Рішення № 83067743, 16.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1178/19

16 липня 2019 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 по 01.02.2019 та з 01.06.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). 16.05.2019 позивач звернувся зі заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону № 796-XII. Однак, відповідач листом від 21.05.2019 № 1619/02 відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, мотивуючи тим, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач не проходив дійсну строкову службу.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", що міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, визнане неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що він має право на перерахунок та виплату пенсії, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки позивач був призваний на військові збори та в складі військової частини приймав з 28.09.1987 по 11.01.1988 участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого отримав ІІІ групу інвалідності.

Ухвалою суду від 29.05.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2019 вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС), у зв`язку з чим призначено судове засідання на 08.07.2019.

Ухвалою суду від 08.07.2019 розгляд справи відкладено на 16.07.2019 відповідно до статті 205 КАС.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання від 16.07.2019, в якому просить розглядати справу без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву від 04.07.2019, в якій просить розглядати справу без її участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Водночас, у відзиві на позовну заяву від 05.06.2019 № 1794/07 відповідач просить повернути без розгляду позовну заяву позивачу відповідно до статті 169 КАС, оскільки останній не надав належної довіреності на підтвердження повноважень представника повноважень - ОСОБА_2 .

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 КАС.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що на підтвердження своїх повноважень представник (адвокат) позивача - ОСОБА_2 до позовної заяви додав довіреність від 22.05.2019, в якій зазначено, що позивач уповноважує ОСОБА_2 представляти його інтереси, зокрема в суді, в тому числі подавати від імені позивача заяви та розписуватися за нього. Зазначена довіреність видана на строк два роки та посвідчена в.о. старости с. Пишківці Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області ОСОБА_3 (арк. справи 35).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав належну чином завірену копію довіреності, яка підтверджує повноваження представника позивача ОСОБА_2 представляти його інтереси у судах, а тому посилання відповідача на те, що позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду є безпідставними.

Щодо позовних вимог, суд зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону № 796-XII, що не заперечується сторонами.

16.05.2019 позивач звернувся зі заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 постанови КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 (далі - Постанова № 1210) та пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 851), з урахуванням проведених виплат (арк. справи 18).

Листом від 21.05.2019 № 1619/02 відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, мотивуючи тим, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач не проходив дійсну строкову службу (арк. справи 19).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VIII) статтю 59 Закону № 796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Закон № 2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності з 01.10.2017. Тобто, Законом № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з 01.10.2017 дія частини третьої статті 59 Закону № 2148-VIII поширювалась на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними в ухвалах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 816/1159/18 та від 13.06.2019 у справі № 812/1094/18, а тому суд враховує такі висновки Верховного Суду відповідно до статті 242 КАС.

Однак, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд встановив, що позивач був призваний на військові збори та в складі військової частини приймав з 28.09.1987 по 11.01.1988 участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого отримав ІІІ групу інвалідності, про що свідчить відповідна архівна довідка, військовий квиток № НОМЕР_3 та довідка до акта огляду МСЕК (арк. справи 14-17).

Також, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1категорія), про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 (арк. справи 12).

Таким чином, враховуючи те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1категорія), внаслідок чого отримав ІІІ групу інвалідності, суд дійшов висновку, що останній належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону № 796-ХІІ.

Водночас, відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210 (пункт 9-1 в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%,

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс=Зп(мін) х 5/Зс1,

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс 1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону № 796) Постановою № 851 внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "ст. 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Таким чином, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону № 796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, враховуючи Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII щодо призначення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати поширюється на позивача з 25.04.2019.

При цьому, аналізуючи пункт 9-1 Постанови № 1210, суд дійшов висновку, що зазначена пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за бажанням особи, тобто за волевиявленням особи, а тому таке обчислення пенсії повинно здійснюватися з моменту звернення особи з відповідною заявою.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить, зокрема збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача відповідно до статті 245 КАС підлягають задоволенню шляхом:

- визнання дій протиправними відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 16.05.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 3674-VI, суд дійшов висновку, що підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС відсутні.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шухевича, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ: 40377488) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 16.05.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат, - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 по 01.02.2019 та з 01.06.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.07.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.