Рішення № 83078729, 17.07.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7480/18

Провадження № 2/639/775/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Труханович В.В. за участю секретаря - Лойко (Кричевської) В.М.,

найменування сторін та інших учасників справи:

представник позивача - Романченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7480/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Головне управління державної Міграційної Служби у Харківській області, Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом звернувся ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» та просив ухвалити рішення, на підставі якого визнати відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (гуртожиток).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно витягу з протоколу №64 від 20.10.2099 року відповідач ОСОБА_1 отримав право на проживання в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є балансоутримувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

В спірному житловому приміщенні зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , діти - ОСОБА_4 , 2009 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, ОСОБА_5 , 2017 року народження.

В заяві від 27.12.2016 року відповідач ОСОБА_1 просить зняти з оплати комунальних послуг з 01.01.2017 року дружину ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що вони не проживають у гуртожитку.

Відповідачі не проживають у спірному житловому приміщенні з лютого 2017 року, що підтверджується відповідними актами, не сплачують комунальні послуги. Особисті речі відповідачів у кімнаті відсутні.

Реєстрація відповідачів носить формальний характер, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2019 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Головне управління державної Міграційної Служби у Харківській області, Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Призначено судове засідання.

20.09.2019 року на адресу суду надійшов висновок Департаменту служб у справах дітей від 20.03.2019 року №235, відповідно до якого вважають за недоцільне визнання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , а також зняття їх з реєстрації за вказаною адресою. ( а.с. 55-56)

22.04.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , яка просить у задоволені позову відмовити., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 в 2017 році покинув спірне житлове приміщення. А позивач опечатав кімнату та повісив навісний замок, у зв`язку з чим відповідач разом зі своїми дітьми не має можливості користуватися спірним житловим приміщенням. ОСОБА_2 зверталась до коменданту гуртожитку, але їй не дозволили потрапити до її квартири. Відповідач та її діти не мають іншого житла, проживають у своїх знайомих. Вважає, що у разі задоволення позову, будуть значно порушені права дітей. ( а.с. 70-80)

20.05.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вони наполягають на задоволені позову та зазначають, що відповідач ОСОБА_2 будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції суду не надала.

В судовому засіданні представник позивача Романченко В.В., який діє на підставі довіреності від 02.01.2019 року, заявлений позов підтримав, дав пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися, про причину не явки суд не повідомили.

Представник 3-тьої особи Служби у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням справу розглянути у його відсутність, рішення прийняти з урахуванням інтересів дитини.

Представник 3-тьої особи Головного управління державної Міграційної Служби у Харківській області в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У судовому засіданні було встановлено, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 перебуває на балансі ПАТ «Світло Шахтаря». ( а.с. 8)

Згідно протоколу №64 сумісного засідання профкому та адміністрації ВАТ «Світло Шахтаря» від 20.10.2009 року виділено термісту термічного цеху ОСОБА_1 кімнату №32 загальною площею 19,2 кв.м, у тому числі лоджію 7,2 кв. АДРЕСА_4 АДРЕСА_3 на родину з трьох осіб. ( а.с. 7)

Статтею 127 ЖК України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Згідно п. 2 «Примірного положення про гуртожитки», гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до п. 15 Примірного положення про гуртожитки, житлова площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом. Таким чином, мешканці гуртожитку наймають жилу площу у підприємства, організації, установи, де вони працюють або навчаються, - тимчасово, на період роботи або навчання, на умовах, визначених Главою 4 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки.

З довідки з місця проживання від 08.11.2019 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 ) зареєстровані: ОСОБА_1 , 1989 року народження, ОСОБА_2 - колишня дружина, 1991 року народження, ОСОБА_4 - донька, 2009 року народження, ОСОБА_4 - син, 2013 року народження, ОСОБА_5 - донька колишньої дружини, 2017 року народження. ( а.с. 9,10)

З довідки, виданої ПАТ «Світло Шахтаря» 09.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 працював в ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» на посаді терміста 5 розряду з 10.08.2009 року по 13.07.2015 року. Звільнений з 13.07.2015 року за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини. ( а.с. 11)

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачі хоча і зареєстровані у спірному житловому приміщенні, однак з 2017 року в ньому не проживають, ним не інтересуються, комунальні послуги не сплачують. Особисті речі відповідачів в квартирі відсутні. Реєстрація відповідачів за спірною адресою носить формальний характер. Місце проживання відповідачів не відоме.

Дані ствердження представника позивача об`єктивно підтверджуються заявою гр. ОСОБА_1 від 27.12.2016 року, в якій він просить зняти оплату комунальних послуг з 01.01.2017 року на його дружину ОСОБА_2 , доньку ОСОБА_4 , оскільки вони не проживають тривалий час. ( а.с. 14)

З актів від 16.02.2017 року, 12.05.2017 року, 16.08.2017 року, листопада 2017 року, 16.02.2018 року, 16.05.2018 року, 16.08.2018 року, складених комендантом гуртожитку у присутності двох свідків, вбачається, що відповідачі в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 не проживають. Кімната № АДРЕСА_2 опечатана з 16.02.2017 року по теперішній час. Місце проживання сім*ї не відоме. (а.с. 17-23)

З розрахунку заборгованості за адресою АДРЕСА_1 , особистий рахунок 1267 ( ОСОБА_1 ) за період з 01.01.2016 року по 01.11.2018 року мається заборгованість у сумі 13 755,54 грн. ( а.с. 24)

Оскільки правовий режим відповідної категорії гуртожитків згідно з Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» прирівняно до правового режиму житлових приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду, то до мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються вимоги статей 71, 72 ЖК УРСР (висновок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладений в Аналізі судової практики застосування Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»).

Відповідно ст.ст. 71,72 ЖК України, у разі відсутності без поважних причин в житловому приміщенні більше шести місяців наймача або членів його сім`ї в судовому порядку зазначені особи визнаються такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Що стосується стверджень відповідача ОСОБА_2 , про які вона зазначила у своєму відзиві, а саме, що у спірному житловому приміщенні вона не проживає з поважної причини, оскільки позивач опечатав дану кімнату на повісив навісний замок, з цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В супереч вищезазначеним вимогам закону, відповідач ОСОБА_2 не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

При цьому суд зазначає, що наявність реєстрації відповідачів у гуртожитку перешкоджає позивачеві в повній мірі розпоряджатись належним йому майном, з метою забезпечення житлом працівників підприємства чи іншим чином.

Таким чином, враховуючи наявність достатніх доказів не проживання відповідача у гуртожитку більше шести місяців, припинення трудових відносин відповідача ОСОБА_1 з позивачем, що було підставою для його вселення до житлового приміщення гуртожитку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги шляхом визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з їх малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується позиції 3-тьої особи Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в частині того, що вони вважають за недоцільне визнання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_5 , суд зазначає наступне.

Частиною 4 статі 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Оскільки місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків, а даним судовим рішенням батьків малолітніх дітей визнано такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_5 , то і малолітні діти втратили право на користування даним приміщенням.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідачів на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 259, 265, ЦПК України, ст. ст. 71, 72 , 127 ЖК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Головне управління державної Міграційної Служби у Харківській області, Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з їх малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з кожного окремо, на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» судовий збір по 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одній гривні).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», КОД ЄДРПОУ 00165712, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 17.07.2019 року.

Суддя В. В. Труханович