Рішення № 83101105, 18.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2548/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – позивач, Рубіжанське ОУПФУ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі – відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області), у якому позивач просить суд:

- визнати постанови державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27.05.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59216964 та про стягнення виконавчого збору по відповідному виконавчому провадженню № 59216964 щодо виконання виконавчого листа № 360/228/19, виданого 19.04.2019, незаконними, та скасувати їх.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.05.2019 на адресу управління від відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Луганській області надійшло дві постанови від 27.05.2019: про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 360/228/19 від 19.04.2019 та про стягнення виконавчого збору за відповідним виконавчим документом.

Вищезазначений виконавчий лист виданий Луганським окружним адміністративним судом у відповідності до рішення від 11.03.2019 по справі № 360/228/19, яке набрало законної сили 11.04.2019.

Позивач звертає увагу суду, що зазначене рішення було виконане у добровільному порядку.

Присуджена виплата пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць нарахована на виплатну відомість типу «07» травня 2019 року у розмірі 1 247 грн 00 коп., відповідна сума виплачена у травні 2019 року, крім того, 19 числа щомісячно позивачем отримуються належні йому пенсійні виплати, так, у травні 2019 року ОСОБА_1 отримано 1 497,00 грн. Доплата пенсії за період з квітня 2017 року по червень 2018 року у сумі 19 628 грн 00 коп., нарахована на додаткову відомість травня 2019 року (тип відомості «8») та червня 2019 року, виплата відповідних сум буде здійснена після отримання Фондом фінансування, яке буде передбачати такий вид виплат.

Що ж стосується безпосередньо стягнення виконавчого збору, позивач зазначив, що оскільки Фондом рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 виконано в добровільному порядку, позивач вважає безпідставним винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про стягнення виконавчого збору по відповідному виконавчому провадженню.

Крім того, резолютивна частина постанови про стягнення виконавчого збору від 27.05.2019 передбачає заходи примусового виконання рішення у вигляді стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідні розміри виконавчого збору передбачені частиною другою статті 27 Закону за примусове виконання рішень майнового характеру, проте, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 по справі № 360/228/19, на підставі якого видано виконавчий лист, є рішенням немайнового характеру, а відповідно, для розрахунку суми виконавчого збору має бути застосована частина третя статті 27 Закону. Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону.

Ухвалою суду від 19.06.2019 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 12-13).

Ухвалою суду від 09.07.2019 відкрито провадження в зазначеній справі після усунення позивачем недоліків позовної заяви та призначено до розгляду (арк. спр. 1-2).

12.07.2019 за вх. № 36653/2019 на адресу Луганського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 09.07.2019 документи та відзив на позов (арк.спр. 22-38), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

27.05.2019 на виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 № 360/228/19 про зобов`язання Старобільського ОУПФУ виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року.

27.05.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

27.05.2019 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При винесенні постанови державним виконавцем, помилково зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

11.07.2019 державним виконавцем, керуючись статтею 74 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

Відповідно до розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік, затверджений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VІІІ, складає 4173 грн.

Крім того, вищезазначене судове рішення не відноситься до рішень про стягнення періодичних платежів, а є немайновим рішенням, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд по справі № 295/13991/16-а (провадження К/9901/232/18).

Необґрунтованим, на думку відповідача, є посилання скаржника на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки виконавчий лист носить зобов`язальний характер. Вказаний виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом перерахунку пенсії та подачі відповідних платіжних документів, а не стягнення періодичних платежів.

Отже, в даному випадку виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, а тому пункт 3 частини п`ятої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” не може бути застосований. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд по справі № 703/1086/17 (провадження № К/9901/21336/18).

З огляду на наведене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 21), 16.07.2019 надав клопотання, у якому просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 39).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 20), у відзиві просив розглянути справу без його участі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України, з повідомленням сторін в письмовому провадженні відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 360/228/19 позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про виплату заборгованості з пенсії задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з пенсії за період з квітня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_1 ; зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246506, 92704, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1 «А») виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати пенсії з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року (арк. спр. 40-43).

Відповідно до даних КП “Діловодство спеціалізованого суду” рішення суду набрало законної сили 11.04.2019.

19.04.2019 стягувачу видано виконавчий лист № 360/228/19 щодо зобов`язання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246506, 92704, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1 «А») виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати пенсії з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року (арк. спр. 37-38).

27.05.2019 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59216964 щодо примусового виконання виконавчого листа № 360/228/19, виданого Луганським окружним адміністративним судом 19.04.2019 (арк.спр. 35).

27.05.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення зі Старобільського ОУФПУ Луганської області виконавчого збору у сумі 16 692,00 грн (арк. спр. 33), яку отримано позивачем 31.05.2019 (арк. спр. 5).

11.07.2019 відповідачем прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі ВП № 59216964, якою внесено виправлення до документу: “Постанова про стягнення виконавчого збору” від 27.05.2019:

Вважати вірним, що виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи (арк.спр. 27).

Вирішуючи спір по суті судом застосовані наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З аналізу зазначених норм закону, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (далі Інструкція № 512/5).

Згідно з пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов`язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції № 512/5 встановлено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини. До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (абзац перший пункту 5 розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції № 512/5).

Оскільки підстави для повернення виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 19 квітня 2019 року у справі № 360/228/19, про зобов`язання Старобільського ОУПФУ виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року, стягувачу без прийняття його до виконання були відсутні, постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 травня 2019 року ВП № 59216964 винесено головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з дотриманням вимог Закону № 1404 та Інструкції № 512/5.

Конкретний розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника-юридичної особи при виконанні рішення немайнового характеру, визначений частиною третьою статті 27 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Водночас, частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач у позовній заяві стверджує, що рішення Луганського окружного адміністративного суду виконано управління в добровільному порядку. Присуджена виплата пенсії ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць нарахована на виплатну відомість типу «7» травня 2019 року, крім того, 19 числа щомісячно позивачем отримуються належні йому пенсійні виплати.

Проте, вказані доводи позивача не підтверджуються належними доказами.

19.06.2019 за вх. 2748 до відповідача надійшла інформація Старобільського ОУПФУ від 07.06.2019 № 9098/03-01 про добровільне виконання виконавчого листа № 360/228/19, в якій зазначено, що рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць управлінням виконано, а саме місячний розмір пенсії нараховано на травень 2019 року в сумі 1247,00 грн (7.1 тип відомості – виплата місячного розміру пенсії за рішенням суду). Управлінням на виконання рішення суду проведено нарахування доплати пенсії за період з 01.04.2017 по 30.06.2018 в сумі 19628,00 грн на додаткову відомість червня 2019 року (8 тип відомості борг за рішенням суду) та буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплати (арк. спр. 28).

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи виконавче провадження № 59216964 не завершено. Відомості про фактичну виплату позивачем коштів ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

З огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник цей спір, суд дійшов висновку що на дату відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом № 360/228/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 19.04.2019.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 295/13991/16-а, від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17.

Необґрунтованими є посилання позивача на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, незважаючи на те, що боржником є Старобільське ОУПФУ, тобто державний орган, вказаний виконавчий лист № 360/228/19, виданий Луганським окружним адміністративним судом 19.04.2019, містить вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 703/1086/17.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області діяв на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору є безпідставною, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено обґрунтованості своїх вимог.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, 1а) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Г. Секірська