Вирок № 83081752, 12.07.2019, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/15205/18

пр. № 1-кп/759/291/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

секретар судового засідання: Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12018100080006439 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 25.07.2018 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори Бєцель Я.В., Сидоренко М.В., захисник Тімашов А.С., обвинувачений ОСОБА_1 , інші учасники - потерпілий - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи судимим за вчинення корисливого злочину, належних висновків не зробив та знову вчинив умисний злочин за наступних обставин. 11.08.2018 приблизно о 14 год.30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись неподалік від території НВО «Практика», розташованого по вул. Малинській, 20-А в м. Києві, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 , який слідував в його напрямку, користуючись мобільним телефоном. Не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_1 вирішив повторно відкрито викрасти дане чуже майно, яке належить ОСОБА_2 . З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_2 , який тримав власний мобільний телефон в руці, та наказав останньому передати йому дану річ. Однак ОСОБА_2 відмовився віддавати свій мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 рукою, стиснутою в кулак, наніс ОСОБА_2 декілька ударів в обличчя та в область потилиці, внаслідок чого останній впав на землю та отримав легкі тілесні ушкодження. Подолавши таким чином опір потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вирвав з руки останнього мобільний телефон «Sigma Х-treme IP67», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 1017 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Лайфселл», яка майнової цінності не становить, після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 майнову шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав частково, пояснивши, що влітку 2018 року в обідній час він із товаришем ОСОБА_3 йшли через ліс і побачили, що там спить потерпілий, в якого з кишені виглядав мобільний телефон. Вони підійшли до потерпілого ближче, він вийняв із кишені потерпілого мобільний телефон та вони пішли далі. По дорозі зайшли до магазину, на виході з якого їх затримали працівники поліції. В присутності потерпілого та понятих співробітники правоохоронних органів вилучили із сумки, яка була при ньому, викрадений мобільний телефон, який належить потерпілому. Жодних ударів потерпілому він не наносив, фізичної сили до останнього не застосовував, щодо викрадення майна висновки зробив. Про наміри вчинити крадіжку він нікому не повідомляв, в т. ч. ОСОБА_4 .

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд оцінює як належні та допустимі:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , згідно яких він зазначив, що на початку серпня 2018 року приблизно в обідній час він вийшов з дому та рухався по вул. Малинській в м. Києві, користуючись своїм мобільним телефоном. До нього підійшли два хлопці, які почали вимагати передати належний йому мобільний телефон. Він почав чинити опір, після чого обвинувачений наніс йому декілька ударів рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя та потилиці. Від удару він впав на землю, з голови пішла кров. В цей момент обвинувачений вирвав у нього з руки мобільний телефон «Sigma». В залі судового засідання він чітко впізнає, що обвинувачений ОСОБА_1 є тією особою, що нанесла йому удар та відібрала мобільний телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , згідно яких він показав, що працює в патрульній поліції м. Києва, 11.08.2018 він перебував на чергуванні, приблизно о 14 год. 48 хв. вони отримали виклик на вул. Малинську в м. Києві із повідомленням про грабіж. Один екіпаж поїхав опитати особу, на яку було здійснено напад, а він з напарниками прочісували район з метою виявлення нападників, за орієнтовним описом потерпілого. На вул. Робітничій вони виявили двох хлопців, що відповідали орієнтуванню. При поверхневому огляді в одного з них був виявлений мобільний телефон, походження якого особа пояснити не могла. Через кілька хвилин до них приїхав інший екіпаж із потерпілим, який впізнав серед затриманих особу, яка здійснила на нього напад, а також вказав, що саме цей вилучений мобільний телефон в нього було викрадено. На місце була викликана слідчо-оперативна група. Впізнає, що саме потерпілий ОСОБА_5 був заявником, а обвинувачений ОСОБА_1 - затриманою ним особою в той день;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.08.2018, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 11.08.2018 приблизно о 14 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 3 невідома йому особа відкрито викрала в нього мобільний телефон (а.к.п. 43);

- протоколом огляду місця події від 11.08.2018, відповідно до якого за участю потерпілого ОСОБА_2 оглянуто ділянку місцевості, що знаходиться на відстані близько 25-30 метрів від повороту на вул. Садову, 5 у м. Києві в напрямку вул. Малинської, на яку вказав потерпілий, як місце, де його пограбували, на вказаній ділянці слідів боротьби не виявлено (а.к.п. 44-45);

- постановою про визнання речових доказів від 18.09.2018, відповідно до якої мобільний телефон «Sigma IP67», іmei 1: НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом (а.к.п. 70);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.08.2018, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 серед пред`явлених осіб впізнав за зовнішніми рисами обличчя, структурою тіла та одягом під № 1 особу, яка 11.08.2018 приблизно о 14 год. 48 хв. за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 3 із застосуванням насильства відкрито викрала його майно, а саме - ОСОБА_1 (а.к.п. 65-69);

- протоколом огляду місця події від 11.08.2018, відповідно до якого за участю потерпілого ОСОБА_2 та понятих у ОСОБА_1 вилучено із належної йому сумки мобільний телефон «Sigma Х-treme IP67», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 (а.к.п. 46-48);

- картою виїзду швидкої медичної допомоги, згідно якої 11.08.2018 потерпілому ОСОБА_2 встановлено попередній діагноз: забійна рана м`яких тканин потиличної ділянки голови, приблизно 10 мм завдовжки, з рівними краями; неінтенсивна кровотеча з рани (а.к.п. 64);

- висновком експертного дослідження № 1187 від 15.08.2018, згідно якого при судово-медичному дослідженні ОСОБА_2 виявлено: синці - на повіках лівого ока, на підборідді в центрі; садно - в потиличній ділянці зліва до низу від зовнішнього потиличного горба, які спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 11.08.2018 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я) (а.к.п. 60-61);

- висновком експерта № 1476/е від 13.09.2018, згідно якого дані судово-медичного обстеження свідчать про те, що після подій 11.08.2018 у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: два синці на повіках лівого ока, на підборідді в центрі; садно в потиличній ділянці зліва донизу від зовнішнього потиличного горба, які відносяться до легкого тілесного ушкодження. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи і часові дані, свідчать про те, що спричинені вони трикратною травмуючою дією тупого(их) предмету(ів), характерні особливості травмуючої поверхні якого(их) в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в термін 11.08.2018. Утворення вказаних ушкоджень внаслідок падіння ОСОБА_2 з вертикального положення тіла на площину виключається (а.к.п. 54-56).

Вищевказані показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, відтак кладе їх в основу обвинувального вироку.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що він вчинив таємне викрадення чужого майна - в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовомузасіданні доказів, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні чітко вказав на обставини вчинення відносно нього злочину - обвинувачений намагався відкрито відібрати у нього мобільний телефон, однак він почав чинити опір, у зв`язку з чим обвинувачений застосував до нього фізичне насильство - ударив кулаком по голові, після чого відібрав у нього мобільний телефон. Показання потерпілого ОСОБА_2 чітко узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6

Картою виїзду працівників швидкої медичної допомоги підтверджується факт наявності, на момент звернення 11.08.2018 після вказаних подій, у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень: забійної рани голови з кровотечею з рани; висновком експертного дослідження № 1187 від 15.08.2018 та висновком експерта № 1476/е від 13.09.2018 визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому, та встановлено, що утворення вказаних ушкоджень могло утворитись 11.08.2018, однак внаслідок падіння потерпілого з вертикального положення тіла на площину виключається.

Отже, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України вірна, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, його молодий вік, сімейний стан, стан здоров`я, який має середню освіту, не працевлаштований, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин в період іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому - судом не встановлено.

Одночасно суд враховує і те, що під час судового розгляду з боку потерпілого будь-яких претензій до обвинуваченого не надходило, цивільного позову не заявлено.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2018 ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком на 3 (три) роки, та в період іспитового строку скоїв новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2018 року, остаточно визначивши йому для відбування покарання у виді 5 (років) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 11.08.2018, тобто з моменту його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 378 (триста сісмдесят вісім) гривень 00 коп. витрат за проведення судово-медичної експертизи № 1476 від 13.09.2018.

Речові докази: мобільний телефон «Sigma Х-treme IP67», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, повернути законному володільцеві - потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.