Ухвала суду № 83138587, 18.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/324/19

Провадження № 1-кп/127/157/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

суддів: Ан О.В., Іщук Т.П.,

за участю секретаря судового засіданні: Бойко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000372 від 20.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Мазуренка В.С.,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

представника потерпілого: захисника Богословського С.В.,

захисника: Куцого Р.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Враховуючи вказані вимоги закону судом на розгляд учасників судового провадження поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Мазуренко В.С. вважає за доцільне продовжити дію застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки на думку прокурора наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватись від суду, впливати на потерпілих, свідків, вчинити інші злочини.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.

Представник потерпілого захисник Богословський С.В. не заперечував щодо клопотання прокурора.

Захисник Куций Р.А. заперечував, щодо продовження строку тримання під вартою, вважає що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені, письмові докази у даному кримінальному провадженні є недопустимими, під час досудового розслідування було порушено право ОСОБА_1 на захист, крім того, зазначив, що обвинувачений немає наміру впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та переховуватись від суду, а тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання прокурора та просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що про те що йому не було вручено прокурором письмового клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того, зазначив, що чинити тиск на свідків не буде.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 60 діб. В подальшому ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2018, від 11.01.2019, від 15.02.2019, від 11.04.2019 та від 06.06.2019 продовжено ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає, за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, розлучений, за місцем проживання характеризується із незадовільної сторони, до затримання не працював.

Суд вважає, що під час розгляду питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому може переховуватись від суду та може вчинити інший злочин, представник неповнолітніх потерпілих є батьком обвинуваченого, свідки які не допитані по даному кримінальному провадженню є родичами обвинуваченого ОСОБА_1 , у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 висловлювався на адресу потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 нецензурною лайкою та обвинувачував саме останніх у вчиненні інкримінованого йому вбивства, а тому ОСОБА_1 може впливати на свідків по даному кримінальному провадженню та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не перестали існувати, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України саме на суд покладений обов`язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вказане означає, що саме на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доцільністю його збереження.

З урахуванням вказаного, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на недотримання вимог КПК України у частині вручення клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурором, не ґрунтується на вимогах КПК України.

Враховуючи викладене суд вважає, за доцільне продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а в клопотанні захисника Куцого Р.А. щодо зміни запобіжного заходу слід відмовити, оскільки захисником не надано жодних доказів, щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк дії застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 15.09.2019 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: