Рішення № 83101622, 18.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2796/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Макаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення від 18.01.2019р. №7 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. на посаді касира в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш" та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. на посаді касира в організації орендарів "Анка", зобов`язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 01.12.2018р.

Ухвалою суду від 11.05.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 05.12.2018р. вона звернулась до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення їй пенсії за віком, однак рішенням від 18.01.2019 р. №7 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком. У оскарженому рішенні Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 18.01.2019р. №7 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. та з 03.01.1994р. по 20.05.2000 р., оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу, а також довідка не підтверджується первинними документами, з чим позивач не погоджується. Так, позивач зазначила, що за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється Пенсійним фондом на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Разом з тим, позивач вказала, що страховий стаж за спірний період підтверджується записами трудової кижки, довідкою ТОВ «Александрія нова» від 12.09.2018р. №7 та може бути підтверджена показаннями свідків. Разом з тим, позивач зазначила, що наявні підстави для скасування оскарженого рішення, у зв`язку з тим, що відповідач не роз`яснив позивачу право на підтвердження трудового стажу показами свідків, протиправно вимагав від заявника надання додаткових документів та спірне рішення підписано не начальником управління або його заступником, а головою комісії з припинення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 31.05.2019р., зазначивши, що виходячи з листа відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації від 16.01.2019р. № 02/07 у списках працюючих по ТОВ «Александрія нова» (АО «Анка») (код ЄДРПОУ 20945412) за період з 1998 по 2000 відсутня ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Для підтвердження спірного періоду роботи позивачем було надано довідку № 7 від 12.09.2018р. видану ТОВ «Александрія нова», у якій вказано, що вона видана на підставі наказів про прийняття та звільнення, відомостей про заробітну плату з 1994 по 2000 роки, архівних документів. При цьому, листом № 8 від 26.12.2018р. ТОВ«Александрія нова» повідомило Головне правління Пенсійного фонду України в Одеській області, що документи які могли б підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 були знищені внаслідок пожежі, в отже здійснити перевірку таких документів немає можливості, що свідчить про відсутність підстав видачі довідки №7 від 12.09.2018р. Відповідач зазначив, що позовна вимога про зобов`язання призначити пенсії за віком не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 статті 26 Закону №1058, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. Враховуючи той факт, що періоди з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. не були зараховані до страхового стажу позивача, її загальний страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії становив 21 рік 1 місяць 22 дні та відповідно у позивача відсутні 25 років страхового стажу на момент звернення за призначенням пенсії за віком, відсутні і підстави для призначення такої пенсії з моменту звернення. Разом з тим, відповідач зазначив, що з моменту створення комісії з припинення всі повноваження юридичної особи, в тому числі і право підпису документів від імені юридичної особи, належать комісії з припинення головою якої є Н.Ксенжук. Водночас, відповідач просив суд врахувати, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

10.06.2019р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач з підстав, які викладені у позовній заяві заперечував проти відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, заслухавши показання свідків, судом встановлено наступне.

05.12.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії за віком(а.с.74).

Разом із заявою від 05.12.2018р. позивачем надано до управління Пенсійного фонду такі документи: -копія паспорту та ідентифікаційного коду(а.с.78-80); -копія трудової книжки серія НОМЕР_2 (а.с.81-88); - довідка «Одеського вищого професійного училища торгівлі та технологій харчування» №291 від 06.08.2018р.(а.с.90); -довідка Департаменту архівної справи та діловодства №2639-И-11.1-21 від 30.08.2018р.(а.с.90); -копія свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_3 (а.с.91); довідка ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА» №7 від 12.09.2018р.(а.с.92); -довідка Управління праці та захисту населення в Суворовському районі м.Одеси №1702-13/2593 від 11.09.2018р.;- копія Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 (а.с.97)

Рішенням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №7 від 18.01.2019р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови в призначенні пенсії стало те, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2018р. право на призначення пенсії мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. - не менше 25 років. Пенсійним фондом встановлено, що у наявності заявника 21 рік 1 місяць 22 дні страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р., оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу, а також довідка не підтверджується первинними документами (акт перевірки)(а.с.72).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зокрема, у пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказано, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 03 травня 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

За змістом частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження її нарахування первинними документами.

Як вбачається з довідки ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА» №7 від 12.09.2018р., у зв`язку з реорганізацією АО «Анка» перейшла в ТОВ «Александрія нова», згідно наказу №1 від 04.01.2000р., на підставі рішення Суворовської райадміністрації про реорганізацію від 19.11.1999р. №05515944100010247. ОСОБА_1 працювала в -організації орендних підприємств общпіта об`єднання «Продмаш» в період з 01.06.1991р. по 02.01.1994 на посаді касира, наказ №1 від 03.06.1991р. на посаді касира, наказ №1 від 03.06.1991р. переведена в ОО «Анка»; - в ОО «Анка» в період з 03.01.1994р. на посаді касира, наказ №1 від 03.01.1994р., звільнена по ст.38 КЗОТ (за власним бажанням), наказ №5 від 20.05.2000р. Підставою для видачі вказаної довідки стали: накази про прийняття та звільнення, в ідомості про зарплату з 1994по 2000р., архівні документи(а.с.92).

Разом з тим, згідно повідомлення ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА» №8 від 26.12.2018р. адресоване Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області документи які підтверджують стаж роботи на АО «Анка» на ОСОБА_1 на підприємстві не збереглися, у зв`язку з пожежою(а.с.95).

При цьому, суд враховує, що стаж роботи ОСОБА_1 в періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. на посаді касира в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш" та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. на посаді касира в організації орендарів "Анка" підтверджуєтся відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_5 (а.с.81-88), а саме записами №№36-39.

Під час з`ясування офіційних обставин справи судом допитано в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. працювали з нею в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання «Продмаш» та в організації орендарів «Анка», що підтверджується трудовими книжками свідків.

Так, у судовому засіданні 11.07.2019р. судом допитано в якості свідка ОСОБА_3 , яка з 1989 року працювала на керівних посадах (керівник, завідуюча виробництва, адміністратор) в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш", який в подальшому було реорганізовано в АО «Анка» та ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА». Свідок пояснила, що у періоди роботи ОСОБА_1 у вказаних підприємствах, ОСОБА_1 працювала касиром в столовій, виконувала добре свої професійні обов`язки та не звільнялась, а лише переводилась з «Продмаш» - АО «Анка» - ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА», у зв`язку з реорганізацією.

У судовому засіданні 11.07.2019р. судом допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що у спірний період, за виключенням того періоду коли ОСОБА_2 була у відпустці по догляду за дитиною у 1987 та 1989 роках вона працювала з ОСОБА_1 , яка у періоди 1991 по 2001 роки з «Продмаш» - АО «Анка»-ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА», не звільнялась.

В судовому засіданні 11.07.2019р. судом допитано в якості свідка ОСОБА_4 , яка у період роботи ОСОБА_1 з «Продмаш» -АО «Анка»-ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА» працювала разом із нею на посаді «повар». ОСОБА_4 пояснила, що за період з 1991-2000року ОСОБА_1 працювала касиром та не звільнялась з вказаного підприємства.

Разом з тим, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пояснили, що на підприємстві працювало багато осіб, однак періоди роботи ОСОБА_1 вони пам`ятають через те, що вона довгий час працювала на вказаному підприємстві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що довідка ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ НОВА» №7 від 12.09.2018р., записи трудової книжки, а також і показання свідків підтверджують факт роботи позивача у період з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. на посаді касира в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш" та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. на посаді касира в організації орендарів "Анка", а тому, відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні вказаних періодів діяв протиправно, та відповідно рішення від 18.01.2019р. №7 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, підлягає скасуванню

Поряд з тим, оскільки суд прийшов до висновку про протиправність рішення від 18.01.2019р. №7 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та наявністю у ОСОБА_1 страхового стажу понад 25 років ( враховуючи періоди з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р.), суд вважає за можливе, зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. на посаді касира в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш" та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. на посаді касира в організації орендарів "Анка" та відповідно призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 01.12.2018р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з квитанції №1-1442К від 06.05.2019р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 768,40грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 768,40грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 18.01.2019р. №7 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва 95) зарахувати ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1991р. по 03.01.1994р. на посаді касира в організації орендних підприємств громадського харчування об`єднання "Продмаш" та з 03.01.1994р. по 20.05.2000р. на посаді касира в організації орендарів "Анка".

Зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва 95) призначити ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 01.12.2018р.

Стягнути з Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва 95) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 18.07.2019р.

Суддя К.О. Танцюра

.