користується ОСОБА_26 від 19.04.2019; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: м.Київ, вул. Білицька, 31 від 27.03.2019; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 від 25.03.2019; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_27 від 21.03.2019 та додатками до нього; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_12 від 25.03.2019; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_13 від 25-26.03.2019; протоколом огляду речей та документів, вилучених за адресою: АДРЕСА_7 від 05.04.2019, протоколом огляду речей, вилучених під час обшуку автомобіля Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 , вилученого за місцем проживання ОСОБА_28 за адресою: АДРЕСА_8 , від 19.06.2019; протоколом огляду речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_29 за адресою: АДРЕСА_9 , від 21.06.2019, відповідь ДФС України від 22.03.2019 №6300/5/99-99-08-02-02-16, протоколом огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_30 від 15.05.2019; протоколом огляду місця події за місцем проживання свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 від 15.05.2019; відповідь оперативного підрозділу щодо перетину кордону ОСОБА_33 ; висновок судово-медичної експертизи №8-осв від 05.06.2019, показаннями свідка ОСОБА_34 від 11.05.2019, показаннями свідка ОСОБА_35 від 11.05.2019, протоколом пред`явлення речей для впізнання від 05.06.2019, протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_36 , вилученого за адресою: АДРЕСА_4 від 19.06.2019, протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_37 , вилученого за адресою: АДРЕСА_10 від 20.06.2019, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_36 від 21.06.2019, протоколами обшуків від 21.03.2019 за місцем проживання підозрюваних, та приміщення, в яких вони здійснювали свою злочинну діяльність; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_38 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року)

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

В той же час, слідчий суддя не в повній мірі може погодитися із тим, що ризики, які існували раніше та на даний час не зменшилися, виходячи за наступного.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Так, ухвалою слідчого судді Печерського суду міста Києва задоволено клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 14.07.2019 включно, ухвалою Київського апеляційного суду від 27.06.2019 запобіжний захід змінено на цілодобовий домашній арешт на строк до 14.07.2019.

Окрім вказаного, стороною захисту в судовому засіданні надано характеристику від 11.07.2019 громадянки ОСОБА_1 за підписом Т.в.о. заступника начальника ВП Голосіївського УП ГУНП України в місті Києві, з якої слідує, що ОСОБА_1 за період перебування під домашнім арештом зарекомендувала себе з позитивної сторони. Встановлені їй судом обмеження не порушувала. Сварок чи конфліктів за місцем мешкання не вчиняє. Відносно останньої до Голосіївського УП ніхто з громадян зі скаргами не звертався. До обраної судом міри запобіжного заходу гр. ОСОБА_1 відноситься добросовісно та належним чином. Порушень правил перебування під домашнім арештом не виявлено.

Слід зазначити, що вказане свідчить, що підозрювана протягом місяця, перебуваючи у статусі підозрюваної, виконувала обов`язки, які на неї покладені відповідно до статті 42 КПК України, протилежного стороною обвинувачення доведено не було.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, про існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_1 , проте не можна стверджувати про його актуальність як і на початковій стадії досудового розслідування, оскільки вказані обставини дане спростовують, а за вставнолених обставин не можна стверджувати, що тримання під вартою являється єдиним заходом, який зможе запобігти вказаному ризику.

Також слід зазначити, що в спростування ризику щодо переховування підозрюваної свідчить і її стан здоров`я. Так, з наданого 15.07.2019 консультативного висновку ОСОБА_1 вбачається, що у останньої післяопераційний стан, який потребує амбулаторної терапії, фізіотерапії в умовах клініки.

Прокурор, вказує, що обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що підозрювана перебуваючи на волі також матиме можливість знищити, сховати або спотворити, одну з вказаних речей, обґрунтовуючи це ти тим, що один з підозрюваних - ОСОБА_27 до початку проведення обшуку 21.03.2019 пошкодив 5 мобільних телефонів, які імовірно використовував у злочинній діяльності(протокол огляду вилучених речей від 25.03.2019), проте до вказаного обґрунтування слідчий суддя відноситься критично, так як не можна ставити ОСОБА_1 в провину дії третіх осіб.

Також прокурор вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, проте вказаний ризик можна виключити не лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а й покладення відповідних обов`язків.

З матеріалів клопотання вбачається, що сторона обвинувачення вважає, що у кримінальному провадженні не встановлено та не зібрано усіх доказів щодо інших учасників злочинної організації, осіб, яким відомі фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що може свідчити про можливі ризики перешкоджання досудовому розслідуванню зі сторони підозрюваної шляхом незаконного впливу на осіб, які на даний час не допитані у кримінальному провадженні, причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що вказані доводи стороною захисту спростовані не було, а тому за викладених обставин в клопотанні вбачається актуальність даних ризиків, проте не можна стверджувати, що це являється безумовною причиною тримання підозрюваної під вартою.

За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування прокурора про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, проте в своїй сукупності це не може переконливо свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: 22-00 год. по 07-00 год. у межах строку досудового розслідування.

Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України Зарічанського Романа Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_11 , у період з 22.00 год до 07.00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000000123 строком на два місяці, а саме до 12.09.2019 включно.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

-носити електронний засіб контролю.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва