Ухвала суду № 83144362, 04.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25523/19

Провадження № 2/761/6141/2019

У Х В А Л А

04 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Сетам» про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Сетам» про визнання договору недійсним.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Так, з матеріалів поданого позову вбачається, що останній підписаний представником позивача Шевченко О.М. , поряд із тим, доказів на підтвердження повноважень останнього до позову не долучено.

За змістом ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Статтею 132-1 Конституції України регламентовано, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову;2) значення справи для сторін;3) обраний позивачем спосіб захисту;4) категорію та складність справи;5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;6) кількість сторін та інших учасників справи;7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі змісту поданого позову, з урахуванням ч. 3 ст. 274 ЦПК України, вбачається, що останній підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження, а відтак позивачу слід надати докази повноважень адвоката на здійснення представництва у даному позові.

У разі виправлення недоліків у вказаній частині, такі докази слід надати відповідності до кількості учасників справи.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Група Скіф» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Сетам» про визнання договору недійсним - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: