Рішення № 83101107, 18.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2487/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області під час призначення пенсії, які полягають у неприйнятті до обчислення страхового стажу період праці ОСОБА_1 на Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» (ПАО фірма «Техносервіс») з 07 червня 1985 року по 31 травня 1996 рік;

- зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області вчини певні дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період праці ОСОБА_1 на Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» (ПАО фірма «Техносервіс») з 07 червня 1985 року по 31 травня 1996 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримувачем пенсії за віком з 09 квітня 2019 року. Під час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії фахівець відділу з призначення пенсії відмовив позивачу у прийнятті до обчислення страхового стажу та нарахування пенсії період роботи на підприємстві Ворошиловградський РМК «Укрторгтехніка» (на момент звільнення реорганізований в ОАО фірма «Техносервис») за період з 1985 року по 1996 рік, в наслідок чого до страхового стажу позивача не зараховано більше 11 років, що суттєво вплинуло на суму призначеної пенсії.

В обґрунтування підстав для відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду відповідач у листі від 21 травня 2019 року № 3813/03-02 зазначив про наявність виправлення у номері наказу, відповідно до якого позивача звільнено з підприємства, а саме: у записі «приказ 104» шрифт у цифрі «104» виділено більш жирним шрифтом, що, з точки зору інспектора, є підробкою або підтиркою дійсного номеру наказу про звільнення позивача.

З метою підтвердження дійсності спірного запису у трудовій книжці позивач вжив ряд заходів щодо отримання дублікату наказу фірми «Техносервис» від 31 травня 1996 року № 104. Однак, у зв`язку з тим, що з початком проведення антитерористичної операції, розпочатої на території Луганській області, усі документи, передані до Луганського обласного державного архіву, залишились у місті Луганську, тобто на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі, тому отримати та надати відповідачу дублікат наказу позивачу не вдалося. Однак, підприємство ПАО фірма «Техносервіс» надало позивачу довідку від 19 березня 2019 року № 18, у який підтвердило, що він працював на даному підприємстві в період з 07 червня 1985 року по 31 травня 1996 рік. Відповідач дану довідку до матеріалів пенсійної справи не приєднав.

З урахуванням викладеного позивач просить позовні вимоги задовольнити та здійснити перерахунок пенсії, включивши до страхового стажу не зарахований період роботи на Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка».

Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 16 липня 2019 року за вхідним реєстраційним № 37646/2019 подало відзив на позовну заяву від 05 липня 2019 року № 10499/08, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 53-54).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 24 січня 2016 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 10 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами щодо призначення пенсії. Відповідно до наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 29 років 05 місяців 07 днів. При призначенні пенсії враховано лише період роботи з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2018 року. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,29417, коефіцієнт заробітної плати - 0,97824. Період роботи у Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» не враховано до стажу для призначення пенсії у зв`язку з виявленими виправленнями в трудовій книжці, а саме у номері наказу про звільнення, про що повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано надати уточнюючу довідку про стаж роботи за період з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 2.6., 2.9. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Пунктом 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, передбачено, що у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості ро заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Як вбачається із трудової книжки позивача - виправлення запису не відповідає вимогам Інструкції, на підтвердження звільнення позивачем не надано будь-яких інших документів.

Таким чином, резюмує відповідач, неможливо встановити правильну дату звільнення позивача з Ворошиловградського РМК «Укрторгтехніка».

Враховуючи вимоги Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, період роботи в Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року можливо зарахувати тільки при наданні уточнюючої довідки. Позивачу на його звернення відповідачем надано обґрунтовану відповідь щодо неможливості врахувати надану довідку при призначенні пенсії.

З урахуванням викладеного, відповідач просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою від 18 червня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 10 квітня 2019 року про призначення йому пенсії за віком (арк. спр. 56).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, Старобільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області 18 квітня 2019 року прийнято рішення за № 124050000735 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 09 квітня 2019 року (арк. спр. 9-10, 57-58).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 29 років 05 місяців 07 днів. У межах спірних правовідносин до страхового стажу не зараховано період роботи з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року (арк. спр. 59).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 27 серпня 1979 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 8, 66-74), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року працював слюсарем ремонтником IV розряду у Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка», що складає 10 років 11 місяців 25 днів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців другого, четвертого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі – Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами (пункт 2.1. Інструкції № 58).

Згідно з абзацами другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції № 58 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються рабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів (пункт 2.9. Інструкції № 58).

Згідно з пунктом 2.10. Інструкції № 58 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до пункту 2.27. Інструкції № 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

З трудової книжки від 27 серпня 1979 року серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_1 07 червня 1985 року прийнятий слюсарем-ремонтником IV розряду у Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» на підставі наказу від 19 червня 1985 року № 116к (запис № 6), а 01 червня 1996 року на підставі наказу від 31 травня 1996 року № 104 звільнений (арк. спр. 8, 66-74).

Довідкою від 19 березня 2019 року за № 18 публічне акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс» підтвердило, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював в Луганському відкритому акціонерному товаристві «Фірма «Техносервіс» з 07 червня 1985 року (наказ від 19 червня 1985 року № 116к) по 01 червня 1996 року (наказ від 31 травня 1996 року № 104б) (арк. спр. 14).

Довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 19 березня 2019 року за №№ 14, 15, 16 публічне акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс» надала інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, за період з червня 1985 року по травень 1996 року (арк. спр. 17, 18, 19).

Відповідно до Історичної довідки від 19 березня 2019 року № 13, виданої публічним акціонерним товариством «Фірма «Техносервіс», згідно з наказом Міністерства торгівлі УРСР від 16 травня 1980 року № 839 Ворошиловградський РМК Укртортехніка Міністерства торгівлі УРСР перейменовано в Луганський РМК ВО Укрторгмонтажтехніка. На підставі наказу ВО Укртехносервіс Луганський РМК перейменовано в Луганське державне підприємство Техносервіс (наказ від 08 липня 1993 року № 38). На підставі наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України від 29 грудня 1995 року № 1750 Луганське державне підприємство Техносервіс перетворено у відкрите акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс». На підставі рішення загальних зборів директорів (протокол загальних зборів від 29 квітня 2013 року № 5) відкрите акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс» перейменовано у публічне акціонерне товариство «Фірма «Техносервіс» (арк. спр. 16).

Відомості щодо перейменування та перетворення підприємства, на якому працював позивач у період з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року, також містяться у трудовій книжці.

Суд зауважує, що відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Порушення, які допущені при оформленні трудової книжки, жодним чином не нівелюють достовірність таких записів та інформацію про стаж роботи особи.

Зазначене дає підстави встановити, що позивач з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року працював у Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка», у зв`язку з чим відповідач протиправно не зарахував зазначений період роботи до страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Щодо наданих позивачем документів, виданих та засвідчених печаткою публічного акціонерного товариства «Фірма «Техносервіс», яке відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 18 липня 2019 року за № 1005563368 знаходиться у м. Луганську (арк. спр. 78-81), суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Луганська Луганської області.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року по справі «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен взяти до уваги інформацію, зазначену у документах, виданих публічним акціонерним товариством «Фірма «Техносервіс», аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до територіального управління за призначенням пенсії за віком.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року протиправно не зараховано до страхового стажу 10 років 11 місяців 25 днів, внаслідок чого неправильно обчислено страховий стаж.

У зв`язку з цим, наявні підстави для зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок страхового стажу при призначенні пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, яка полягає в тому, що спірний період роботи позивача з 07 червня 1985 року по 01 червня 1996 року повинен бути зарахований до страхового стажу у повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року;

зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу при призначенні пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, здійснити перерахунок пенсії з 09 квітня 2019 року та виплатити різницю в пенсії, яка склалася з 09 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні вимог про визнання неправомірними дій Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області під час призначення пенсії, які полягають у неприйнятті до обчислення страхового стажу період праці ОСОБА_1 на Ворошиловградському РМК «Укрторгтехніка» (ПАО фірма «Техносервіс») з 07 червня 1985 року по 31 травня 1996 рік, слід відмовити, оскільки у межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу. Дії, які суб`єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - провести перерахунок страхового стажу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, здійснити перерахунок пенсії з дати призначення пенсії та виплатити різницю в пенсії, яка склалася з дати призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту не відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 12 червня 2019 року № 0.0.1378427916.1.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є неправильне обчислення страхового стажу та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено неправильне обчислення позивачу страхового стажу при призначенні пенсії за віком, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який з 15 грудня 2017 року позбавлений пільг щодо сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1 А) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які полягають у неправильному обчисленні страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року.

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу при призначенні пенсії за віком за заявою від 10 квітня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, здійснити перерахунок пенсії з 09 квітня 2019 року та виплатити різницю в пенсії, яка склалася з 09 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська