Рішення № 83144237, 31.05.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2114/19

Справа №754/10830/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.

за участі секретаря судового засідання Гайворонського В.М.,

представника позивача Павликівського В.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариства «Мусон», про часткове стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «ВТБ Банк» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариства «Мусон» про часткове стягнення заборгованості.

Вимоги своєї позовної мотивує тим, що між ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є АТ «ВТБ Банк» та ВАТ «Мусон», правонаступником якого є ПАТ «Мусон» 15.12.2010 було укладено Договір поруки № 20.11/10-МНЛ.

Банк на умовах вказаного договору надав позичальнику кредит в сумі 11 800 000, 00 дол. США, однак позичальник у визначені договором терміни зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду та стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 , який є поручителем за кредитним договором № 20.11/10-МНЛ, частину суми заборгованості в розмірі 110 000, 00 дол. США, та витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року відповідно до ст. 23 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначена підсудність цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариства «Мусон» про часткове стягнення заборгованості Деснянському районному суду м. Києва.

14.08.2018 вищевказана справа надійшла на адресу Деснянського районного суду м.Києва.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 15.08.2018 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 10.09.2018 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 07.11.2018 було закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача Павликівський В.І., в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідач - ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

Представник третьої особи ПАТ «Мусон» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи правову позицію позивача та ту обставину, що в матеріалах справи міститься достатньо даних для вирішення питання про стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 частину суми заборгованості, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та представника третьої особи по справі на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст.280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані стороною позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ПАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «Мусон», в особі Генерального директора ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту укладено кредитний договір №20.11/10-МНЛ від 15.12.2010 р., Банк на умовах цього договору зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 11 800 000, 00 дол. США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 14 грудня 2015 року, а також сплатити плату за Кредит та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

15.12.2010 був укладений між «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 (далі - Поручитель/Відповідач) договір поруки №20.11/10-МНЛ (далі по тексту - Договір поруки), в якому в п.1.1 зазначається, що за цим Договором Поручитель поручився перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного договору №20.11/10- МНЛ від 15.12.2010, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до п. 1.3.2 Кредитного договору виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_2 .

Згідно із п. 1.1.ст. 1 «Предмет договору» Кредитного договору ( відповідно до договору № 4 про внесення змін до Кредитного договору 20.11/10-МНЛ від 15.12.2010) Банк на умовах цього договору зобов`язується надати Позичальнику Кредит в сумі 11 800 000, 00 дол. США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором, але не пізніше 14 грудня 2015 року включно, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором. Кредит за Договором надається позичальнику у такій валюті: долар США.

Згідно із п. 3.1.2. Кредитного договору відсотки за користування Кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у наступних розмірах:

10% (десять) відсотків річних для Кредитів (траншів), наданих Позичальнику до дати укладення Договору №4 про внесення змін до цього Договору;

11% (одинадцять) відсотків річних для Кредитів (траншів), наданих Позичальнику з дати

(включно) укладення Договору №4 про внесення змін до цього Договору та договорів про внесення змін до Договорів про забезпечення».

Позивач належним чином виконав свій обов`язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту), що підтверджується меморіальними ордерами (№30052 від 16.12.2010 про надання кредиту в сумі 2 657 004,00 дол. США; №86261,00 від 17.12.2010 про надання кредиту в сумі 86 261,00 дол. США; №9955 від 23.12.2010 про надання кредиту в сумі 41 562,00 дол. США; №10598 від 28.12.2010 про надання кредиту в сумі 41 043,00 дол. США; №15000 від 29.12.2010 про надання кредиту в сумі 65 055,00 дол. США; №41634 від 30.12.2010 про надання кредиту в сумі 97 948,00 дол. США; №6956 від 27.01.2011 про надання кредиту в сумі 85 000,00 дол. США; №6260 від 10.02.2011 про надання кредиту в сумі 220 000,00 дол. США; №5086 від 15.02.2011 про надання кредиту в сумі 60 000,00 дол. США; №17489 від 25.02.2011 про надання кредиту в сумі 74 000,00 дол. США; №10661 від 10.03.2011 про надання кредиту в сумі 296 000,00 дол. США; №6435 від 24.03.2011 про надання кредиту в сумі 75 000,00 дол. США; №12250 від 29.03.2011 про надання кредиту в сумі 19 000,00 дол. США; №16869 від 30.03.2011 про надання кредиту в сумі 175 000,00 дол. США; №7699 від 05.04.2011 про надання кредиту в сумі 125 000,00 дол. США; №5027 від 07.04.2011 про надання кредиту в сумі 41 000,00 дол. США; №12103 від 19.04.2011 про надання кредиту в сумі 77 000,00 дол. США; №6956 від 27.01.2011 про надання кредиту в сумі 85 000,00 дол. США; №8007 від 27.04.2011 про надання кредиту в сумі 110 000,00 дол. США; №11870 від 17.05.2011 про надання кредиту в сумі 65 000,00 дол. США; №38506 від 27.05.2011 про надання кредиту в сумі 45 000,00 дол. США; №9076 від 16.06.2011 про надання кредиту в сумі 73 000,00 дол. США; №14866 від 11.04.2012 про надання кредиту в сумі 400 000,00 дол. США; №22070 від 13.04.2012 про надання кредиту в сумі 1280 000,00 дол. США; №19354 від 18.05.2012 про надання кредиту в сумі 45 000,00 дол. США; №14398 від 08.06.2012 про надання кредиту в сумі 91 000,00 дол. США; №17731 від 14.06.2012 про надання кредиту в сумі 98 000,00 дол. США; №31263 від 25.06.2012 про надання кредиту в сумі 190 000,00 дол. США; №53246 від 27.06.2012 про надання кредиту в сумі 24 830,00 дол. США; №5695 від 13.07.2012 про надання кредиту в сумі 5695 000,00 дол. США; №5565 від 27.07.2012 про надання кредиту в сумі 42 000,00 дол. США; №38224 від 08.11.2012 про надання кредиту в сумі 67 000,00 дол. США; №36679 від 14.11.2012 про надання кредиту в сумі 110 000,00 дол. США; №37345 від 16.11.2012 про надання кредиту в сумі 92 000,00 дол. США та банківськими виписками.

Окрім того, факт надання Банком кредитних коштів Позичальнику, досліджувався та встановлений у справі №910/4048/18, по результату розгляду якої було прийнято рішення Господарського суду м. Києва про стягнення з ПАТ «МУСОН» на користь АТ «ВТБ БАНК» 150 000,00 дол. США боргу по Кредитному договору.

Відповідно до постанови від 30.07.2018, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного ТУЮ у Херсонській області Огородником Є.І., на підставі наказу №910/4048/18 від 13.06.2018 Господарського суду, відкрито виконавче провадження №56841938 про стягнення з ПАТ «Мусон» заборгованості в сумі 15 000 дол. США.

Внаслідок невиконання своїх зобов`язань Позичальником за кредитним договором №20.11/10- МНЛ від 15.12.2010, станом на 02.02.2018 у Позичальника виникла та існує перед Позивачем заборгованість за кредитом (основним боргом) в сумі 925 280, 96 дол. США.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Приписами цивільного законодавства передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником, порукою може забезпечуватись виконання зобов`язань частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України регламентує, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договорами поруки, особи які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 2 ст. 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив та не надав заперечень на позовну заяву, доказів повернення відповідачем одержаного кредиту, а також сплати належних за користування кредитом процентів в повному розмірі та в установлений строк суду не надано.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариства «Мусон», про часткове стягнення заборгованостіпідлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, у відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 46879, 07 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 81, 82, 141, 265, 280-284 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 553, 554, 543, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариства «Мусон», про часткове стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» частину суми заборгованості по кредиту за Кредитним договором №20.11/10-МНЛ в суммі 110000 дол.США та витрати по сплаті судового збору у розмірі 46879,07 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: