Ухвала суду № 83113719, 13.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27530/19

Провадження № 1-кс/761/19032/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Демешко М.В., прокурора Клещенка О.М., захисника Гречаника О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Максименка А.С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000804 від 11 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Максименка А.С., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 11 липня 2019 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якої, 10 липня 2019 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановленою досудовим слідством особою розмістили в інформаційній мережі «Інтернет» на сайті «finance.ua» оголошення про купівлю та продаж іноземної валюти. Після чого, отримавши телефонний дзвінок на вказаний в оголошенні і розміщений у всесвітній мережі «Інтернет» контактний номер мобільного телефону, домовились про зустріч з ОСОБА_4 .

Далі, 11.07.2019 приблизно о 12 годині 40 хвилині, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_1 та невстановленою досудовим слідством особою, використовуючи автомобіль марки «Kia» модель «Carens», д.н.з. НОМЕР_1 , прибув до будівлі № 11 по вул. Паньковська у місті Києві, де отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 15 500 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ на день вчинення злочину становить 398 350 гривень, після чого передав ОСОБА_4 два вакуумуванні в поліетилен пакунки із банкнотами, які не відповідають банкнотам що знаходяться в офіційному обігу на території України, номіналом 200 гривень по тисячі штук в кожному пакунку відповідно, зазначивши при цьому, що це упаковані банком «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 400 000 (чотириста тисяч) гривень, ввівши таким чином потерпілого ОСОБА_4 в оману щодо передачі йому грошових коштів у вказаній в сумі за операцію купівлі іноземної валюти.

Крім того, ОСОБА_3 передав потерпілому ОСОБА_4 окремо грошові кошти в сумі 2 845 гривень, пояснивши при цьому що загалом це раніше обумовлена між ними сума у розмірі 402 845 гривень, призначена за купівлю у нього іноземної валюти.

Впевнившись у введенні потерпілого ОСОБА_4 в оману внаслідок вчинення вищезазначених дій, використовуючи автомобіль марки «Kia» модель «Carens», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину, заволодівши грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ на день вчинення злочину становить 398 350 гривень, завдавши таким чином матеріальну шкоду останньому на загальну суму 394 705 гривень.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства або суду, впливати на свідків або інших осіб у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, та іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При альтернативному розмірі застави, просив враховувати розмір завданого підозрюваним матеріального збитку.

Підозрюваний та його захисник, доводи клопотання не визнали, зазначаючи про відсутність ризиків у кримінальному провадженні, просили в задоволенні клопотання відмовити, та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12019100000000804 від 11.07.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно з положеннями статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-Чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-Чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-Чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Враховуючи, що з дня ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з позицією ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» вказано, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які вказують на імовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_4 ; допитом в якості потерпілого ОСОБА_4 ; протоколом обшуку автомобіля «Honda CRV»; протоколами огляду предметів та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а саме те, що останній неодружений, постійного джерела доходу не має, та надходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може уникати від явки до слідчого та суду, вчинити нові кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого і доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчиняти позапроцесуальні дії, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню

Варто також зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, та розміру завданого підозрюваною матеріального збитку, адже, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Максименка А.С., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000804 від 11 липня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 08 вересня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050 грн. (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят ) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1 , по справі №761/27530/19, кримінальне провадження № 12019100000000804 від 11 липня 2019 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обов`язків - до 08 вересня 2019 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Головчак М.М.