Ухвала суду № 83138728, 18.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1309/19

Провадження № 1-кп/127/48/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

суддів: Ан О.В., Іщук Т.П.,

за участю секретаря судового засіданні: Бойко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000422 від 26.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Охоти Р.І.,

захисника: Мазура О.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Враховуючи вказані вимоги закону судом на розгляд учасників судового провадження поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Охота Р.І. вважає за доцільне продовжити дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб, оскільки наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватись від суду, впливати на потерпілого, свідків по кримінальному провадженню, вчинити інші злочини, крім того є жителем іншого міста, що підвищує ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Захисник Мазур О.В. заперечував, щодо продовження строку тримання під вартою, вважає, що ризики передбачені ст. 177 КК України прокурором не доведені, зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненому інкримінованого йому злочині не доведена, обвинувачений ОСОБА_1 має дружину та чотирьох неповнолітніх дітей, а тому просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 60 діб. У подальшому ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2019, від 12.03.2019, від 02.05.2019 та від 25.06.2019 продовжено ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09.07.2019 – ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2019, щодо продовження строків тримання під вартою залишена без змін.

При вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає, за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не одружений, не працюючий, має судимість за вчинення корисливого злочину, не має постійного місця проживання на території міста Вінниці та Вінницької області, не має постійної реєстрації, є уродженцем Закарпатської області.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 не маючи постійного місця проживання може переховуватись від суду, з урахуванням того, що інкриміновані злочини останній вчинив під час іспитового строку відповідно до вироку суду від 03.04.2018 може вчинити інший злочин, оскільки у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 та його дружина яка є свідком у даному кримінальному провадженні погрожували потерпілому та під час допиту в якості свідка дружини ОСОБА_1 , остання повідомляла про те, що мала розмову із свідками по даному кримінальному провадженню, щодо їх показань, а тому обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на потерпілого так і на свідків у даному кримінальному провадженні, а також ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до ухвали суду від 23.11.2018 не перестали існувати, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи викладене суд вважає, за доцільне продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а в клопотанні захисника Мазура О.В. щодо зміни запобіжного заходу відмовити, оскільки захисником не надано жодних доказів, щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.09.2019 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: