Рішення № 83138393, 15.03.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3359/18

2/405/639/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев`янко А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Адаменка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОКВП «Дніпро – Кіровоград» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3160,62 грн., індексу інфляції 1597,49 грн., 3% річних 380,27 грн. В обґрунтування позову зазначив, що за період з 01.04.2012 року ОКВП «Дніпро -Кіровоград», яке є правонаступником прав та обов`язків КП Кіровоградське водопровідно - каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради, відповідачу, який є споживачем послуг, надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі наявних між сторонами фактичних договірних відносин, що підтверджується відкриттям особового рахунку та видачею абонентської книжки, зокрема, за період з 01.07.2008 року по 31.04.2018 року було надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 3160,62 грн., за яку відповідачем сплачено не було, у зв`язку з чим у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість з оплати за надані вище послуги.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2008 року по 31.04.2018 року в розмірі 3160,62 грн., індексу інфляції 1597,49 грн., 3% річних 380,27 грн., а всього 5138 грн. 38 коп., а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

10.07.2018 року за вх. № 17557 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 з 01.07.2008 року по 01.05.2018 року заборгованість в розмірі 3054,30 грн., індексу інфляції 1588,78 грн., 3% річних 378,64 грн., а всього 5021 грн. 72 коп.

28.08.2018 року за вх. № 21404 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач вказує, що станом на 28.08.2018 року заборгованість відповідача враховуючи оплати, що були здійснені, складає: 2936,10 грн., індексу інфляції 1588,78 грн., 3% річних 378,64 грн., а всього 4903 грн. 52 коп., та просить стягнути з ОСОБА_2 вказану суму заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, зокрема пояснила, що 23.11.2016 року з відповідачем було укладено договір та у кватирі встановлено лічильник, з 01.01.2010 по 01.04.2015 року нарахування на підставі заяви відповідача не здійснювались, з 01.06.2015 року почали здійснюватися нарахування на 1 особу згідно акту про порушення, 12.01.2017 року встановлено водолічильник.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зокрема пояснив, що ОСОБА_2 є власником квартири з 2010 року, тому до 2010 року не несе відповідальність за несплату коштів за надання послуг, 07.09.2011 року відповідачем подано заяву про відключення квартири від мережі водопостачання та водовідведення, 20.09.2011 року складений акт обстеження, відповідно якого труби у квартирі відсутні, після ремонту у 2016 році відповідач подала заяву про взяття на абонентський облік, і 12.01.2017 року в квартирі встановлено лічильник. Щодо акта обстеження складеного у 2015 році представник відповідача заперечив, посилаючись на його фальсифікацію, вказує, що ОСОБА_2 не допускала працівників ОКВП «Дніпро – Кіровоград» до квартири, і в акті відсутній її підпис як абонента. Проти нарахувань з 23.11.2016 року представник відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград», яке з 01.04.2012 року є правонаступником прав і обов`язків КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради», надає споживачам послугу з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до довідки про склад сім ї КП «ЖЕО №2» КМР № 1712 від 28.03.2017 року ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , склад сім`ї – ніхто не зареєстрований (а.с. 13).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 22.01.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила квартиру під АДРЕСА_2 (а.с. 48-50).

Тобто, відповідач ОСОБА_2 стала власником квартири, щодо якої позивач просить стягнути заборгованість з 01.07.2008 року за надані послуги, лише 22.01.2010 року.

07.09.2011 року ОСОБА_2 звернулась до позивача з заявою про відключення та опломбування запірних вентилів у квартирах, власником яких вона є, зокрема у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 55).

Відповідно акту обстеження від 20.09.2011 року складеного КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство» КМР, окрім інших, у квартирі АДРЕСА_2 водопровідні труби відсутні, квартира непридатна для проживання (а.а. 56).

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті за водопостачання та водовідведення наданого позивачем з січня 2010 по березень 2015 року включно нарахування за водопостачання та водовідведення не здійснювались (а.с. 7-8).

14.04.2015 року контролером ОКВП «Дніпро – Кіровоград» під час проведення обстеження за адресою: АДРЕСА_3 , у квартирах серед яких кв. АДРЕСА_4 , виявлено самовільне підключення до центрального водопостачання та водовідведення, про що складено акт обстеження, який підписаний контролером та скріплений печаткою ОКВП «Дніпро – Кіровоград» (а.с. 63).

На підставі вказаного акту з квітня 2015 року почалися нарахування за надані послуги водопостачання та водовідведення за нормою водоспоживання розрахунку на одну особу, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.7-8).

23.11.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_5 , згідно якого підприємство зобов`язалось надавати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідач своєчасно їх оплачувати (а.с. 62).

Згідно акту № 149 від 12.01.2017 року складеного ОКВП «Дніпро – Кіровоград» за адресою: АДРЕСА_5 , встановлено та опломбовано водолічильник (а.с. 64).

Таким чином, нарахування за надані послуги водопостачання та водовідведення за нормою водоспоживання розрахунку на одну особу у квартирі почались у квітні 2015 року, на підставі акту про обстеження від 14.04.2015 року і закінчились 12.01.2017 року з моменту опломбування водолічильника.

З 12.01.2017 року нарахування здійснювалися за показниками водолічильника.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідача (водопостачання, опалення та ін.), а відповідач отримує та користується даними послугами та відповідно зобов`язаний здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

Статтею 162 ЖК України, передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 22 Закону України " Про питну воду та питне водопостачання " №2918- ІІІ від 10.01.2002 року, п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Враховуючи, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , відповідач ОСОБА_2 набула лише 22.01.2010 року, на підставі договору купівлі-продажу, суд не враховує суми нарахування до цього часу, тобто з липня 2008 року по січень 2010 рік.

Щодо нарахувань суми боргу з квітня 2015 року, з моменту складення акту від 14.04.2015 року про самовільне підключення до центрального водопостачання та водовідведення судом відзначається, що посилання представника відповідача на те, що вказаний акт не є належним доказом і не є підставою для нарахування з цього часу коштів за надані послуги водопостачання та водовідведення за нормою водоспоживання розрахунку на одну особу, не спростовано під час судового розгляду. Судом в судовому засіданні оглянуто оригінал даного акту, і суд прийшов до висновку про належність та обґрунтованість такого доказу у справі, на підставі якого позивач здійснював нарахування водопостачання та водовідведення за нормою водоспоживання розрахунку на одну особу до встановлення та опломбування водолічильника - 12.01.2017 року у квартирі відповідача.

Таким чином, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній, враховуючи проплати відповідача, вказує, що станом на 28.08.2018 рік заборгованість відповідача складає 2936,10 грн. та просить її стягнути з відповідача, відраховуючи від вказаної суми розмір нарахувань з липня 2008 року по січень 2010 року (776, 70 грн.), а тому розмір заборгованості складає 2159,40 грн.

Підприємство в повному обсязі виконувало свої зобов`язання по наданню послуг, однак, відповідач в порушення вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання щодо своєчасної оплати належним чином не виконувала, що підтверджено розрахунком заборгованості по сплаті за водопостачання та водовідведення за період з квітня 2015 по квітень 2017 року, за адресою: АДРЕСА_5 , особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с.7-8)

За таких обставин, борг відповідача перед позивачем за період з квітня 2015 року по 28.08.2018 року становить 2159,40 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, тобтоборжник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобовязання.

А відтак, суд, враховуючи вищезазначені положення ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 932,83 грн. та суму 3 % річних в розмірі 233,40 грн. нарахованих із суми простроченої заборгованості за весь період її виникнення, що підтверджено в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача,а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 1762,00грн.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , ПІН: НОМЕР_2 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 19а, р/р НОМЕР_3 в КФ ПАТ «Приватбанк» МФО 323583, код ЄДРПОУ 03346822) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 2159,40 грн., індекс інфляції в сумі 932,83 грн. та 3% річних в сумі 233,40 грн., всього – 3325,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» судовий збір у розмірі 1762 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.03.2019 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний