Вирок № 83119300, 19.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14007/17

Провадження №1-кп/127/1216/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Іванченка Я. М.,

за участю:

секретаря - Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Козира С.В.

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Хоміча О.О.,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вінницьким РС УДМС України у Вінницькій області 24.10.2015 року, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010007893 від 30.09.2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2016 року о 02:00 год. ОСОБА_1 умисно, таємно, з корисливих спонукань перелізши через паркан, проник на територію кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого являється ОСОБА_2 , звідки через не замкнені двері, проник до приміщення альтанки, з якої вчинив крадіжку майна, а саме: телевізора, марки «LG», моделі «19MN43D», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2683/2684/2695/16-21 від 25.10.2016 року на момент вчинення крадіжки могла становити 931,76 грн., ноутбуку, марки «DELL INSPIRON 5040», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2683/2684/2695/16-21 від 25.10.2016 року на момент вчинення крадіжки могла становити 5405,00 грн. В подальшому ОСОБА_1 залишив приміщення альтанки, переліз через паркан та заховав викрадені речі.

В подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, охопленні єдиним умислом на викрадення чужого майна, повернувся на територію кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2», де шляхом вільного доступу, через відчинені двері, незаконно проник до технічного приміщення, звідки вчинив крадіжку бензинового генератора, марки «Кентавр», моделі «КГБ-202», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи 2683/2684/2695/16-21 від 25.10.2016 року на момент вчинення крадіжки становила 3452,70 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 9789,46 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, за обставин викладених в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся та суду пояснив, що на той час перебував у скрутному матеріальному становищі, мав борги, а тому переліз через паркан кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_3 , звідки викрав телевізор та ноутбук, потім знову повернувся та ще викрав бензиновий генератор. Викрадене майно заховав у лісі, проте, коли повернувся то виявив тільки бензиновий генератор.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що йому зателефонували та повідомили, що викрали майно з альтанки на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_3 . В подальшому викликали працівників поліції, було викрадено: телевізор, ноутбук та бензиновий генератор. Бензиновий генератор в подальшому повернули працівники поліції. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.

З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, потерпілого, дослідження витягу з кримінального провадження № 12016020010007893 від 30.09.2016 року (а. с. 165), протоколу від 30.09.2016 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 (а. с. 166), постанови слідчого від 13.10.2016 року про призначення товарознавчої експертизи (а. с. 167), висновку експерта за результатами проведення судово - товарознавчої експертизи № 2683-2685/16-21 від 25.10.2016 року з довідкою про вартість її проведення (а. с. 168-170), постанови слідчого від 26.10.2016 року про визнання речових доказів та передачу їх на відповідальне зберігання (а. с. 171), розписки ОСОБА_2 від 26.10.2016 року ( а. с. 172), постанови слідчого від 08.12.2016 року про зупинення досудового розслідування (а.с.179), постанови слідчого від 08.12.2016 року про оголошення розшуку підозрюваного (а. с. 180), суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення.

При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, судом враховано особу ОСОБА_1 , який є особою раніше не судимою (а. с. 177-178); на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебував на лікуванні з 23.06.2014 по 22.09.2014 року з діагнозом: «Стійкий, помірно виражений демонстративний розлад особистості» ( а. с. 176).

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання ним вини та щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину який винну у вчиненому визнав, щиро розкаявся, є молодою, раніше не судимою особою, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави Україна 264,30 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичного дослідження (висновок експерта № 2683-2685/16-21 від 25.10.2016 року), оскільки його проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_1 злочину.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місця, а саме до 19.09.2019 року, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.1,2,3 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та не відлучатися за межі м. Вінниці без дозволу суду.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти із зали суду.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої злочином у сумі 6336,76 грн. та завданої моральної шкоди у сумі 9000 грн.

Обговорюючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення з обвинуваченого завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 6336,76 гривень, суд приймає до уваги положення ст. ст. 127, 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана юридичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Дослідивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 6336,76 гривень знайшли своє підтвердження, що підтверджується висновком експерта № 2683-2685/16-21 від 25.10.2016 року про вартість викраденого телевізора та ноутбуку, а тому позовні вимоги потерпілого у цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується цивільного позову в частині відшкодування завданої злочином моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди цивільному позивачу, суд, у відповідності до ст.23 ЦК України, приймає до уваги позицію викладену у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», враховує тяжкість вчиненого злочину, глибину душевних страждань цивільного позивача ОСОБА_2 , який дійсно зазнав хвилювань, душевних страждань пов`язаних із викраденням майна та враховуючи вимоги розумності та справедливості, враховуючи вік та майновий стан обвинуваченого, суд вважає необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 5000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 391,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 66, 67, 75, 76 КК України, ст. ст.100, 124, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, 23, 1166- 1167, 1177, ЦК України, суд, ст. 76-83, 141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місця, а саме до 19.09.2019 року, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.1,2,3 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та не відлучатися за межі м. Вінниці без дозволу суду.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти із зали суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6336,76 грн. у відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 391,50 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 264,30 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичного дослідження.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази в кримінальному провадженні № 12016020010007893:

Бензиновий генератор марки «Кентавр КБГ - 202», який переданий на відповідальні зберігання потерпілому ОСОБА_2 - після набрання вироком законної сили залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: