Ухвала суду № 83138719, 17.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18911/19

Провадження №1-кп/127/550/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Шамалюка В.А.,

сторони захисту: адвоката Білозора О.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до ЄРДР 04.12.2018 р. за № 12018020020004625,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.

Прокурор вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту. В судове засідання підлягають виклику свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування. Також заявив клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності й обвинувачується у вчиненні злочину в період не знятої і не погашеної судимості, що свідчить про те, що обвинувачений може вчинити нові злочини.

Захисник обвинуваченого – адвокат Білозор О.Л. – проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував, заявив клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Також заперечував проти продовження строку застосованого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття рішень, передбачених частиною третьою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), тобто для затвердження угоди, повернення обвинувального акту прокурору, направлення до іншого суду відсутні, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 31 КПК розгляд кримінального провадження слід здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання необхідно викликати сторони обвинувачення та захисту, свідків, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, про виклик і допит яких клопотав прокурор.

При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для виклику в судове засіданні свідків згідно з клопотанням сторони захисту суд враховує, що під час досудового розслідування була допитана лише свідок ОСОБА_5 . Інші свідки допитані не були. При цьому стороною захисту не надано суду відомостей, які б свідчили про виконання нею вимог статті 290 КПК в частині відкриття доказів, тобто повідомлення про намір здійснити допит зазначених свідків з посиланням на відомості, які свідки можуть повідомити суду. Тому суд вважає, що на даний час правові підстави для задоволення клопотання сторони захисту в цій частині відсутні.

Підстави для складання досудової доповіді згідно з приписами пункту 6 частини третьої статті 314 та статті 314-1 КПК, на думку суду, відсутні.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 181 КПК регламентовано, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. При цьому, частиною першою статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Стороною обвинувачення зазначені вимоги кримінально-процесуального закону було дотримано.

Порядок застосування запобіжного заходу регламентований статтею 194 глави 18 КПК, зокрема, зі змісту частини другої статті 194 КПК випливає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до вимог статей 177, 178 КПК, суд, враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, пунктами 1 та 7 частини другої статті 115 КК, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Суд також враховує, що Європейським Судом з прав людини звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2019 р. до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. Зазначена ухвала залишена без змін на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 25.06.2019 р.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З наданих стороною обвинувачення матеріалів випливає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів в період не знятої і не погашеної судимості, на даний час розгляд кримінального провадження по суті не розпочато і свідки згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування в судовому засіданні допитані не були. Тому суд вважає за доцільне з метою попередження позапроцесуального впливу обвинуваченого на зазначених осіб, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання строком на 60 днів, із покладенням обов`язків, визначених пунктами 1- 4 частини п`ятої статті 194 КПК.

Керуючись статтями 314-316 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області (суддею одноособово) на підставі обвинувального акта, згідно з яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до ЄРДР 04.12.2018 р. за № 12018020020004625, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, яке відбудеться 23 липня 2019 року о 15 год. 15 хв.

У судове засідання викликати: сторони обвинувачення та захисту, свідків, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 днів, тобто з 17.07.2019 р. до 23.59 год. 15.09.2019 р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1-4 частини п`ятої статті 194 КПК, а саме: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: