Ухвала суду № 83111062, 17.07.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/750/19Головуючий по 1 інстанції - Мельник І.О. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В.(суддя-доповідач) Суддів Василенко Л.І., Єльцова В.О. за участю секретаря Винник І.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2

особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ;

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року про визнання мирової угоди, постановленої під головуванням судді Мельник І.О., у залі № 236 Соснівського районного суду м. Черкаси 13.01. 2016 року о 12 год. 35 хв., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

18.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Під час розгляду справи у судовому засіданні сторони дійшли згоди та звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди, надавши суду підписану мирову угоду.

За умовами мирової угоди сторони домовились, що оскільки у відповідача ОСОБА_2 відсутні кошти для задоволення кредиторських вимог позивача, то погодились, що кредитор може задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна. Сторони домовилися між собою, що в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30.09.2013 року у розмірі 1 665 624 (один мільйон шістсот шістдесят пять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 24 коп., що станом на 18.12.2015 року згідно курсу НБУ становить 70938 дол. США, звертається стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 52,7 кв. м, яка перебуває у власності ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_1 за вартістю предмета іпотеки згідно з висновком СОД в розмірі 200 300 грн. З моменту затвердження мирової угоди та вступу ухвали суду в законну силу вважається, що зобов`язання по договору позики від 30.09.2013 року ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, у звязку з чим сторони жодних майнових претензій не мають одна до одної з приводу даного договору позики.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2016 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якою:

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30.09.2013 року в розмірі 1 665 624 (один мільйон шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 24 коп.(станом на 18.12.2015 року згідно курсу НБУ становить 70938 дол. США) звернено стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 82,8 кв.м., житловою площею 52,7 кв.м, яка перебуває у власності ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ОСОБА_1 за вартістю предмета іпотеки згідно з висновком СОД в розмірі 200 300 грн. 00 коп.

Зобов`язання по договору позики від 30.09.2013 року ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, сторони жодних майнових претензій не мають одна до одної з приводу даного договору позики.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який не приймав участі у розгляді справи, не є стороною у спорі, вважаючи порушеними свої права, оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що, на його думку, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник звертає увагу на те, що як на момент винесення оскаржуваного рішення суду, так і на сьогоднішній день ОСОБА_2 є боржником по відношенню до ОСОБА_3 , який відповідно є стягувачем по відношенню до ОСОБА_2 в виконавчому провадженні, а тому оскаржувана ухвала порушує його права. Також ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що статтею 37 Закону України «Про іпотеку» не передбачено можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду, тому неправильно застосував норми матеріального права, дійшов помилкового висновку про необхідність затвердження мирової угоди, яка суперечить чинному законодавству.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року про визнання мирової угоди у справі № 712/13890/15-ц скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

27 травня 2019 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від О.В. Старченко надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві О.В. Старченко зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що умови мирової угоди укладеної між сторонами не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси будь-яких осіб, мирова угода вчинена в інтересах обох сторін, сторонам судом роз`яснені наслідки визнання мирової угоди, останні підтвердили, що наслідки визнання судом мирової угоди їм зрозумілі, тому суд відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, вважав за можливе визнати мирову угоду сторін від 13.01.2016 року, та закрив провадження у справі. Суд першої інстанції при визнанні мирової угоди від 13 січня 2016 року не допустив порушень норм процесуального та матеріального права, з`ясував усі обставини справи. Також у відзиві ОСОБА_2 вказує, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки обставини наведених скаржником справ кардинально відмінні від обставин справи, що розглядається.

У відзиві ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року про визнання мирової угоди у справі № 712/13890/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційному суду Черкаської області у загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22.05.2019 року про закінчення проведення підготовчих дій по справі закінчено та призначено розгляд справи на 17 липня 2019 року на 15 год. 30 хв.

До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції , а саме: 17 липня 2019 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову, в якій він просить прийняти відмову від позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнати нечинною ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року у справі № 712/13890/15-ц про визнання мирової угоди та скасувати її, а провадження у справі закрити.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, розглянувши подану позивачем ОСОБА_1 заяву про відмову від позову, дійшла висновку, що заява про відому від позову підлягає задоволенню, оскільки заява позивача відповідає вимогам ст. 206 ЦПК України, тому апеляційним судом приймається відмову від позову, подана позивачем до початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно до п. 3 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право : визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у відповідній частині.

Серед процесуальних прав та обов`язків сторін, визначених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, передбачено і право позивача відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для відхилення заяви про відмову від позову позивача та неприйняття такої відмови апеляційним судом.

З урахуванням того, що позивач відмовився від позову, така відмова є добровільною та відповідає волі позивача, позивач усвідомлює наслідки такої своєї процесуальної дії та свідомо, вільно, бажаючи настання таких, просить прийняти відмову від позову, що не порушує права інших осіб, просить провадження у справі закрити, визнавши нечинною ухвалу суду першої інстанції, то відмову позивача від позову слід прийняти, ухвалу суду визнати нечинною, а провадження у справі закрити, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для неприйняття відмови від позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 255 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є відмова позивача від позову і відмова прийнята судом.

За положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе прийняти відмову від позову позивача ОСОБА_1 та визнає нечинною ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року про визнання мирової угоди між сторонами по даній справі із закриттям провадження у даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 13, 43, п.1 ч. 2 ст. 49, ст. 205, ст. 206, п.1.ч.4 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ст. 373, 374 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.

Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 .

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.01.2016 року про визнання мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - визнати нечинною.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня прийняття.

Головуючий Судді Л.В. Нерушак Л.І. Василенко В.О. Єльцов