Ухвала суду № 83144603, 30.05.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

751/3737/18

н\п 4-с/490/87/2019

У Х В А Л А

22 травня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі : головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі Росинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії Двс якій просила визнати незаконною бездіяльність начальника Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Л.А. Бакай щодо не зняття арешту з її нерухомого майна, накладеного Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Беляковим А.А. від 18.10.2010 року на підставі виконавчого листа № 6-2404 від 15.12.2009 року, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова, у межах виконавчого провадження № 22153031, яке закрито з підстав діючого законодавства; зобов`язати начальника Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Л.А.Бакай зняти арешт з її нерухомого майна, накладеного Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Беляковим А.А. від 18.10.2012 року. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначила, що 15 грудня 2009 року Новозаводським районним судом міста Чернігова був виданий виконавчий лист № 6-2404/09 про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та неї – ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором на суму 227 509 грн. 29 коп. Скаржник зазначила, що 18 жовтня 2010 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Беляковим А.А. було винесено постанову про арешт всього належеного скаржнику нерухомого майна. Скаржник також вказала, що 13 грудня 2011 року зазначене виконавче провадження завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» за письмовою заявою стягувача – ПАТ «Альфа-Банк», однак арешт накладений на майно скаржника так і не був знятий.

Скаржник у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просила розглядати скаргу за її відсутності, вимоги скарги підтримала.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, надав суду заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено інформаційну довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови старшого державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ від 18.10.2012 року про відкриття виконавчого провадження.

Із листа управління ДВС від 29.05.2018 року слідує, що 13.12.2011 року державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про поверненя виконавчого документу № 6-2404 стягувачу з підстав визначених п.1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження, у зв`язку з тим, що надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документу. Також зазначено, що у зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа знищено за сплином строків зберігання, надати правову оцінку діями державного виконавця відсутня можливість.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції станом на 01.11.2010 року у разі закінчення виконавчого провадження який його видав, арешт, накладений на майно

боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем

заходи примусового виконання рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на 01.11.2010 року у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції станом на 01.11.2010 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Тож, судом встановлено, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану - арешт з майна скаржника знято не було, а начальник відділу, зокрема, при затвердженні постанови про закінчення виконавчого провадження мав перевірити правильність та повноту всіх дій державного виконавця. За такого суд приходить до висновку, що дії начальника ДВС є протиправними, а вимоги скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.447-452ЦПК України, ст. 50 в редакції станом на 01.11.2010 року,

УХВАЛИВ:

Визнати протиправною бездіяльність начальника Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо не вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати начальника Центрального відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з нерухомого майна, накладеного постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Миколаєва від 18.10.2012 року у виконавчому провадженні № 22153031 по примусовому виконанню виконавчого листа № 6-2404/09 виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 15.12.2009 року.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пятнадцяти днів з дня проголошення ухвали через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя