Рішення № 83136498, 16.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2019 р. Справа № 120/1792/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

представника позивача: адвоката Стрикаль О.В.

представника відповідача: Мякінькової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Губницький завод будівельних матеріалів" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Губницький завод будівельних матеріалів» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 року №0012965105, винесеного Гайсинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області про застосування штрафу в сумі 56664,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем покладено висновок про порушення підприємством граничних термінів реєстрації податкової накладної № 1 від 05.12.2018 року на суму ПДВ 566640,30 грн., що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, за що накладено штраф в розмірі 10% від суми ПДВ.

Позивач вважає вказане повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податкову накладну № 1 від 05.12.2018 року ним було відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.12.2018 року, однак протягом операційного дня 28.12.2018 року як і на наступний день квитанції про прийняття або неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної з боку податкового органу надіслано не було, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вказує на те, що така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 07.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

01.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив (вх. № 33930) на позовну заяву, згідно якого ГУ ДФС у Вінницькій області не визнає заявлені позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними. Так, представник відповідача зазначає, що при проведенні камеральної перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, про що складено акт №4056/51-05/34671693 від 29.01.2019 року. В ході перевірки було встановлено, що згідно Архіву електронної звітності за 28.12.2018 року була відсутня інформація про реєстрацію жодних форм звітності у позивача. На думку представника відповідача, якщо податкова накладна № 1 від 05.12.2018 року згідно інформації платника податків 28.12.2018 року була надіслана на реєстрацію, а квитанцію про її прийняття не було отримано через 2 години, тоді платнику необхідно було діяти згідно роз`яснень ДФС та повторно відправити такий документ на реєстрацію. В даному випадку позивач таких дій не вчинив, хоча змога направити на реєстрацію податкову накладну наступного дня в нього була.

З огляду на це ГУ ДФС У Вінницькій області вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяло на підставі та в спосіб, передбачений законодавством, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 02.07.2019 року оголошувалась перерва у зв`язку з витребовуванням додаткових доказів у позивача до 16.07.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у наданому суду письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною відповідно до п. 75.1.1. ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Законом України N 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що ПП «Губницький завод будівельних матеріалів» зареєстроване Гайсинським районним управлінням юстиції Вінницької області 23.01.2007 року та є платником ПДВ з 07.02.2012 року.

29.01.2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області проведена камеральна перевірка ПП «Губницький завод будівельних матеріалів» з питань дотримання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт №4056/51-05/34671693 від 29.01.2019 року.

За висновками цього акту встановлено порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 ПК України у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкової накладної № 1 на суму ПДВ 566640,30 грн. Дане порушення полягає у тому, що податкова накладна № 1, яка виписана 05.12.2018 року, була зареєстрована в ЄРПН 02.01.2019 року, тобто з затримкою у 2 дні.

На підставі виявленого порушення Гайсинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області 20.02.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0012965105 про застосування до позивача штрафу в сумі 56664 грн. 03 коп. (10% від суми ПДВ 566640,28 грн.).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПП «Губницький завод будівельних матеріалів» оскаржило його в адміністративному порядку до ДФС України, яка своїм рішенням від 10.05.2019 року за № 21400/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Даний спір пов`язаний із строками реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Відповідно до абзаців 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 120. 1.1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, і розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, установлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246 (далі - Порядок N 1246).

Згідно визначення термінів у пункті 2 Порядку N 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п. 3 Порядку N 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 4 Порядку N 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку N 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку N 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку N 1246).

Отже, законодавством чітко визначено порядок складання, підписання, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем за наслідками відповідної господарської операції було складено податкову накладну № 1 від 05.12.2018 року на загальну суму 3399541,68 грн., в тому числі ПДВ - 566640,28 грн.

Граничним строком подачі на реєстрацію такої податкової накладної є 31.12.2018 року.

Судом також встановлено, що подача на реєстрацію до ЄРПН спірної податкової накладної відбувалася за допомогою програмного комплексу "M.E.DOC".

При цьому у судовому засіданні сторони не заперечували, що податкова накладна від 05.12.2018 №1 була відправлена позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку. Між сторонами також відсутній спір щодо наявності у позивача технічної можливості складання, надсилання податкових накладних в електронній формі та правомірності вчинення таких дій.

Так, на підтвердження відправлення на реєстрацію до ЄРПН за допомогою програмного комплексу "M.E.DOC" податкової накладної від 05.12.2018 № 1, позивачем надано фотокопію скрін-шот даних з системи M.E.DOC, з яких слідує, що датою відправлення податкової накладної № 1 від 05.12.2018 року до ДФС є 28.12.2018 року о 15:43 год.

Проте, квитанція про прийняття податкової накладної № 1 від 05.12.2018 року не була отримана позивачем протягом операційного дня 28.12.2019 року, що зумовило направлення позивачем запиту від 29.12.2018 №335185 щодо отримання відомостей з ЄРПН про реєстрацію податкових накладних за 28.12.2018 року.

Згідно отриманого позивачем витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 335185 з`ясовано, що податкова накладна № 1 від 05.12.2018 не була прийнята на реєстрацію в ЄРПН 28.12.2018. Оскільки 29-31 грудня 2018 року та 1 січня 2019 року були вихідними днями, не отримання позивачем квитанції про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної 28 та 29 грудня 2018 року зумовило повторне відправлення такої податкової накладної в перший робочий після вихідних день - 02.01.2019 року о 10:28 год., на що 02.01.2019 року о 18:56 позивачу від ДФС України надійшла квитанція про її прийняття.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Отже, суд зазначає, що позивачем з метою своєчасної реєстрації податкової накладної № 1 від 05.12.2018 було вчинено всі необхідні дії, а саме складення податкової накладної в електронній формі, підписання, здійснення шифрування та надсилання її ДФС за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення "M.E.DOC".

Згідно положень абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана норма є чіткою, не допускає довільного тлумачення та закріплює гарантію прав платника податку вважати зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про її прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, визначаючи наслідки порушення контролюючим органом законодавства у разі не направлення відповідної квитанції визнання податкової накладної зареєстрованою у операційний день її направлення до ДФС.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач своєчасно 28.12.2018 о 15:43 год. направив податкову накладну № 1 від 05.12.2018 на реєстрацію, однак до кінця операційного дня не отримав відповідної квитанції про її прийняття (неприйняття, зупинення реєстрації).

Суд наголошує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на те, що позивачем своєчасно подано податкову накладну для проведення її реєстрації, тобто виконані обов`язки, передбачені вищевказаними положеннями ПК України та Порядку N 1246, підстави для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та застосування штрафних санкцій відсутні.

Крім того, фактично реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, це результат дій двох сторін - платника та контролюючого органу.

При цьому, згідно з положеннями Порядку N 1246 сама реєстрація - це дії з боку ДФС - у вигляді надсилання квитанції, що підтверджує реєстрацію.

Обов`язками платника, згідно цього ж Порядку, є правильне оформлення та своєчасне надіслання накладних.

Отже, платник не може нести відповідальність за ті дії, обов`язку з проведення яких законодавством на нього не покладено.

Неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних відбулось з вини податкового органу, що виключає протиправність дій платника податків, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже обставини справи свідчать про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу II ПК України.

Посилання відповідача на роз`яснення ДФС щодо дій платника ПДВ, якщо протягом операційного дня він не отримав квитанцію про реєстрацію (не реєстрацію, про зупинення реєстрації) податкової накладної, згідно яких такий платник мав звертатись на гарячу лінію до центру обслуговування платників та, при необхідності, повторно направити документ на реєстрацію, суд не приймає до уваги, адже такі роз`яснення не є нормативним актом та прямо суперечать приписам абзацу 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України про те, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області (Гайсинського управління) від 20.02.2019 року № 0012965105 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 56664,03 грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 1 від 05.12.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №72869 від 29.05.2019 позивачем сплачено судовий збір на суму 1921,00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 90, 39, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0012965105 від 20.02.2019 року, винесене Гайсинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області про застосування до Приватного підприємства "Губницький завод будівельних матеріалів" штрафу в сумі 56664,03 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Губницький завод будівельних матеріалів" понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19.07.19

Позивач: Приватне підприємство "Губницький завод будівельних матеріалів" (23746, Вінницька обл., Гайсинський район, с. Губник, вул. Садова, 53, код ЄДРПОУ 34671693).

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович