Ухвала суду № 83068267, 16.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 липня 2019 року м. Київ № 826/14950/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про стягнення коштів,

встановив:

13.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про:

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 99 013,20 грн;

- стягнення збитків, пов`язаних з інфляційними процесами у розмірі 12 334,78 грн;

- стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 970,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що незважаючи на набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №826/15469/16 про поновлення його на посаді старшого інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 06.11.2015, відповідач не виплатив йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2016 по 10.07.2018 у розмірі 99 013,20 грн.

Позивач також вказує, що невиплата відповідачем вказаної суми, свідчить про прострочення ним виконання грошового зобов`язання в сумі 99 013,20 грн у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зауважив, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не розповсюджуються норми Кодексу законів про працю України щодо оплати праці та вирішення спорів щодо оплати праці.

Зазначив, що відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як грошове забезпечення працівникам органів внутрішніх справ України виплачується за місцем проходження служби, яким в даному випадку є відділ ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкований Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. При цьому, позивач ніколи не був працівником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

11.10.2018 до суду надійшло клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про заміну відповідача.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що згідно пунктів 1.5 та 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 31.12.2007 №499 (Інструкція №499) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

При цьому, позивач проходив службу на посаді старшого інспектора сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, грошове забезпечення позивачу виплачувалось управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, що підтверджується відомостями наданими ДПІ у Деснянського району ГУ ДФС у м. Києві.

Тому, відповідач вважає, що наявні підстави для заміни первинного відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, на належного - управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Визначаючись щодо заявленого клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно пункту 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У відповіді на відзив відповідача, позивач зазначив, що управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві підпорядковується Головному управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

В трудовій книжці ОСОБА_1 міститься вчинений Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві запис про звільнення, яке рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №826/15469/16 визнано незаконним.

З огляду на зміст вказаної відповіді позивача на відзив відповідача, суд дійшов висновку, що позивач заперечує проти заміни відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Суд зазначає, що за своєю сутністю стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є не тільки засобом відновлення права особи, порушеного незаконним звільненням, а й також і певного роду санкцією для роботодавця, який допустив незаконне звільнення особи.

Згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №826/15469/16, саме Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві здійснено прийом на роботу позивача та прийнято наказ про звільнення останнього, тобто саме цим суб`єктом владних повноважень порушено право позивача на працю.

Також суд враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 у справі №826/21809/15, зокрема: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 26.08.2015 №731 о/с «Щодо особового складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 26.08.2015. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.08.2015 по 16.03.2016 у розмірі 24 024 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу обґрунтовано звернені позивачем саме до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а не до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

У зв`язку із викладеним суд вважає, що позовні вимоги звернені до належного відповідача, а тому не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про заміну первинного відповідача на належного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про стягнення коштів, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак