Рішення № 83144713, 21.07.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/784/19

провадження №2/489/1001/19

Заочне рішення

Іменем України

21 липня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі – ПрАТ СК «ПЗУ Україна») до ОСОБА_1 , третя особа – Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька» (далі – ПрАТ СК «Галицька»), про відшкодування завданої майнової шкоди

встановив:

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 в якому просив стягнути з останнього страхове відшкодування в розмірі 6001,59 грн. та витрати на оплату судового збору.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2017 між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» і ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться серії НОМЕР_1 № 15130, пов`язаного з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 . 09.06.2017 в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля DACIA LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_3 , під управлінням ОСОБА_1 . В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» автомобіль. Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) від 09.06.2017 відповідач визнав себе винним у настанні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. В подальшому, керуючись умовами договору страхування ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 6001,59 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 13.06.2017 та страхового акту № UA2017060900037/L01/02 від 15.06.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 5369. Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК «Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в розмірі 6001,59 грн. В той же час, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була забезпечена в ПрАТ СК «Галицька» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/450261. 31.07.2018 ПрАТ СК «Україна» направлено вимогу ПрАТ СК «Галицька» про відшкодування завданої майнової шкоди, однак відповіді отримано не було. Також вимога направлялась і відповідачу, проте вона повернулась із поштовою відміткою про невірно зазначену адресу одержувача. Так як вирішити питання у досудовому порядку не надалось можливим, позивач звернувся до суду зданим позовом.

Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та третя особа причини неявки в судове засідання не повідомили та відзиву і пояснень не надали.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» і ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться серії НОМЕР_1 № 15130, пов`язаного з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 .

09.06.2017 в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля DACIA LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_3 , під управлінням водія ОСОБА_1 .

З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що в настанні останньої визнав себе винним ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.06.2017 був пошкоджений автомобіль OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту та платіжного доручення від 15.06.2017 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 6001,59 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент настання страхової події була забезпечена в ПрАТ СК «Галицька» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/450261.

У досудовому порядку позивач направив ПрАТ СК «Галицька» вимогу від 31.07.2018 № 769/18 про відшкодування майнової шкоди, відповіді на яку не отримав, а також не отримав відшкодування шкоди.

У зв`язку із цим, позивач вважає, що в нього виникло право вимоги до винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , якому 06.07.2018 було направлено вимогу про відшкодування майнової шкоди в розмірі 6001,59 грн., яка останнім не відшкодована.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та\або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час настання страхового випадку була застрахована відповідачем у ПрАТ СК «Галицька» на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АК/0450261, відповідно після виплати страхового відшкодування, в позивача виникло право вимоги про виплату відшкодованої страхової виплати до ПрАТ СК «Галицька», в т.ч. і шляхом звернення з позовом до суду, оскільки сума страхового відшкодування не перевищує вказану в полісі ПрАТ СК «Галицька» страхову суму за шкоду завдану майну, яка складає 100000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа – Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька», про відшкодування завданої майнової шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ПЗУ Україна, код ЄДРПОУ 351005, (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40);

відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 );

третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька», код ЄДРПОУ 22186790, (місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22).

Повний текст судового рішення складно 21.07.2019.

Суддя І.В.Коваленко