Ухвала суду № 83074716, 12.07.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

12.07.2019 Справа №607/8062/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурора Федчишин О.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Шлапак М.Я.

під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210010000149 від 12 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010000149 від 12 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики які існували під час обрання запобіжного заходу останньому, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шлапак М.Я. заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, натомість захисник клопоче про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання заявлене його захисником.

Прокурор в задоволенні клопотання захисника просить відмовити.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, який просить продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою, клопотання захисника, який просить змінити запобіжний захід його підзахисному на домашній арешт, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 слід відмовити за його недоведеністю наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а клопотання захисника адвокат Шлапак М.Я. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт слід задовольнити з наступних міркувань.

Заходи забезпечення кримінального провадження ? це передбачені кримінально-процесуальним законом процесуальні засоби державно-правового примусу, що застосовуються уповноваженими на те органами, які здійснюють кримінальне провадження, у чітко визначеному законом порядку стосовно осіб, котрі залучаються до кримінально-процесуальної діяльності, з метою досягнення дієвості кримінального провадження тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження серед іншого є запобіжні заходи; за змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

В свою чергу слід зазначити, згідно статті 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2019 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та в подальшому останньому неодноразово ухвалою слідчого судді та суду продовжувався обраний запобіжний захід, зокрема 05 червня 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 04 серпня 2019 року.

Таким чином метою продовження обвинуваченому строку тримання під вартою стало запобігання ризикам, які існували та забезпечення належної його процесуальної поведінки.

В даному судовому засіданні прокурор у своєму клопотанні про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 посилається на наявність ризиків, які продовжують існувати, а саме перебуваючи на волі він зможе: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Так, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченим главою 18 цього Кодексу. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

В ході судовому засідання встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, ризики визначені в ухвалі слідчого судді про обрання та ухвалі суду про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на наявність яких у свому клопотання посилається прокурор на даний час не зменшились, зокрема він з огляду на санкцію статті обвинувачення може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, суд вважає обґрунтованим наявність такого ризику, як незаконний вплив на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні будь-якими можливими способами з метою давати показання на свою користь так, як в межах даного судового провадження вказані особи безпосередньо ще не допитувались,оскільки стороною обвинувачення не забезпечено їх безепосердю участь у судовому засіданні, тому їх свідчення в подальшому будуть мати значну доказову вагомість, однак вищевказаним ризикам може запобігти і більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Одночасно, згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином опиратися лише на ризики переховування від суду та незаконний вплив на потерпілого та свідків при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому, буде суперечити вимогам норм чинного законодавства та Конвенції з прав людини, тощо; адже тривалість строку протягом якого ОСОБА_1 перебуває під вартою виходить за межі розумного строку, та вже не є співмірним з тяжкістю обвинувачення, яке на даний час ще не є доведеним. Крім того пунктом 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, особу обвинуваченого, суд вважає неможливим збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Увідповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відтак ризики, які продовжують існувати це - ухилення від суду, вплив на потерпілого та свідків, не виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та не можуть бути підставами для подальшого втручання у права особи на свободу, а тому, суд зважаючи на наявність місця постійного проживання обвинуваченого ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 , вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід, який є співмірним з існуючими ризиками, доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і може забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків. Таким запобіжним заходом на думку суду є цілодобовий домашній арешт з покладенням на обвинуваченого ряду обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, адже на теперішній час відсутні підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого забезпечить лише міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники орган Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Крім того суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_1 наступні обов`язки, зокрема: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в СУ ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; носити засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 194, 201, 202, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шлапак М.Я. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш м`який запобіжний захід, домашній арешт – задовольнити.

Змінити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заборонити ОСОБА_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 – цілодобово із застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; носити засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до 00 год. 00 хв. 11 вересня 2019 року.

Після оголошення ухвали негайно доставити обвинуваченого ОСОБА_1 до місця його проживання і звільнити з-під варти.

Судовий розгляд кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010000149 від 12 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відкласти на 14.00 год. 14 серпня 2019 року.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт передати на виконання та контролю за поведінкою обвинуваченого в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо