Рішення № 83114941, 18.07.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.07.2019 227/1525/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка та сумісного з ним проживання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту того, що заявник ОСОБА_1 , на момент смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сумісно з ним проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувала на його утриманні.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування в офіційному шлюбі, заявниця зі своїм чоловіком постійно мешкали однією сім`єю та вели спільне господарство спочатку за адресою АДРЕСА_2 , а після початку бойових дій та проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, у 2014 році разом виїхали до смт. Новодонецьке, де були зареєстровані та разом мешкали як внутрішньо переміщені особи за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявника помер. Після смерті чоловіка заявник перереєструвалася як внутрішньо переміщена особа за іншою адресою її фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_3 . Під час спільного проживання подружжя їхнім джерелом доходів була їхня пенсія. Пенсія чоловіка заявника була значно вищою за пенсію самого заявника, 4200,00 грн. порівняно з 1502,15 грн. відповідно. Тобто, основним і постійним джерелом засобів до існування заявника були доходи її чоловіка, та після його смерті заявниця втратила основне джерело засобів для існування. На її звернення до Добропільського ОУ ПФУ Донецької області з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю доказів сумісного проживання та перебування на утриманні чоловіка. Просила задовольнити заявлені нею вимоги.

Заявник в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Проте, звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Проте, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, в якій рішення просив ухвалити на розсуд суду, проти заявлених вимог заперечував.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка та сумісного з ним проживання є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 15 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області. (а.с.10)

Чоловік заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19 липня 2018 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. (а.с. 20).

Заявнику ОСОБА_1 Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України було відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документу на підтвердження факту перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи зареєстрованим місцем проживання як заявника, так і її чоловіка ОСОБА_2 була адреса АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 21 вересня 2007 року Докучаєвським МВ ГУ МВС України в Донецькій області (а.с.5), та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Докучаєвським МВ УМВС України в Донецькій області. (а.с.11-15)

ОСОБА_2 та заявник з 19 листопада 2014 року були взяті на облік, як особи, які перемістилися з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, фактичним місцем проживання/перебування яких з 10 листопада 2014 року зареєстровано адресу АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками від 19 листопада 2014 року № 1422001754 та № 1422001755 (а.с.8, 18).

ОСОБА_1 лише після смерті чоловіка перереєструвалася як внутрішньо переміщена особа за іншою адресою, а саме АДРЕСА_3 , про що свідчить довідка від 20 серпня 2018 року № 1754 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. (а.с.9)

Отже, щодо того факту, що зареєстроване місце проживання заявника та її померлого чоловіка не співпадає з їх фактичним місцем проживання станом на день його смерті, то суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 315 ЦПК передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, заявник разом зі своїм чоловіком були зареєстровані за однією адресою, та на день смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 14 червня 2018 року, також сумісно проживали за однією адресою, а саме АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги про встановлення факту перебування заявника на утриманні померлого ОСОБА_2 , то суд виходить з наступного.

Як вбачається з довідки Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 лютого 2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком, яка у період квітень – листопад 2018 року становила 1502,15 грн. на місяць. (а.с. 21)

Згідно довідки Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 08 липня 2019 року, ОСОБА_2 знаходився на обліку в управлінні та отримував пенсію за віком (відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 (а.с.17), яка у період січень-червень 2018 року становила 4266,32 грн. на місяць.

Відтак, враховуючи, що пенсія померлого ОСОБА_2 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 становила 4266,32 грн., а ОСОБА_1 – дорівнювала 1502,15 грн., тобто пенсія померлого чоловіка заявника значно перевищувала її пенсію, що дає підстави вважати, що заявник перебувала на утриманні померлого чоловіка.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особа на утриманні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, а в разі смерті пенсіонера така пенсія призначається незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Крім того, у листі Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_2 необхідне заявнику для звернення до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області для переведення її з одного виду пенсії, тобто пенсії за віком, на інший, а саме на пенсію по втраті годувальника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт перебування заявника на утриманні померлого є доведеним, оскільки встановлено, що заявник ОСОБА_1 спільно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті. При порівнянні доходів ОСОБА_2 та заявника ОСОБА_1 згідно наданих матеріалів, вбачається, що розмір пенсійних виплат останньої значно менший за пенсію покійного, тому є підстави вважати, що заявник перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 до дня його смерті.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка та сумісного з ним проживання доведені, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 83, 223, 264-265, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 28а, м. Добропілля Донецької області 85000) про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка та сумісного з ним проживання - задовольнити.

Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.С. Мацишин

18.07.2019