Ухвала суду № 83123395, 19.07.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12931/19

Провадження № 1-кс/344/6925/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Майковського Р.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федоровича В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090000000728 від 04.09.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів, пов`язаних із збутом наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при таких обставинах.

Так, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою збуту психотропних речовин, обіг яких заборонено, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та в невстановлений час, незаконно придбав в особливо великих розмірах психотропну речовину – амфетамін.

Грубо порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_1 незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі в особливо великих розмірах психотропну речовину – амфетамін.

Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, 24 листопада 2018 року в період часу з 13 год 55 хв по 13 год 59 хв, перебуваючи в м. Тисмениця, поряд з готелем «Континенталь» по

вул. Об`їзна, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 вказану придбану при невстановлених обставинах речовину в поліетиленовому пакеті та фольговому згортку, яка відповідно до висновку експерта НДЕКЦ

№ 2.1-1196/18 від 05.12.2018 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, в кількості 11,9808 та 6,2634 грама, відповідно, що є особливо великим розміром, повторно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 8 800 грн.

Крім того, не припиняючи своїх злочинних дій спрямованих на особисте збагачення шляхом одержання незаконних прибутків від реалізації психотропної речовини ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з метою збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та в невстановлений час, незаконно придбав в особливо великих розмірах психотропну речовину, обіг якої заборонено, амфетамін.

При цьому ОСОБА_1 , діючи умисно, грубо порушуючи вимоги

ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі в особливо великих розмірах психотропну речовину, обіг якої заборонено – амфетамін.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на особисте збагачення шляхом одержання незаконних прибутків від реалізації психотропних речовин ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, 16 липня 2019 року, приблизно о 15 год 40 хв, перебуваючи в м. Тисмениця по вул. Обїзна, збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 90 000 грн. вказану придбану ним психотропну речовину, яка знаходилась у полімерному пакеті і яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, – амфетамін, в кількості 600 грам, що є особливо великим розміром.

16 липня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Як зазначено в поданому до суду клопотанні, причетність до злочину ОСОБА_1 обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями свідка ОСОБА_2 , протоколами особистого огляду покупця, протоколами добровільної видачі, висновком експерта №2.1-1196/18 від 05.12.2018, протоколом обшуку, матеріалами за результатами проведення неглісних слідчих (розшуковиї) дії та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, пов`язаних із збутом наркотичних засобів, та в подальшому може займатися злочинною діяльністю задля отримання доходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

16 липня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 17.07.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме показаннями свідка ОСОБА_2 , протоколами особистого огляду покупця, протоколами добровільної видачі, висновком експерта №2.1-1196/18 від 05.12.2018, протоколом обшуку, матеріалами за результатами проведення неглісних слідчих (розшуковиї) дії та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання тільки у вигляді позбавлення волі перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, раніше неодноразово судимй за вчинення злочинів, пов`язаних із збутом наркотичних засобів та в подальшому може займатися злочинною діяльністю задля отримання доходів.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, джерело його існування невідоме, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 288 150 ( двісті вісімдесят вісім тисяч сто п”ятдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 288 150 ( двісті вісімдесят вісім тисяч сто п”ятдесят) гривень, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 13 вересня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 288 150 ( двісті вісімдесят вісім тисяч сто п”ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 13 вересня 2019 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Майковського Р.Р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 19 липня 2019 року.

Слідчий суддя: Татарінова О.А.