
Справа № 418/3035/19
1-кс/418/168/19
УХВАЛА
іменем України
17.07.2019 року Міловський районний суд Луганської області
у складі: слідчого судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря Бутенко О.А.,
прокурора: Надраги Д.О.,
слідчого: Лук`янченко О.М.,
захисника: Оробцова М.Ю.;
підозрюваного: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове клопотання слідчого СВ Міловського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Лук`янченко О.М. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130490000181 від 16.07.2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Степне Старобільського району Луганської області, за національністю українця, громадянина України, який має повну середню освіту, розлученого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Міловського ВП ГУНП в Луганській області старший лейтенант поліції Лук`янченко О.М. звернулась з клопотанням по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130490000181 від 16.07.2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України у відношенні ОСОБА_1
В клопотанні зазначено, що 15.07.2019 р., приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до двору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , для того, щоб запитати останнього навіщо він дав йому неякісну горілку. Знаходячись у дворі вищевказаного домоволодіння, біля воріт, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.
Приводячи свій злочинний умисел у виконання, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_1 обома руками схопив ОСОБА_2 за одяг. Після чого вони почали штовхати один одного, та в результаті чого впали на землю. Лежачи на землі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ще декілька хвилин продовжували штовхати один одного, а потім підвелися.
Продовжуючи свої умисні, протиправні дії, направлені на завдання тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 дістав з кишені своєї жилетки кухонний ніж, який він постійно носив з собою, та тримаючи його у правій руці, наніс ОСОБА_2 один удар ножом в живіт зліва, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої черевної стінки зліва з пошкодженням поперечно-ободкової кишки, підшлункової залози, поранення гілок нижньої брижової артерії. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник.
З отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 був госпіталізований до хірургічного відділення комунального некомерційного підприємства «Біловодська багатопрофільна лікарня» Біловодської селищної ради в смт. Біловодськ Луганської області.
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.121 КК України.
16.07.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі п. 2 ч.1 ст. 208 КПК України.
16.07.2019 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 йому злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідча вказала на ризики, які були встановлені під час досудового розслідування, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: те, що ОСОБА_1 , підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого, згідно з ч. 1 ст. 121 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не працевлаштований, тобто немає постійного джерела доходів для забезпечення своїх потреб, раніше неодноразово судимий, а саме:18.01.1995 р. був засуджений Старобільським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, та 04.06.2008 р. був засуджений Євпаторським міським судом АРК за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Крім того, в клопотанні слідчою зазначено, що у сел. Ювілейне м. Луганськ проживає рідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 16.07.2019 р.. Тобто з метою уникнення покарання за вчинений злочин, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом виїзду до сел. Ювілейне м.Луганськ, тобто на територію, яка тимчасово непідконтрольна органам влади України. Також, слідча в своєму клопотанні зазначає, що під час допиту підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що підтримував гарні дружні стосунки з ОСОБА_4 , яка по даному кримінальному провадженню є свідком та дружиною потерпілого ОСОБА_5 , а тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 може впливати на показання свідка ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, проживає сам, зловживає спиртними напоями, що підтверджується побутовою характеристикою на ОСОБА_1 .
У судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання, враховуючи особистість ОСОБА_1 ,тяжкість вчиненого злочину і наявних ризиків, просили обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник Оробцов М.Ю. щодо заявленого клопотання повідомив, що сторона захисту не підтримує його, оскільки вказані ризики нічим не підтверджені, а тому підстав для задоволення клопотання не має. Просив суд застосувати до його підзахисного домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що свою вину визнає, повністю погодився зі своїм захисником. Однак, суду повідомив, що спиртними напоями не зловживає, випиває але так як і всі, крім того, повідомив суду, що знаходиться в нормальних відносинах з дружиною потерпілого, а також той факт, що в Криму ніколи не був, а тому не зрозуміло, що то за вирок суду 2008 року. Зі своєю сестрою, яка проживає на окупованій території Луганської області він підтримує відносини, однак був у неї в гостях ще до початку війни.
Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Згідно Постанови N 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, а саме:
-рапортом про повідомлення чергового Біловодського ВП ГУНП в
Луганській області від 15.07.2019 р.;
- протоколом огляду місця події від 16.07.2019 р., за адресою: АДРЕСА_2 ;
- свідченнями свідка ОСОБА_4 ;
- свідченнями свідка ОСОБА_6 ;
- свідченнями свідка ОСОБА_7 ;
- свідченнями свідка ОСОБА_8 ;
- свідченнями підозрюваного ОСОБА_1 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 .
Щодо наявності обґрунтованих у клопотанні ризиків незаконної поведінки підозрюваного, суд зазначає наступне.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, доказами на обґрунтування ризику можуть бути:
- фактичне переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
- показання свідків про намір особи переховуватись, придбання квитків, зміна місця проживання підтверджені документально, відомості про відсутність постійного місця проживання, тощо;
- фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально;
- незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально;
- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;
- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;
- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;
- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується;
- документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів, інформація про зловживання наркотичними засобами чи алкоголем.
На переконання суду, ризики, викладені у клопотанні, а саме: ОСОБА_1 , не працевлаштований, тобто немає постійного джерела доходів для забезпечення своїх потреб, як і припущення сторони обвинувачення, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання – документально не підтверджені і не можуть полягати в основі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, безумовно існує можливість, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_4 , з якою він в добрих відносинах.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, оцінивши наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, судом враховані надані сторонами кримінального провадження докази, оцінені у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованого злочину, суспільний резонанс вчиненого злочину та можливі негативні соціальні наслідки, вік підозрюваного, відсутність постійного місця роботи, хоча працездатний, той факт, що маються відомості про судимість ОСОБА_1 в АР Крим у 2008 року (згідно вимоги про судимість), оскільки даний факт підозрюваним заперечується, а тому він підлягає встановленню, однак суд звертає увагу, що від моменту затримання та направлення даного клопотання до суду пройшла лише доба, а тому слідча була позбавлена можливості даний факт перевірити, та враховуючи те, що на даний момент АР Крим є окупованою територію, той факт, що підозрюваний приховав (викинувши в кущі) частину знаряддя злочину (ручку) від ножа, яким було завдано удару потерпілому,а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а тому слідчий суддя вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38720 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193,194,196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Міловського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Лук`янченко О.М. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130490000181 від 16.07.2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Старобільського району, громадянина України, українця, який має повну середню освіту, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Обчислення строку тримання під вартою починати з часу затримання – 16.07.2019 року.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – до 13.09.2019 року включно.
Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37317017002672 в ДКСУ м.Київ, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, код суду 36870575, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не виїзжати з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним – у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: В.О.Шовкун
Судове рішення № 83106756, Міловський районний суд Луганської області було прийнято 17.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 418/3035/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: