Рішення № 83132906, 16.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1287/2019 Справа № 641/2619/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Вовк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 33160,64 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., стягнути з відповідача інші понесені затрати в розмірі 2251 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 08 жовтня 2018 року близько 10 години 00 хвилин позивач керував своїм автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , та їхав по головній дорозі по вул. Киргизька. Раптово напереріз йому виїхав автомобіль Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , намагаючись пересікти головну дорогу. Позивач намагався уникнути зіткнення, однак відстань між автомобілями була приблизно 8 метрів, та відбулося зіткнення автомобілів. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, спричинено матеріальну шкоду. Вина відповідача підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 року. Була проведена товарознавча експертиза автомобілю позивача. Згідно висновків експерта матеріальна шкода складає 33160,64 грн. Позивач звернувся до страхової компанії «Домінанта», в якій зареєстровано цивільну відповідальність відповідача. ТдВ "СТ "Домінанта" неплатоспроможна та її діяльність призупинена. До цього часу шкоду не відшкодовано.

Також позивач зазначив, що він під час ДТП отримав великий нервовий стрес, що відобразилося на стані здоров`я, окрім того позбавлення його можливості користуватися належним йому автомобілем створює для нього та його сім`ї значні незручності, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 16.04.2019 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 05.06.2019 року по цивільній справі № 641/2619/19 за клопотанням позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету було залучено Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та посилаючись на обставини викладені в уточненому позові, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , 08 жовтня 2018 року об 11 год. 00 хв., керуючи автомобілем Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_2 , біля будинку 54 по вулиці Киргизькій в м. Харкові, виїжджаючи з прилеглої території, не надала дороги автомобілям, які рухались по головній дорозі (вул. Киргизька), в результаті чого, скоїла зіткненні з автомобілем ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.10.2 Правил дорожнього руху України.

Цивільно-правова відповідальність відповідача – ОСОБА_2 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.39).

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 641/8107/18 від 13.12.2018 року, відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень, яка відповідно до відмітки суду набрала законної сили 27.12.2018 року (а.с. 7).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Тобто, вина відповідача у скоєнні ДТП, що сталася 08.10.2018 року, встановлена вищевказаною постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.12.2018 року.

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження №69С від 11.01.2019 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП 08.10.2018 року, складає 33160,64 грн. (а.с.8-14).

Згідно калькуляції №69С про вартість ремонту транспортного засобу ВАЗ 2107 від 11.01.2019 року без врахування зносу становить 35414,47 грн.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 1187ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, до сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно до ст. 3 Закону є здійснення забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на це, подає страховику відповідну заяву. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди у повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Тобто покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З системного аналізу вищевикладених правових норм закону, вбачається, що обов`язок страховика відшкодувати заподіяну страхувальником шкоду виникає із самого факту заподіяння застрахованою особою у результаті ДТП такої шкоди. Тобто, зобов`язаною особою, внаслідок заподіяних відповідачем у результаті ДТП збитків, є страховик ТдВ «Страхове товариство «Домінанта», що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час настання страхового випадку була застрахована у ТдВ «Страхове товариство «Домінанта», то у даному випадку позивач мав звернутись до цієї страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування за полісом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний Суд відступив від правового висновку зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, та зазначив, що відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (п. 36 Постанови), а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (п. 37 Постанови).

Таким чином, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

З приводу посилання позивача щодо перебування у стадії припинення ТдВ «Страхове товариство «Домінанта», а тому він не може звернутись з вимогою до страхової компанії, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТдВ «Страхове товариство «Домінанта» з 13.06.2019 року перебуває у стадії припинення, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 104 ЦК України встановлено, що юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Оскільки на час розгляду справи ТдВ «Страхове товариство «Домінанта у встановленому законом порядку не визнано банкрутом та не внесено запис про припинення юридичної особи, а тому позивач повинен звернутись саме до ТдВ «Страхове товариство «Домінанта» з вимогою про відшкодування шкоди.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди та додаткових витрат, суд зазначає, що вони є похідними від основної позовної вимоги про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, та у зв`язку з тим, що в задоволенні вказаної позовної вимоги судом відмовлено, то і похідні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає необхідним зазначити з приводу неявки належним чином повідомленого відповідача наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», адреса місця знаходження: м. Дніпро, вул. Василя Макухи буд.1, код ЄДРПОУ- 35265086.

Суддя: М. Ю. Онупко