Рішення № 83137598, 19.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2123/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Поради О.М.

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 04 липня 2019 року) до Управління поліції охорони в Полтавській області /далі – відповідач, УПО в Полтавській області/ про:

- визнання неправомірним та скасування наказу Управління поліції охорони в Полтавській області №1477 від 14 травня 2019 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в органах Національної поліції України;

- визнання неправомірним та скасування наказу Управління поліції охорони в Полтавській області №136ос від 14 травня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах Національної поліції України (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновлення капрала поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Полтавської області з 14 травня 2019 року;

- стягнення з Управління поліції охорони в Полтавської області середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 14 травня 2019 року по 17 липня 2019 року включно у сумі 22156,16 грн /а.с. 6-12, 85-91/.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що наказом УПО в Полтавській області №1477 від 14 травня 2019 року до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за неналежне виконання службової дисципліни та наказом УПО в Полтавській області №136ос від 14 травня 2019 року його звільнено зі служби. З такими наказами не погоджується, адже відповідач не провів належним чином службове розслідування та не дочекався судового рішення у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, звільнивши на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення. В той же час постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27 травня 2019 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також призначено судове засідання.

11 липня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 133-141/, в якому відповідач зазначив про правомірність прийняття ним наказів УПО в Полтавській області №1477 від 14 травня 2019 року та №136ос від 14 травня 2019 року, оскільки в результаті проведеного службового розслідування встановлено скоєння позивачем дисциплінарного проступку внаслідок недотримання вимог, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та Правил етичної поведінки поліцейських. Враховуючи, що позивач був поліцейським, а не вільнонайманим працівником, та отримував грошове забезпечення, а не заробітну плату, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу не може бути проведений на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 травня 1995 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені в уточненій позовній заяві, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків та дослідивши докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 вересня 2018 року проходив службу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області відповідно до витягу з наказу УПО в Полтавській області «По особовому складу» №271ос від 24 вересня 2018 року та запису №8 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с.23-26, 142/.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317432 від 01 травня 2019 року 01 травня 2019 року гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 111930» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по просп. Першотравневий, 14 в м. Полтава, перебував у стані з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху /а.с. 196/.

01 травня 2019 року до УПО в Полтавській області надійшла інформація від інспектора-чергового УПО в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Сергія Жвана про вчинення адміністративного правопорушення поліцейським-водієм взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капралом поліції Титарем Олександром Михайловичем та складання відносно нього адміністративного протоколу ДПР18 № 317432 /а.с.178/.

На підставі наказу Управління поліції охорони в Полтавській області «Про відсторонення від виконання службових обов`язків» №1403/1 від 02 травня 2019 року поліцейського-водія взводу №1 охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України /а.с. 143/.

З метою з`ясування обставин наказом УПО в Полтавській області «Про призначення та проведення службового розслідування» №32 від 02 травня 2019 року призначено службове розслідування /а.с. 162/.

В ході службового розслідування встановлено та у висновку, складеному за результатами проведення службового розслідування, від 14 травня 2019 року зафіксовано, що 01 травня 2019 року о 01:10 під час забезпечення публічного порядку та безпеки дорожнього руху працівниками Управління патрульної поліції (УПП) в Полтавській області ДПП НПУ по проспекту Першотравневий зупинено автомобіль ВАЗ-21119 «КАЛИНА» р.н. НОМЕР_2 під керуванням поліцейського-водія взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівниками поліції встановлено, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Останньому було запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився.

В подальшому відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол від 01 травня 2019 року серії ДПР 18 №317432 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння).

Через 50 хвилин після складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 особисто звернувся до стаціонарного відділення №4 Полтавського обласного наркодиспансеру з проханням провести йому огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після здачі всіх аналізів на вміст алкоголю та наркотичних речовин в крові йому повідомили, що довідка з результатами аналізів буде видана йому через 10 днів.

Зазначений медичний огляд проведено з грубим порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та статті 266 КУпАП.

Під час проведення службового розслідування було опитано поліцейського-водія взводу №1 ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції Титара ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , який повідомив, що 30 квітня 2019 року, перебуваючи поза службою об 11:00, ним було випито близько 300 грам алкогольного напою (світлого пива). 30 квітня 2019 року близько 23:40 до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_4 та прохав забрати його з м. Полтава, де він перебував у гостях у своєї сестри зі своєю дружиною та подругою. Забравши їх, він поїхав в сторону парку «Перемога», щоб забрати ще одного знайомого. Коли він звернув з парку «Перемога» в напряму вул. Небесної Сотні, його зупинили працівники УПП, які запідозрили ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Йому було запропоновано пройти огляд на вживання алкогольних напоїв на місці в присутності двох свідків за допомогою приладу «Drager». Він відмовився, так як вважав проведення огляду на місті необ`єктивним та висловив бажання пройти огляд в установленому законом порядку в медичному закладі після повернення йому посвідчення, що підтверджує його особу, та видачі працівниками патрульної поліції направлення на медичний огляд. Працівник УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , його прохання не задовольнив, після чого було складено протокол за порушення частини першої статті 130 КУпАП та вилучено водійське посвідчення. На місце події прибув інспектор ВР ВКЗ УПО Полтавської області старший лейтенант поліції Скубеник М.А., який разом з ОСОБА_1 на службовому автомобілі поїхали до УПО Полтавської області, де останній власноручно написав пояснення стосовно даної події. Вийшовши з УПО Полтавської області капрал поліції ОСОБА_1 поїхав до наркологічного диспансеру, де здав аналізи з метою встановлення алкогольного та наркотичного сп`яніння. Після здачі всіх аналізів ОСОБА_1 поїхав до місця постійного проживання.

01 травня 2019 року від інспектора ВР ВКЗ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 М.А. надійшов рапорт на ім`я начальника УПО Полтавської області про те, що близько 01:00 01 травня 2019 рок йому на мобільний телефон зателефонував інспектор-черговий УПО Полтавської області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та повідомив, що близько 00:50 поліцейського-водія взводу №1 ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції ОСОБА_1 було зупинено працівниками УПП на автомобілі ВАЗ 21119 «КАЛИНА» р.н. НОМЕР_2 , за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Прибувши на місце події ОСОБА_8 виявив вищевказаний легковий автомобіль сріблястого кольору, в якому перебували близько 3 осіб. Позаду нього стояв автомобіль патрульної поліції MITSUBISHI OUTLENDER з увімкненими проблисковими маячками, в якому перебували працівники УПП та ОСОБА_1 , останньому зачитували протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. … Під час спілкування з ОСОБА_1 було відчутно запах алкоголю. На пропозицію пройти огляд на вживання алкогольних напоїв в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 в наркологічному диспансері ОСОБА_1 категорично відмовився.

В ході службового розслідування відібрано пояснення командира роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капітана поліції ОСОБА_9 , який пояснив, що 01 травня 2019 року близько 2:30 чергова частина Кременчуцького МВ УПО Полтавської області повідомила йому, що працівниками УПП був зупинений поліцейський-водій взводу №1 роти ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрал поліції ОСОБА_10 .М. та на нього складено адміністративний протокол за частиною першою статті 130 КУпАП. Даний працівник знаходився у вільний від служби час. ОСОБА_1 26 квітня 2019 року особисто під підпис ознайомлено зі зверненням керівництва НПУ щодо недопущення керування службовим чи власним автотранспортом в нетверезому стані.

Відібрано пояснення у командира взводу №1 роти ОО та ПБ Кременчуцького МВ УПО Полтавської області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , який пояснив, що капрал поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у вільний від роботи час вночі з 30 квітня 2019 року на 01 травня 2019 року, перебував у власному автомобілі у м. Полтава та був зупинений працівниками УПП, які виявили, що ОСОБА_1 знаходився у нетверезому стані, в результаті чого був складений адміністративний протокол за частиною першою статті 130 КУпАП. Про вказану подію 01 травня 2019 року близько 2:30 йому повідомила чергова частина Кременчуцького МВ УПО Полтавської області

Поліцейський взводу №1 роти ОО та ПБ старший сержант поліції ОСОБА_12 , який згідно наказу заступника начальника відділу –начальника сектору фізичної охорони Кременчуцького МВ УПО Полтавської області Сліпенко А.В. №132 від 14 березня 2019 року був наставником ОСОБА_1 , пояснив, що в період наставництва з 31 січня 2019 року за капралом поліції Титарем ОСОБА_13 . спостерігалось слабке засвоєння програми професійної підготовки та матеріально-технічної бази та він не в повній мірі виконував свої функціональні обов`язки.

Згідно пояснень інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Коваленко М.О. встановлено, що 01 травня 2019 року о 00:51 під час патрулювання було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21119 р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . При спілкуванні з ним були явно виражені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці чи у закладі охорони здоров`я він відмовився в присутності двох свідків. Опитана інспектор роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ капрал поліції ОСОБА_14 С.А ОСОБА_15 , яка також перебувала на патрулюванні, надала пояснення, аналогічні за змістом поясненню ОСОБА_5 .

Із запису нагрудної відео-камери працівника УПП, який після зупинки легкового автомобіля ВАЗ 21119 відразу ж підійшов до нього, вбачається що за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 , який після зупинки транспортного засобу відразу ж вибіг із салону автомобіля до інспектора та став показувати службове посвідчення Національної поліції охорони. Із зовнішнього вигляду та розмови видно, що ОСОБА_1 намагався домовитися із поліцейським з метою уникнення адміністративної відповідальності. Також із запису встановлено, що працівники патрульної поліції в присутності свідків пропонують ОСОБА_1 пройти медичне обстеження на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Drager» та в медичному закладі. Однак, він відмовився, посилаючись на те, що за допомогою технічного приладу «Drager» результати аналізу, на його думку, будуть необ`єктивними, а до наркологічного диспансеру він не поїде в присутності працівників патрульної поліції до тих пір, поки йому не віддадуть посвідчення водія.

Відповідно до службової характеристики за місцем служби ОСОБА_1 до виконання функціональних обов`язків відноситься посередньо, поставлені завдання виконує не завжди своєчасно, нормативні акти НПУ, МВС, що регламентують діяльність поліції, знає не в повному обсязі.

Відповідно до довідки провідного-психолога ВКЗ УПО Полтавської області Кривенко ОСОБА_16 встановлено, що вищевикладена подія відбулася внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 та викликала осуд в колективі Кременчуцького МВ УПО Полтавської області. ОСОБА_1 у спілкуванні з незнайомими людьми прагне до відходу від проблем, пов`язаних із конфронтацією з оточуючими, чутливий до зауважень, може проявити підозрілість, скритність та настороженість, схильний проявляти нещирість, показувати себе кращим ніж є насправді.

Під час оформлення адміністративних матеріалів капрал поліції ОСОБА_1 перешкоджав поліцейським виконувати службові обов`язки шляхом демонстрування знання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Національну поліцію», поводив себе зверхньо по відношенню до поліцейських та свідків, постійно іронізував та переговорювався з ними, постійно втручався та заважав поліцейським складати протокол.

ОСОБА_1 усвідомлюючи скоєння ним дисциплінарного проступку та бажаючи уникнути дисциплінарної відповідальності в порушення вимог пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, відразу не доповів про вказаний факт своєму безпосередньому керівнику.

Така поведінка ОСОБА_1 суперечить вимогам статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правилам етичної поведінки поліцейських та негативно впливає на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підриває довіру населення до поліцейських.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступки несумісні з подальшим проходження служби в Національній поліції України.

На підставі викладеного, комісія вважає за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог статті 12, пунктів 1,2,3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», статті 14 Закону України «Про дорожній рух», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09 листопада 2016 року, до поліцейського -водія взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а питання про звільнення останнього з поліції вирішити на засіданні атестаційної комісії /а.с.170-175/.

14 травня 2019 року відбулося засідання атестаційної комісії, на якому розглянуто атестаційний лист та питання про звільнення капрала поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області, і всіма присутніми одноголосно вирішено, що ОСОБА_1 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», що підтверджується копіями атестаційного листа від 14 травня 2019 року та протоколу № 2 засідання атестаційної комісії від 14 травня 2019 року /а.с. 152-155/.

Згідно з наказом Управління поліції охорони в Полтавській області «Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» №1477 від 14 травня 2019 року за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог статті 12, пунктів 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІ від 02 липня 2015 року, статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337- VІІ від 15 березня 2018 року, статті 14 Закону України «Про дорожній рух», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09 листопада 2016 року, до поліцейського – водія взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 14 травня 2019 року /а.с.144-151/.

Відповідно до наказу Управління поліції охорони в Полтавській області «Про особовому складу» №136ос від 14 травня 2019 року капрала поліції Титара Олександра Михайловича поліцейського – водія взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області звільнено 14 травня 2019 року за пунктом 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі атестаційного листа від 14 травня 2019 року, протоколу засідання атестаційної комісії УПО в Полтавській області №2 від 14 травня 2019 року та наказу УПО в Полтавській області №1477 від 14 травня 2019 року, про що зроблено запис №19 в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 23-24, 156/.

Не погодившись з прийняттям Управлінням поліції охорони в Полтавській області наказів №1477 та №136ос від 14 травня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи та показанням свідків, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року /далі – Закон №580-VIII/.

Згідно із частиною першою статті 13 вказаного Закону систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Пунктом 4 цієї статті передбачено, що у складі поліції функціонує поліція охорони.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області, а відтак на нього поширюється законодавство, що регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Також відповідно до пунктів 1-3 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09 листопада 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 /далі – Правила етичної поведінки поліцейських/, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей та поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

Згідно із пунктом 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктом 3 розділу IV вказаних Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року /далі - Дисциплінарний статут/, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а відповідно до статті 16 цього ж Закону водій зобов`язаний: виконувати розпорядження поліцейського; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

З приписів наведених норм витікає, що дотримання положень законів України, в тому Закону України «Про дорожній рух», та норм професійної етики, що проявляються у повазі до прав інших людей, стриманому та ввічливому поводженні з людьми у робочий та позаробочий час; утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; професійне виконання своїх службових обов`язків є частинами службової дисципліни поліцейського та зумовлює можливість кваліфікації її як порушення у разі скоєння діяння, яке є несумісним з подальшим виконанням обов`язків поліцейського.

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач 01 травня 2019 року в 1 год 10 хв перебував у стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Drager» та в наркодиспансері, що підтверджується матеріалами службової перевірки; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом із нагрудної відео-камери працівника УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 з місця зупинки легкового автомобіля ВАЗ 21119 /а.с. 200/ та показаннями інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції Коваленка Максима Олександровича, інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НПУ капрала поліції Куліш Світлани Анатоліївни, старшого лейтенанта поліції ВР ВКЗ УПО Полтавської області Скубеника Максима Анатолійовича, допитаними в судовому засіданні в якості свідків під присягою та при попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів Полтавського обласного наркологічного диспансеру №237 від 01 травня 2019 року/а.с. 182-183/, на який посилається позивач як на доказ відсутності в його організмі ознак сп`яніння станом на 3 год.21 хв. 01 травня 2019 року , суд до уваги не бере, адже цей висновок вважається недійсним в силу статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки складений за результатами огляду, який проведений з порушенням вимог цієї статті, зокрема, пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та за відсутності поліцейського, а також результати дослідження за цим висновком з огляду на власні слова позивача на місці події та показання свідків, допитаних судом, не відповідають дійсним обставинам щодо алкогольного стану позивача. Крім того, подальша згода позивача пройти медичний огляд не може вважатися згодою в розумінні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, оскільки сплив певного часу після виявлення ознак сп`яніння впливає на результати огляду.

Також суд відхиляє посилання позивача на преюдиційне значення постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27 травня 2019 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення /а.с. 22/, адже підставою для прийняття відповідачем наказів, що є предметом судового розгляду, слугували не факти вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та застосування до нього дисциплінарної відповідальності відповідно до частини другої статті 11 Дисциплінарного статуту, а факти порушення позивачем службової дисципліни та застосування до нього дисциплінарної відповідальності відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту.

Крім того, Верховний Суд неодноразово (зокрема у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №824/227/17-а та від 25 квітня 2019 року у справі №824/739/16-а) вказував на те, що якщо особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм; при цьому згідно з положеннями процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувалися місцевим судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Продовжуючи аналізувати поведінку позивача на місці події 01 травня 2019 року, суд зазначає, що відповідно до дослідженого судом відеозапису позивач відразу пред`явив патрульним поліцейським своє посвідчення поліцейського та у такий спосіб намагався вплинути на подальший хід подій; перешкоджав поліцейським виконувати свої службові обов`язки шляхом демонстрування знання вимог чинного законодавства; поводив себе зверхньо по відношенню до поліцейських патрульної поліції та свідків, постійно іронізував, перебивав та вказував поліцейським на необхідну, на його думку, послідовність дій.

Згідно з довідкою провідного-психолога ВКЗ УПО Полтавської області ОСОБА_17 . вищевикладена подія відбулася внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 та викликала осуд в колективі Кременчуцького МВ УПО Полтавської області /а.с. 173/.

Отже, позивач вчинив дії, які свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики. Такі дії не можна вважати гідними звання поліцейського, а поведінку –такою, що є прикладом у дотриманні громадського порядку.

Також суд враховує, що згідно з наявним у матеріалах справи листом Відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Полтавській області №14/3244п від 10 травня 2019 року інспектор Управління поліції охорони в Полтавській області Департаменту поліції охорони НП України капрал поліції Титар Олександр Михайлович систематично порушує вимоги статті 130 КУпАП «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», а саме: неодноразово керував своїм автомобілем ВАЗ 21119 д.н.з НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння; також встановлено, що ОСОБА_1 постійно зловживає алкогольними напоями та порушує громадський порядок, повідомляючи оточуючим, що у зв`язку з тим, що він співробітник поліції, його не буде притягнуто до відповідальності /а.с. 179/.

Відповідно до службової характеристики поліцейського–водія взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки Кременчуцького МВ УПО Полтавської області капрала поліції Титара Олександра Михайловича, останній має задовільні знання по своїй спеціальності та задовільну ерудіцію в інших службових питаннях; не завжди своєчасно виконує поставлені завдання; задовільно знає свою ділянку роботи; недостатньо проявляє організованість, самодисципліну, професійну інтуіцію; у відносинах зі старшими не завжди виявляє повагу та не завжди дотримується вимог субординації/а.с. 163/.

Таким чином, судом встановлено, що недотримання позивачем вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», статті 14 Закону України «Про дорожній рух» та Правил етичної поведінки поліцейських відповідає порушенню службової дисципліни.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту НПУ під дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Встановлені обставини підтверджують наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, за який відповідач має право застосувати до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду (у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 824/739/16-а, від 07 березня 2019 року у справі № 819/736/18, від 06 березня 2019 року у справі № 816/1534/16, від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а, від 11 липня 2018 року у справі № 804/5303/17), які є обов`язковими для суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що наказ Управління поліції охорони в Полтавській області «Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» №1477 від 14 травня 2019 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в органах Національної поліції України та наказ Управління поліції охорони в Полтавській області «По особовому складу» №136ос від 14 травня 2019 року в частині звільнення капрала поліції ОСОБА_1 зі служби в органах Національної поліції України (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, а тому у задоволенні позову про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Управління поліції охорони в Полтавській області (вул. Зигіна, буд. 32-а, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 40109042) про визнання неправомірними та скасування в частині наказів №1477 від 14 травня 2019 року та №136ос від 14 травня 2019 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк