Рішення № 83098988, 18.07.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/446/19

Провадження № 2/273/200/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Васильчук О. В., при секретарі судових засідань Ковальчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

13.03.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , просила розірвати шлюб, укладений з відповідачем, неповнолітнього сина залишити з нею до його повноліття, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2).

Ухвалою судді Баранівського районного суду від 18 березня 2019 року у справі відкрите загальне позовне провадження, роз`яснено процесуальні права учасникам справи, а відповідачеві - право на подання відзиву у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали та наслідки його неподання (а.с.8-9).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, тому справа розглядається за наявними матеріалами, що узгоджується з нормою ч.8 ст.178 ЦПК.

Позивачка до суду не з`явилася, подала заяву в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув і не повідомив суд про причину неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, відповідно до ч.ч. 6, 7 п. 2 ст. 128 ЦПК України, судова повістка про виклик, незважаючи на те, що вона повернулась до суду із довідкою пошти щодо причини повернення - "через незапит", направлялась відповідачу за місцем його реєстрації, відповідно до довідки УДМС (а.с.22)

Виходячи з норми ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, безпосередньо дослідивши наявні письмові докази, врахувавши зміст позовних вимог та відсутність заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано відділом реєстрації аків цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області 21.02.1998 року за актовим записом №14 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.03.2002 року (а.с.4), батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.4).

Сімейні стосунки сторони припинили п`ять років тому, проживають, як сусіди.

Неповнолітній син перебуває на утриманні позивача. Відповідач не виконує батьківського обов`язку по його утриманню, життям сина не цікавиться, участі у його вихованні не бере, що відповідачем не заперечується.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним Кодексом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.51 Конституції України та ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За нормами ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна зі сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги те, що спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини між сторонами немає, а також відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя не можливе, позивачка у своїй письмовій заяві наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу (а.с.2, 11), а також враховуючи, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам обох сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вимоги закону щодо обов`язку відповідача утримувати неповнолітню дитину, право позивачки на вибір способу стягнення аліментів на власний розсуд - або у твердій грошовій сумі, або у частці від доходу платника аліментів, не залежно від того, чи він офіційно працевлаштований та від інших обставин (ч.3 ст.181 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 року), суд позовні вимоги щодо стягнення аліменів вважає обгрунтованими.

При поданні позову позивачкою сплачено 768,40 грн. судового збору, які підлягають до стягнення з відповідача на її користь, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ч.3 ст. 105, ч.1ст. 110, ст.ст.112 180- 183, ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України, відповідно до ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 27, 76-83, 89, 95, 141, ч.2 ст.247 , 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації аків цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області 21.02.1998 року за актовим записом №14 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_5 .

Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити для подальшого проживання з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Житомир, ІПН НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.03.2019 року - дня пред`явлення позову до суду і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Житомир, ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , 768,40 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Житомир, ІПН НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (Реквізити для сплати судового збору: ККДБ 22030101, рахунок 31211206006037, назва рахунку- судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва отримувача: УК у Баранівському р-н/Баранівський р-н/22030101), код отримувача: 37573026, МФО 899998 Казначейство України (ЕАП).

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Васильчук