Вирок № 83125022, 19.07.2019, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 371/1654/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Ржищів

Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

прокурора - Побірайка Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Ткаченка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ржищів Київської області кримінальне провадження № 12018110220000517 від 13 листопада 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Миронівка Київської області, громадянин України, освіта середня, не працює, одружений, на утриманні осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23 грудня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 25 жовтня 2013 року Миронівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі; на підставі вироку Апеляційного суду Київської області 25 грудня 2013 року вирок Миронівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року змінено в частині покарання за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України та призначено покарання у виді 4 років 9 місяців позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 28 листопада 2017 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим вироком Миронівського районного суду Київської області 25 жовтня 2013 року за ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі; вироком Ірпінського міського суду Київської області 23 грудня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі вироку Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, вирок Миронівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року було змінено в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України, та засуджено до чотирьох років дев`яти місяців позбавлення волі, 28 листопада 2017 року був звільнений з місць позбавлення волі, маючи непогашену та не зняту у законному порядку судимість, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову обвинувачується у вчиненні нового корисливого злочину за наступних обставин.

Так, 12 листопада 2018 року близько 09 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебував на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_2 і перебуває у володінні останнього, та ОСОБА_3 , де за усною домовленістю із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 мав поскладати дрова за грошову винагороду.

Цього ж дня, 12 листопада 2018 року близько 15 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля господарських приміщень, які розташовані на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив здійснити крадіжку будь-якого майна із вказаних приміщень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, 12 листопада 2018 року близько 16 години, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку власника ОСОБА_3 та сторонніх осіб, відкрив руками двері, які не були закриті на замикаючий пристрій, та зайшов всередину вказаного господарського приміщення № 1, де відшукав і таємно викрав бензопилу марки «Oleomak» модель 941 С 50179001 El.Після цього він попрямував до господарського приміщення № 2, яке знаходиться на території домоволодіння, що за вказаною адресою, та було не закритим на замикаючий пристрій. Відкрив руками двері та зайшов всередину цього приміщення, де відшукав і таємно викрав зварювальний апарат марки «KAISER 200М», що належить ОСОБА_3 . Виконавши усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину, вийшов через металеву хвіртку домоволодіння та пішов збувати викрадене майно, тобто розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями, а саме крадіжкою бензопили марки «Oleomak» модель 941 С 50179001Е1 вартістю 5 333 грн. 33 коп. та зварювального апарату марки «KAISER 200М» вартістю 1 149 грн., обвинувачений ОСОБА_1 завдав майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 6 476 (шість тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 33 копійки, що підтверджується висновком експерта № 12-4/1943 від 21.11.2018 та висновком експерта № 294446/18-53 від 19.12.2018.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, щодо міри покарання покладалась на розсуд суду (а.с. 32 т.1).

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважав за можливе проводити судовий розгляд без участі потерпілої ОСОБА_3 з підстав, передбачених ст. 325 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та суду показав, що повністю визнає обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначав, що шкоду відшкодував повністю, у вчиненому щиро розкаювався, та просив суд суворо його не карати.

Захисник Ткаченко С.О. просив застосувати до обвинуваченого міру покарання, що передбачена ч. 2 ст. 185 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання, застосувавши іспитовий строк, передбачений ст. 75 КК України, вказуючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 став на шлях виправлення, влаштувався на роботу, тому покарання, пов`язане з обмеженням чи позбавлення волі може бути занадто суворим та не сприятиме виправленню обвинуваченого.

Суд приймає до уваги матеріали справи.

Висновок експерта № 12-4/1943 від 21 листопада 2018 року, з якого встановлено, що ринкова вартість бувшої у використанні бензопили марки «Oleomak» модель 941 С 50179001Е1 помаранчевого кольору без пошкоджень, яка була придбана 07 серпня 2015 року, станом на 12 листопада 2018 року могла становити 5333 грн 33 коп. (а.с.70-72 т.2).

Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12018110220000517 № 29446/18-53 від 19 грудня 2018 року, з якого встановлено, що ринкова вартість зварювального апарату марки «KAISER 200М» жовтого кольору, без переднього колеса, який придбаний 12 липня 2014 року, був у справному стані, станом на 12 листопада 2018 року складала 1149 грн (а.с.81-83 т.2).

Суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 :

- паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2010 року Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київській області, згідно з яким ОСОБА_1 є громадянином України (а.с.86 т.2); відомості про реєстрацію місця проживання від 17 квітня 2001 року, з яких встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- вимогу № 9399/109/1011/02-18 від 26 листопада 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 був неодноразово судимий, останні рази: вироком Миронівського районного суду Київської області 25 жовтня 2013 року за ч.2 ст. 186 КК України, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі; вироком Ірпінського міського суду Київської області 23 грудня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі вироку Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, вирок Миронівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року було змінено в частині призначеного покарання за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України, та засуджено до чотирьох років дев`яти місяців позбавлення волі, 28 листопада 2017 року був звільнений з місць позбавлення волі (а.с.88 т.2);

- копію вироку Ірпінського районного суду Київської області від 19 грудня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі (а.с. 90-93 т. 2);

- копію вироку Миронівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України зараховано невідбуте частково покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 19 липня 2011 року за ч.2 ст. 185 КК України і остаточно призначено покарання 4 роки 8 місяців позбавлення волі;

- копію вироку Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, з якого встановлено, що вирок Миронівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасовано. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 19 липня 2011 року та призначено остаточне покарання у виді 4 років 9 місяців позбавлення волі;

- копію довідки про звільнення, серії КИВ № 16986, згідно якої ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 09 серпня 2013 року по 28 листопада 2017 року, звідки звільнений по відбуттю строку покарання (а.с. 94 т. 2);

- характеристику, надану Миронівською міською радою Київської області № 02-51/183 від 17 листопада 2018 року, з якої встановлено, що за час проживання в м. Миронівка Київської області на ОСОБА_1 скарг від сусідів та голови вуличного комітету до міської ради не надходило. На засіданнях адмінкомісії, комісії по профілактиці насильства та жорстокості в сім`ях та адмінкомісії, що діють при виконавчому комітеті Миронівської міської ради, адмінпорушення, матеріали стосовно даної особи не розглядались. На засіданні виконавчого комітету Миронівської міської ради в 2009 році розглядався вирок Миронівського районного суду про скоєння ним злочину (а.с. 101 т. 2);

- довідку поліклініки Миронівської ЦРЛ від 05 грудня 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті не перебуває (а.с. 103 т. 2);

- довідку поліклініки Миронівської ЦРЛ від 05 грудня 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває (а.с. 104 т. 2);

- досудову доповідь, надану філією ДУ "Центр пробації у м. Києві та Київській області Миронівським районним сектором, згідно висновку якої вказано, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушень, його спосіб життя, а також високий ризик вчинення повторного правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без нагляду та контролю в умовах ізоляції. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Згідно матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, - 22 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, відбув призначене покарання, проте маючи не зняту та не погашену судимість, вчинив новий злочин проти власності, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання компрометуючих матеріалів щодо порушення правил співжиття інформація відсутня, та обставини, що пом`якшують його покарання: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілій, які передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі викладеного, з огляду на особу обвинуваченого, який раніше судимий, відбув покарання, має не зняту та не погашену у законному порядку судимість, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та обставини вчиненого злочину, та те, що він відшкодував завдану шкоду, потерпіла претензій матеріального характеру не має, крім того, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 влаштувався на роботу, що може свідчити про те, що він став на шлях виправлення, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 75, 76 КК України. З огляду на відсутність вагомих підстав, що пом`якшують покарання особи обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та особу обвинуваченого, підстав для застосування стосовно нього положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про відшкодування процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 369- 371, 373 -376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним:

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 (два) роки.

В порядку п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язок:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), в дохід держави (р\р 31115115026011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі у м. Києві, код ЄДРПОУ 37995466, банк - Казначейство України), процесуальні витрати на залучення експертів: 286 (двісті вісімдесят шість) гривень - вартість проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 12-4/1943 від 21 листопада 2018 року); 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень - вартість проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 294446/18/53 від 19 грудня 2018 року).

Речові докази: зварювальний апарат жовтого кольору марки «KAISER 200М», який має приєднані три електроди в чорній ізоляції, до кожного з яких прикріплена вилка електромережі, і тримач для електроду та бензопилу помаранчевого кольору марки «Oleomak» модель 941 С 50179001Е1, яка виготовлена з полімерного матеріалу, до шини якої кріпиться металевий ланцюг довжиною 91 см., - повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Ржищівський міський суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя