Ухвала суду № 83136386, 18.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 липня 2019 року Справа 160/5821/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату за протоколом за протоколом № 5 від 20 липня 2016 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 учасником бойових дій;

- зобов`язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка в складі військової частини 2072 з 07 по 19 січня 1982 року приймала участь в бойових діях на території Республіки Афганістан;

- зобов`язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 24.06.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160. 161 КАС України.

17.07.2019 року позивачами були усунуті недоліки викладені в ухвалі суду від 27.06.2019 року.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2019 року позивачем було надано клопотання про поновлення строку відповідно до ст. 122 КАС України, в обґрунтування якого зазначено поважність причин їх пропуску.

Однак, під час вивчення матеріалів справи судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, що звернулася із позовною заявою, а саме – ОСОБА_2 .

Так, слід зазначити, що частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3)ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 із змінами (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 13 Положення № 36, ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера (пункт 14 Положення № 36).

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява від імені позивача підписана представником позивача – адвокатом Балаян А.Г.

На підтвердження своїх повноважень підписант надав: ордер серії ДП №247/00008, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №0819 від 13.11.1998 року.

Судом встановлено, що поданий ордер не містить обов`язкових реквізитів: на звороті наданого ордера не вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги, у відповідності до пункту 14 Положення № 36.

Також, в ордері не зазначено номер та дату договору про надання правової допомоги, який засвідчений підписами сторін, а також, в свою чергу, до суду не додано договір про надання правової допомоги або витягу з нього, засвідченого підписами сторін.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13), є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданим ордером, проте всупереч вимогам статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.

Тобто, у матеріалах позову відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Враховуючи, вищевикладене суд дійшов висновку, що до позовної заяви не було надано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання адвокату Балаян А.Г. права підпису процесуальних документів (в тому числі позовної заяви), які подаються до суду.

Приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, щодо належного представництва ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , на час подання позовної заяви до суду.

Копію ухвали про продовження процесуального строку невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат (49006, м.Дніпро, вул. Шмідта, 16).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков