Ухвала суду № 83137363, 18.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/2055/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення суду у справі №816/2055/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсію у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

26 листопада 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та вжиття заходів, що сприяли порушенню закону у справі № 816/2055/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії в якій заявник просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 у сумі 4972,50 грн на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18 протиправною та про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд та позивача не пізніше п`ятнадцяти днів з дня надходження окремої ухвали;

- надіслати ухвалу на адресу Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд та позивача не пізніше п`ятнадцяти днів з дня надходження окремої ухвали;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк подання звіту про неналежне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18 протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили.

Указана заява передана судді І.С. Шевякову.

У зв`язку з перебуванням справи № 816/2055/18 на розгляді в апеляційній інстанції, вона не могла бути розглянута Полтавським окружним адміністративним судом відразу після її надходження до суду.

Водночас станом на 04 липня 2019 року справа повернулась до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду у справі №816/2055/18 до розгляду у письмовому провадженні.

11.07.2019 до суду відповідачем подано пояснення на заяву, в яких вказано, що після набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 на виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням ПФУ в Полтавській області 03.10.2018 проведено перерахунок пенсії та здійснено доплату пенсії громадянина, з моменту набрання даним рішенням законної сили. Також зазначено, що на виконання вимог Порядку згідно постанови Кабінету Міністрів України № 649, включено до реєстру інформацію щодо судового рішення у цій справі з інформацією про суму, що підлягає виплаті до набрання рішенням суду законної сили.

Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року пенсію у розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у цій справі повернуто скаржнику.

У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції від 06.07.2018 є таким, що набуло законної сили та є обов`язковим до виконання.

Листом від 16.10.2018 № 1564/Т-03 боржник повідомив заявника про те, що позивачу буде проведено виплату заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.11.2018 № 1658/Т-03 повідомлено позивача, що заборгованість, яка існує у зв`язку з виконанням рішення суду, в т.ч. рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18, окремо обліковується у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та повідомляється Пенсійному фонду України на 1-ше число кожного місяця. Зазначено, що на даний час документи, зазначені у пункті 5 Порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України не передавалися, оскільки зазначені документи надаються на вимогу Пенсійного фонду України з урахуванням визначеною постановою №649 черговості. Крім того, указано, що у листопаді 2018 року позивачу буде виплачено підвищення пенсії за період з 25.09.2018 по 31.10.2018 згідно з рішенням суду у розмірі 596,70 грн.

Вважаючи, що відповідач фактично не виконав рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

У даному випадку строк на пред`явлення виконавчого листа не закінчився.

Суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Згідно з частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

На виконання вимог чинного законодавства, 06.07.2018 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 816/2055/18.

У свою чергу, боржником не дотримуються вимоги чинного законодавства щодо виплати коштів стягувачу.

Доводи сторони відповідача про невиконання судового рішення з посиланням на відсутність коштів та можливість його виконання у порядку черговості, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", не можна вважати цілком обґрунтованою підставою для невиконання рішення суду, що набуло чинності.

У даному випадку, саме протиправна поведінка відповідача щодо зменшення відсоткового показника при проведеному перерахунку пенсії, призвела до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення та необхідності звертатися за судовим захистом. У випадку дотримання вимог законодавства за звичайних умов не відбулося б порушення прав позивача та ця особа не була б поставлена в негативне становище з вини відповідача.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом до уваги не приймається.

Наведене узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні від 08.11.2005 року в справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання свої зобов`язань.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини "Гордєєви і Гурбик проти України" від 17 січня 2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду. Таким чином, відмовою протягом декількох років здійснити необхідні заходи для виконання остаточних судових рішень державні органи України частково позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції її корисного ефекту. Цього достатньо для того, щоб Суд міг зробити висновок про те, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Отже, відповідно до правової позиції Європейського суду, в тому числі у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005р.), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що відповідно до повідомлення до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру позивачу виплачено 16.11.2018 різницю пенсії за період з 25.09.2018 по 31.10.2018 у розмірі 596,70 грн.

Водночас на теперішній час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18 не виконано щодо здійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованісті за період з 01.01.2018 до 24.09.2018 у сумі 4375,80 грн.

З огляду на викладене, суд, враховуючи приписи вищезазначених норм чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, вважає, що не виплативши заборгованість за період з 01.01.2018 до 24.09.2018 у сумі 4375,80 грн, на виконання приписів судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18, що набрало законної сили, відповідач порушив приписи статті 129-1 Конституції України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому така бездіяльність є протиправною.

Стосовно заяви ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ Пенсійного фонду України Полтавської області подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з моменту набрання ухвали законної сили звіт про виконання рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, суд вказує наступне.

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 на відповідача не було покладено обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а у задоволенні відповідного клопотання позивача у позовній заяві - відмовлено.

Таким чином, питання застосування судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судом у межах розгляду цієї справи вже вирішувалось.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення суду.

Аналогічно суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали щодо причин і умов невиконання судового рішення й направлення її до Пенсійного фонду України. Причиною такого неналежного виконання судового рішення є нормативні положення постанови Кабінету Міністрів України № 649, якій суд у даній справі не вправі давати оцінку, як і Пенсійний фонд України при виконанні судового рішення в цій справі.

Отже, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду у справі №816/2055/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованість за період з 01.01.2018 до 24.09.2018 у сумі 4375,80 грн на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі № 816/2055/18.

У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Шевяков