Рішення № 83073035, 10.07.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/666/19

381/1180/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 року позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку, крім неї, зареєстровані та проживають її донька ОСОБА_3 , її колишній чоловік ОСОБА_6 та їх син ОСОБА_4 . Шлюб між донькою та її чоловіком у 1997 році було розірвано. Після розірвання шлюб, як власник житлового будинку вона погодилася на подальше тимчасове проживання в ньому відповідача. Але ОСОБА_6 постійно вчиняє психологічне та фізичне домашнє насилля над нею, її донькою та їхнім сином. Це погрози різного характеру, в тому числі із застосуванням фізичного насильства, залякування, приниження і образи нецензурними словами. З приводу безкінечних конфліктів вона, донька та онук неодноразово зверталися з відповідними заявами до Фастівського відділення поліції. Незважаючи на заходи адміністративного впливу, відповідач своєї поведінки не змінює, через що спільне проживання з ним в одному будинку є неможливим. Рішенням Фастівського міськрайонного суду встановлено обмежувальний припис стосовно ОСОБА_6 строком на 6 місяців, та заборонено йому перебувати в місці спільного проживання, наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця проживання, вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку. Всупереч вказаним обмеженням, ОСОБА_6 порушив заборони встановлені судом та знову вчинив домашнє насильство, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_5 , позивач по справі є власником житлового будинку, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 видане 05.09.2008 року Виконкомом Пилипівської сільської ради Фастівського району та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.09.2008 року.

Згідно Довідки № 67 від 15.03.2019 року Пилипівської сільської ради Фастівського району Київської області в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_5 , треті особи по справі - дочка ОСОБА_3 , внук ОСОБА_4 , та відповідач по справі ОСОБА_6 .

Відповідач зареєстрований у вказаному житловому будинку з 20.02.2018 року за згодою позивача. Вказаний факт не заперечується сторонами.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачка зазначила підставу свого звернення - систематичне порушення з боку відповідача правил співжиття.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 116 ЖК Української РСР передбачає, що якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" під час вирішення справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід керуватися тим, що під час тривалої антигромадської поведінки виселення винного може статися під час повторного порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями, тощо.

Під систематичністю необхідно розуміти скоєння двох і більше таких правопорушень. При цьому необхідно, щоб до винної особи попередньо були застосовані міри попередження суспільного впливу.

Протиправна винна поведінка - це навмисні дії особи, безпосередньо пов`язані не тільки з явною неповагою до звичайних правил спільного проживання (скандали, дебоші, образи, заподіяння тілесних ушкоджень), але також навмисне ігнорування встановлених правил користування житловими і підсобними приміщеннями, невиконання вимог про дотримання тиші в квартирах і на подвір`ї а також інші навмисні дії, що перешкоджають нормальному проживанню в квартирі або житловому будинку.

Тобто, для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.

Перевіряючи доводи позивача про системність порушення з боку відповідача правил поведінки, судом встановлено, що позивач зверталася до Фастівського відділення поліції та 06.03.2019 року листом №1351 Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУ НП України в Київській області їй було повідомлено про те, що по її зверненню було проведено перевірку, підстав щодо внесення відомостей до ЄРДР немає та рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Інших рішень, щодо відповідача Фастівським відділенням поліції Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області про неправомірні дії з боку відповідача до позивача не приймалося.

В матеріалах позову містяться Листи Фастівського відділку поліції адресовані ОСОБА_7 , яка є третьою особою по справі про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР відносно вчинення правопорушення ОСОБА_6 , а також містяться Постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області про повернення адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпроАП від 27.12.2017 року, 02.02.2018 року.

Згідно Постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_6 , за місцем проживання неправомірно поводився відносно ОСОБА_3 , словесно погрожував фізичною розправою, кидався в бійку та ображав нецензурною лайкою.

Також, позивач посилається у своєму позові на Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області про видачу обмежувального припису.

Раом з тим, з умов вказаного рішення вбачається, що обмежувальний припис щодо заборони ОСОБА_6 , було видано за заявою ОСОБА_3 , за неправомірні дії які вчиняв відповідач по щодо неї. У вказаному рішенні відсутні будь-які відомості, які встановлюють факт порушення з боку відповідача правил поведінки щодо ОСОБА_5 , позивача по даній справі.

Верховний Суд роз`яснив, що при вирішенні справ про виселення на підставі статті 116 ЖК України мають враховуватися порушення правил співжиття у сфері даних житлових відносин, а не такі правопорушення, що допущені відповідачем в інших правовідносинах та не мають відношення до користування сторонами жилим приміщенням.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову з огляду на те що при розгляді даної справи по суті не знайшов свого підтвердження факт систематичного порушення правил співжиття та застосування у зв`язку з цим до відповідача заходів запобігання і громадського впливу з боку відповідних органів, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України, які виявилися безрезультатними.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі Конституції України, ст.15,16,319,321 ЦК України, ст.9,116 ЖК Української РСР, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 прож. АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.07.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей