Рішення № 83137218, 18.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/343/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку загального позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/1/124 від 17.01.2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності щодо визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладення штрафу у сумі 1728900 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/2/125 від 17.01.2019 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності щодо визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладення штрафу у сумі 1728900 грн.

Ухвалою судді від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 14 березня 2019 (т.1 а.с.1).

14 березня 2019 підготовче засідання відкладено до 12 квітня 2019 за клопотанням представника позивача (т.2 а.с.143).

Ухвалою суду від 14 березня 2019 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчих документів - постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/1/124 від 17.01.2019 р. у виконавчому провадженні №58410234 та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/2/125 від 17.01.2019 р. у виконавчому провадженні №58409728 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (т.2 а.с.144-146).

12 квітня 2019 строк підготовчого провадження продовжено до 23 квітня 2019 за клопотанням представника відповідача (т.2 а.с.185).

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 20 травня 2019 (т.2 а.с.197).

20 травня 2019 розгляд справи відкладено на 12 червня 2019 в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (т. 2 а.с.199).

12 червня 2019 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 24 червня 2019 (т.2 а.с.2026, 207).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та йому відповідно до витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, зареєстровано в органах ДФС у Кіровоградській області належить пункт Газової АЗС (код пункту реалізації 17100001). Газовий модуль (рухоме технічне обладнання) розміщене на території земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_1 : НОМЕР_2 : НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 , яка перебуває у його користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки. Вказує, що йому вручено направлення №462 від 17 грудня 2018 року про проведення позапланового заходу та головним інспектором будівельного нагляду проведено заходи державного контролю з питань додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За результатами перевірки 22.01.2019 р. він поштовим зв`язком від Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції отримав дві постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 січня 2019 року №1011-3/1/124 та №1011-3/2/125. При цьому, зауважує, що за результатами проведеної перевірки та заходів державного контролю він не отримував та йому не вручались акт про результати перевірки від 03.01.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.01.2019 року та припис від 03.01.2019 року. Про існування вказаних документів він дізнався із офіційного сайту ДАБІ у Кіровоградській області та після отримання оскаржуваних постанов. Зі змістом вказаних документів він не був ознайомлений, в зв`язку з чим вважає, що порушені його права на захист під час проведення перевірки та заходів державного контролю, оскільки не мав можливості надати пояснення та докази правомірності своїх дій та заперечити проти обставин викладених в акті перевірки. Позивач вважає, що постанови №1011-3/1/124 та №1011-3/2/125 від 17 січня 2019 року є протиправними, такими, що винесені на підставі необґрунтованих та надуманих тверджень, які не відповідають дійсним обставинам, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Вказує, що орган державного контролю невірно визначив об`єкт перевірки, оскільки обладнання газозаправного модуля АГЗП не являється будівлею чи спорудою, а являється рухомим технічним обладнанням, тому не може бути об`єктом перевірки ДАБІ у Кіровоградській області. До того ж, зазначає, що АГЗП не відноситься до будівель, ознаки яких визначені Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507. Окрім цього, статтею 26 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що забудова території здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. На території по АДРЕСА_1 будівельні роботи та будь - яке будівництво не проводилось, а лише було розміщено рухоме технічне обладнання, яке мало всі дозвільні документи та є сертифікованим і таким, що пройшло державну експертизу. Також, на думку позивача, відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень, не правильно оцінено клас наслідків (відповідальності), який фактично не може застосовуватись до рухомого технічного обладнання. Також позивачем надано відповідь на відзив, у якій останній посилається на висновок « 2/19 Буд. Будівельно-технічної експертизи від 13 березня 2019. Позивач зазначає, що операторська придбавалась як комплекс будівель згідно з договором купівлі-продажу від 06.09.2017 та відповідно до технічної документації приміщення, яке використовується як операторська, на момент вчинення правочину було внесено до реєстру речових прав, а тому, на його думку, не може бути об`єктом самовільного будівництва. До того ж, вказує, що у приміщенні операторської знаходилося лише касове обладнання (т.2 а.с.161-164).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов (т.2 а.с.124-125). Вказує, що на адресу Управління 05.12.2018 надійшов лист Олександрівської селищної ради №1024/01-16 та 06.12.2018 лист Знам`янської місцевої прокуратури, в яких йшлося про необхідність проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час експлуатації ФОП ОСОБА_1 об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення 19.12.2018 перевірки у присутності ФОП ОСОБА_1 , якому вручено копію направлення на перевірку встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , надана в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, відповідно до договору оренди землі укладеного в листопаді 2017 (на 20 років) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 . На зазначеній земельній ділянці знаходиться комплекс будівель (магазин змішаних товарів, що використовується як операторська), який належить позивачу відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та автомобільна газозаправна станція (далі - АГЗС). Разом з тим, на час перевірки встановлено, що будівельні роботи з будівництва АГЗС по АДРЕСА_1 виконано без отримання дозволу на їх виконання та здійснюється експлуатація об`єкта не прийнятого в експлуатацію. При цьому на думку відповідача, збудований об`єкт належить до значного класу наслідків (відповідальності) - СС-3. Зазначені обставини свідчать про допущення ФОП ОСОБА_1 . ч.1 ст.37 та ч.8 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. За результатами проведеної перевірки посадовою особою Управління складено акт №2/2019 та протоколи від 03.01.2019 №1/2019 та №2/2019. Враховуючи виявлені порушення вимог містобудівного законодавства та з метою їх усунення ФОП ОСОБА_1 видано приписи від 03.01.2019 №1/2019 та №2/2019, якими зобов`язано в термін до 03.03.2019 усунути виявлені правопорушення шляхом знесення АГЗС та зупинити експлуатацію цього об`єкта. Примірники матеріалів, якими оформлена перевірка, 04.01.2019 направлено позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком №2502204096506, які не були вручені позивачу 08.01.2019 під час доставки останньому (згідно інформації з офіційного сайту “Укрпошта”). Після розгляду матеріалів перевірки, головним інспектором будівельного нагляду 17.01.2019 винесено оскаржувані постанови. Також відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.188-189).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти позову.

У судовому засіданні сторонами заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, яке судом задоволено (т.2 а.с.213).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований 02.05.2018 як фізична особа-підприємець, види діяльності роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля пальним; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; будівництво житлових і нежитлових будівель.

05.12.2018 на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області надійшов лист Олександрівської селищної ради від 04.12.2018 №1024/01-16, з проханням здійснити перевірку діяльності АГЗС ФОП ОСОБА_1 (т.2 а.с.126).

Також, 06.12.2018 на адресу Управління надійшов лист Знам`янської місцевої прокуратури, з проханням організувати проведення перевірки з питань дотримання вимог містобудівного законодавства під час спорудження та експлуатації АГЗС ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.127).

З 19.12.2018 по 03.01.2019 відповідно до направлення №462 від 17.12.2018 (т.2 а.с.128-зв.), на підставі наказу від 17.12.2018 №93П (т.2 а.с.128), посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складено акт №2/2019, яким встановлено:

- виконання будівельних робіт з будівництва автомобільної газозаправної станції по АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_4 ) без отримання дозволу на їх виконання. Збудований об`єкт належить до значного класу наслідків (відповідальності) – СС-3, чим порушено ч.1 ст.37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 “Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт;

- здійснення експлуатації автомобільної газозаправної станції по АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_4 ) не прийнятої в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 р. №461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів” (т.2 а.с.129-131).

У зв`язку з виявленими порушеннями посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області 03.01.2019 видано приписи №1/2019 та 2/2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (т.2 а.с.134-135).

Приписом №1/2019 від 03.01.2019 зобов`язано ФОП ОСОБА_1 негайно зупинити експлуатацію автомобільної газозаправної станції по АДРЕСА_1 Кіровоградської АДРЕСА_2 .

Приписом №2/2019 від 03.01.2019 р. зобов`язано ФОП ОСОБА_1 в термін до 03.03.2019 усунути порушення вимог законодавства шляхом знесення автомобільної газозаправної станції по вул. Чернишевського, 1 б, смт. Олександрівка Кіровоградської області.

Окрім того, 03.01.2019 р. посадовою особою Управління складено протоколи №1/2019 та 2/2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т.2 а.с.132-133).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності – протоколу №1/2019 від 03.01.2019 р. та акту №2/2019 від 03.01.2019 р., головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову №1011-3/1/124 від 17.01.2019 р., якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 1728900 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (т.1 а.с.54).

Також, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності – протоколу №2/2019 від 03.01.2019 р. та акту №2/2019 від 03.01.2019 р., головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову №1011-3/2/125 від 17.01.2019 р., якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 1728900 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (т.1 а.с.55).

Не погодившись з цими постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процедуру проведення контролю Управліннями Державних архітектурно-будівельних інспекцій, визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 11 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі – Порядок №553).

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення перевірки був лист Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області щодо порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності з боку ФОП ОСОБА_1 та лист Олександрівської селищної ради (т.2 а.с.127).

Пунктом 9 Порядку №553, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Також і п.2, пп.а п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

З приводу посилань представника позивача щодо порушення інспекторами будівельного нагляду процедурних питань, а саме не вручення акту про результати перевірки від 03.01.2019 р., протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.01.2019 р. та приписів від 03.01.2019 р., суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів перевірки, які долучені до адміністративної справи, вбачається, що примірники матеріалів, якими оформлена перевірка, 04.01.2019 направлені позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком №2502204096506, які не були врученні позивачу 08.01.2019 р. під час доставки останньому (згідно інформації з офіційного сайту “Укрпошта”) (т.2 а.с.136).

Проте, відповідно до п.18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244.

Згідно п.п.19, 20, 21 зазначеного Порядку доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини свідчать, що відповідачем не дотримано зазначених норм, оскільки доказів відмови позивача від підписання акту та припису не надано, документи про результати проведеного контролю ФОП ОСОБА_1 не вручались, чим порушено його право на захист, на надання пояснень та доказів, а також право на заперечення проти доводів органу державного контролю викладених в акті.

Під час проведення перевірки, відповідач виходив з того, що по вул АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 знаходиться комплекс будівель (магазин змішаних товарів), який належить ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі за №829, та автомобільна газозаправна станція. Земельна ділянка (кадастровий № НОМЕР_4 ), яка знаходиться на території смт. Олександрівка та розташована по АДРЕСА_1 , надана в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, відповідно до договору оренди землі укладеного листопадом 2017 (на 20 років) фізичній особі-підприємцю Саганенко В.В. Відповідно до експертного висновку протипожежного стану об`єкта від 08.11.2018 р. наданого ПП “Компанія Будпромсервіс-Плюс” експертом Сотником ОСОБА_2 С ОСОБА_3 , проведена експертиза протипожежного стану території та будівлі автомобільної газозаправної станції по вул. Чернишевського, 1 АДРЕСА_3 , смт. Олександрівка з наступними характеристиками об`єкту: АГЗС до складу якої входить операторська 12,6 м2 ІІІ ступеню вогнестійкості, 1-наземний модуль 9,9 м3, елементи стін з металу обкладені цеглою, зовнішнє покриття даху з профільованого металевого настилу, порушень протипожежних норм – не виявлено. Крім того, в п.8 декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 12.11.2018 поданої ФОП ОСОБА_1 та зареєстрованої Управлінням ДСНС України у Кіровоградській області (Олександрівський районний відділ) за №35-121118-00062 об`єктом нерухомості, що декларується є Автомобільна газова заправна станція (АГЗС) будівля операторської загальною площею 12,6 м2, стіни з металу обкладені цеглою, покрівля металева, призначення - заправка авто по АДРЕСА_1 Б АДРЕСА_1 . Разом з тим, на час перевірки встановлено, що будівельні роботи з будівництва автомобільної газозаправної станції по АДРЕСА_1 виконано без отримання дозволу на їх виконання та здійснюється експлуатація об`єкта не прийнятого в експлуатацію. Збудований об`єкт належить до значного класу наслідків (відповідальності) - СС-3.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3038-VI та п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 “Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт, передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ч.8 ст.39 Закону №3038-VI та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 р. №461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів” експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 14.10.1994 р. №208/94-ВР (далі Закон №208/94-ВР) передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.3 ч.2 ст.2 Закону №208/94-ВР);

експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.4 ч.2 ст.2 Закону №208/94-ВР).

Так, представник позивача стверджував, що відповідачем невірно визначено об`єкт перевірки, оскільки обладнання газозаправного модуля газозаправного пункту (АГЗП) не являється будівлею чи спорудою, а є рухомим технічним обладнанням, а тому будь-яке будівництво по АДРЕСА_1 не проводилось.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону №3038-VI, об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466 (далі-Порядок №466), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до ДК 018-2000 (Державний класифікатор будівель та споруд), затвердженого наказом Держкомстату України від 17.08.2000 № 507, споруди – це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і

пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Згідно розділу 1 "Вступ" ДК 018-2000 він призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Об`єктами класифікації в Державному класифікаторі будівель і споруд є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Одиницею класифікації в класифікаторі є в основному окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо).

Дослідивши перелік об`єктів, які Державний класифікатор будівель та споруд відносить до будівель та споруд, судом встановлено, що він не містить такої одиниці як автомобільний газозаправний пункт, автомобільна заправка тощо.

Таким чином, вказаний вище правовий акт не відносить автомобільний газозаправний пункт до споруд.

Частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

У відповідності до ст.1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001, №2245-III (далі Закон №2245-III), об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної

ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним

та культурним цінностям;

порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів;

потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Пунктом 19 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 28.08.2013 № 808 (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до вказаного переліку належить зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання населення і промислових підприємств.

Відповідно до п.7.13. норм зміни №1 ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва додаток Д (перелік об`єктів будівництва, які можуть бути віднесені до IV і V категорії складності) відносяться автозаправні станції (комплекси) з проектною ємкістю понад 10 т.

Встановлений резервуар має геометричний об`єм – 9,9 м3, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією паспорту потенційно небезпечного об`єкта (т.1 а.с.77-79, 120-126).

Наведене свідчить про те, що АГЗП розташована за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом підвищеної небезпеки, про що свідчить декларація безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та висновок експертизи (т.1 а.с.139-145, 146-219).

Разом з тим, відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.

Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.

Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Так, об`єкт перевірки є контейнерною автозаправною станцією (АЗС), а тому вона не є об`єктом будівництва.

Крім того, як визначено Методичним посібником "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва", контейнерні АЗС, які виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщуються на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, так як вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами. Виходячи з цього та відповідно до усталеної практики, встановлення контейнерних АЗС (різновидом яких є сучасні блочні автозаправні станції) може здійснюватись на підставі Концепції по їх розміщенню. Така Концепція може бути розроблена проектними або науково-дослідними закладами, які мають у своєму складі фахівців відповідної кваліфікації, та погоджена з відповідними центральними або місцевими наглядовими органами за належністю питань (Мінрегіоном, ДСНС, Держпраці та ДСЕС).

Отже, модульний АГЗП, який є заводським виробом і виготовлений відповідно до технічних умов та технічною документацією, що погоджена і затверджена в установленому порядку - не відноситься до об`єктів будівництва у розумінні містобудівного законодавства, а є лише заводським виробом, у зв`язку з чим не потребує дозволу чи погодження від архітектурно-будівельної інспекції.

Позивачем подано до суду висновок експерта №2/19/Буд. будівельно-технічної експертизи від 13 березня 2019 року (т.2 а.с.165-171).

Так, на вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1. Чи належить стаціонарний заправник газу АГЗП по АДРЕСА_1 , що складається з посудини заводський №37 (заказ №61115) та колонки паливнорозподільної ЕСУ 00.0001.001 РЄ – до об`єктів будівництва? Чи є будівлею та спорудою?

2. Чи може об`єкт АГЗП стаціонарний заправник газу по АДРЕСА_1 , що складається з посудини заводський №37 (заказ №61115) та колонки паливнорозподільної ЕСУ 00.0001.001 РЄ переміщатись без зміни їх цілісності та конструкції?

За результатом проведення експертних досліджень експертом складено висновок, згідно якого надані наступні висновки відносно поставлених питань:

1.Стаціонарний заправник газу (моноблок для заправки автомобілів зрідженим газом типу ММСЗ 5-10), виробник – ТОВ “Захід-Транс-Сервіс” (Україна), який встановлений за адресою: смт. Олександрівка Кіровоградської області, вул. Чернишевського, 1б, є цілісним заводським виробом, що виготовлений відповідно до технічних умов ТУУ 45.6-30161072-010:2005 “Станції, пункти автозаправні. Моноблоки для заправки автомобілів зрідженим газом (пропан-бутан) типу ММСЗ -10”, не належить до об`єктів будівництва.

Вищевказаний стаціонарний заправник газу є цілісним заводським виробом і не відноситься до будівель або споруд (не є спорудою, так як не пов`язаний із фундаментом; не є будівлею, так як не складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій та не призначений для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

2. Стаціонарний заправник газу (моноблок для заправки автомобілів зрідженим газом типу ММСЗ 5-10), виготовлений як єдиний виріб заводського виготовлення у відповідності до технічних умов ТУУ 45.6-30161072-010:2005, підлягає переміщенню без зміни його цілісності та конструкції.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної процедури, та є закріпленим у відповідному джерелі.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 101 КАС України встановлено вимоги до висновку експерта, згідно якої висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Проаналізувавши зміст вищезазначеного висновку експерта, суд дійшов висновку, що останній відповідає вимогам, встановленим КАС України, та не вбачає підстав для його відхилення та неврахування при вирішенні спору.

Також, представник позивача зазначав, що посилання відповідача на те, що операторська не була введена в експлуатацію, є не обґрунтованим, оскільки вказана операторська придбавалась як комплекс будівель згідно з договором купівлі - продажу від 06.09.2017 (т.2 а.с.190).

Судом встановлено, що відповідно до технічної документації приміщення, яке використовується позивачем як операторська на момент вчинення правочину внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому не може бути об`єктом самовільного будівництва (т.1 а.с.69, 92-94).

З матеріалів справи вбачається, що у приміщенні операторської знаходилось лише касове обладнання, що підтверджується копією паспорта (т.1 а.с.114).

Будівля, на яку посилається відповідач, введена в експлуатацію, внесена до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, використовувалась ФОП ОСОБА_1 як операторська та не містила будь якого газозаправного обладнання. Доказів того, що позивачем здійснювалась перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачала зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, відповідачем не надано, що вказує на протиправність висновків відповідача.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні постанови №1011-3/1/124 та №1011-3/2/125 від 17.01.2019 року про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано та непропорційно. Тому позов про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із підготовкою до розгляду справи (п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5-8 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем надано суду ордер серія КР №64219, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серія КР №000021, договір про надання правової допомоги №25/01 від 25.01.2019 р., довідка-рахунок від 25.01.2019 р., специфікацію вартості витрат на професійну правничу допомогу від 25.01.2019, акт від 23.04.2019 р. приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с.13-16, т.2 а.с.192-193), в якому зазначено про виконання адвокатом послуг на суму 27081 грн., зокрема і сплата судового збору за подання позовної заяви 9605,00 грн.(т.1 а.с.2), за забезпечення позову 576,30 грн. (т.2 а.с.156), сплата авансу вартості призначеної будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с.183). Також надано платіжне доручення №163 від 13.03.2019 - доплата за будівельно-технічне дослідження (т.2 а.с.184)

На підтвердження оплати клієнтом отриманих ним послуг адвоката, згідно договору про надання правової допомоги від 25.01.2019 р., позивачем надано суду платіжне доручення №127 від 28.01.2019 р. на суму 30000 грн. (а.с.26).

Клопотання про зменшення вищезазначених витрат позивача на проведення експертизи та на правничу допомогу у зв`язку з недотримання вимог щодо співмірності витрат відповідачем суду не надано.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат позивача є обґрунтованим належними доказами та співмірним із обсягом виконаних робіт, та вважає за необхідне стягнути на користь позивача здійснені ним судові витрати у розмірі 37081,30 грн.: на сплату судового збору: за подання позовної заяви – 9605,00 грн., за забезпечення позову – 576,30 грн.; на проведення експертизи - 15000 грн.; на правничу допомогу – 11900 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 28) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/1/124 від 17 січня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Уравління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/2/125 від 17 січня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), судові витрати у розмірі 37081,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ: 37471912).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина