Рішення № 83067488, 12.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1437/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову у виконавчому провадженні ВП №51087392, винесену 27.12.2018 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 04 липня 2019 року (а.с.1-2).

В судове засідання, призначене на 04 липня 2019 року, сторони не з`явилися, позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.32).

Ухвалою суду від 04 липня 2019 року строк розгляду даної справи продовжено до 12 липня 2019 року та зобов`язано відповідача виконати вимоги ухвали від 25.05.2019 та надати докази (а.с.40-41).

В судове засідання, призначене на 12 липня 2019 року, сторони не з`явилися, відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.49).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.3 ст.268 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на протиправність оскаржуваної постанови, яка підлягає скасуванню. Оскільки, посилаючись на ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", позивач зазначала, що на її переконання, державний виконавець не має права стягувати виконавчий збір, оскільки після відкликання стягувачем виконавчого документу про стягнення з неї боргу за кредитом, виконавець не розпочав примусове виконання на наступний день і не вчиняв виконавчі дії, тобто фактично ним не проводились виконавчі дії, тому і виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. Тому, позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає приписам ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.85-88), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваної постанови. Посилався на те, що 30.10.2018 до відділу надійшла заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" про повернення виконавчого документа за заявою стягувача. 27.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 13655,054 грн., яка є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення. 27.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", в якій зазначено про виведення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження, оскільки відповідно до ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2015 Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області прийнято рішення по справі №401/4894/14-ц, яким задоволено позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість у розмірі 10385,87 дол. США (135871,23 гривень) за кредитним договором № 014-09.5-74101 від 24 травня 2007 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 9061,85 дол. США (118549,98 гривень); заборгованість по сплаті відсотків 635,19 дол. США (8309,76 гривень); пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків 688,83 дол. США (9011,49 гривень), а також судовий збір у сумі 679,35 грн.

22 грудня 2015 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист по даній справі (а.с.115).

12.05.2016 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015 (а.с.90).

13.05.2016 року державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, розглянуто виконавчий документ та керуючись ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51087392 з виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015 (а.с.94). Крім того, згідно даної постанови державним виконавцем встановлено строк для самостійного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, а саме: до 20.05.2016 та зазначено, що при невиконанні рішення, в наданий для добровільного виконання строк, його виконання буде здійснено у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Того ж дня копію даної постанови державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з супровідним листом за вих.№10041 від 13.05.2016, надіслано на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.94).

Також, 13.05.2016 державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з метою повного, своєчасного виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц від 22.12.2015, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, надіслано до Державної інспекції сільського господарства запит щодо надання інформації про наявність зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки, належної на праві власності ОСОБА_1 (а.с.95).

Крім того, 13.05.2016 державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надіслано до Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Кіровоградській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , у зв`язку із виконанням виконавчого документа та керуючись ст.ст.6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.96).

22.06.2016 державним виконавцем, керуючись ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт усього нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що внесено відомості про обтяження до відповідних реєстрів (а.с.98-100).

З метою виявлення належного боржнику майна, джерел доходів та встановлення місця реєстрації державним виконавцем направлено запити до реєструючих органів: Державної інспекції сільського господарства, ПФУ, ДФС України, Єдиного державного реєстру МВС України, відділу адресно-довідкової роботи УДМС України в Кіровоградській області та направлено виклик боржнику до відділу, відповіді на які містяться в матеріалах справи (а.с.101-104, 106).

15.11.2016 державним виконавцем надіслано на адресу позивача виклик, яким зобов`язував ОСОБА_1 з`явитися до державного виконавця 23.11.2016 та надати докази сплати боргу за виконавчим документом (а.с.105).

Також, у ході примусового виконання рішення здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: квартира АДРЕСА_2 та встановлено, що ОСОБА_1 за даною адресою не проживає та місце її знаходження невідомо, про що складено відповідний акт державного виконавця (а.с.107).

30.10.2018 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про повернення виконавчого документа, зокрема, виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015, за заявою стягувача (а.с.108).

27.12.2018 року державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, керуючись ст.ст.3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ винесено постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 13655,054 грн., яка є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення (а.с.111).

27.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", в якій зазначено про виведення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження (а.с.114).

Позивач вважає зазначену постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №51087392, винесену 27.12.2018, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, що є підставою звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у період здійснення виконавчого провадження №51087392 виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015, визначені Законами України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, чинний з 05.10.2016).

Так, вказане вище виконавче провадження було відкрито під час дії Закону № 606-XIV та продовжено під час дії Закону № 1404-VIII.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст.1 Закону №606-XIV).

Відповідно до ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Також частиною 3 статті 11 встановлені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, в тому числі, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ст.19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження з`ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Згідно ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.02.2018 року в адміністративній справі №816/823/17.

Враховуючи наведені норми чинного на час вчинення державним виконавцем Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області дій щодо примусового виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015, суд дійшов висновку про встановлення факту вчинення державним виконавцем заходів, передбачених Законом №606-XIV, щодо примусового виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

З 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом №1404-VIII.

При цьому, відповідно до п.7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За приписами ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Системний аналіз наведених норм, в редакції Закону №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016, дає підстави суду дійти висновку про наявність у державного виконавця обов`язку щодо зазначення останнім у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, а також обов`язку щодо винесення, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, суд звертає увагу на відсутність, встановлення Законом №606-XIV, який був чинним до 05.10.2016, вищезазначеного обов`язку державного виконавця, станом на час відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015.

Крім того, суд зазначає, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Отже, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Враховуючи Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, положення попереднього Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV застосовується не щодо всього виконавчого провадження №51087392, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV. Кожна виконавча дія, яка оформлюється в тому числі шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.

Постанова про стягнення виконавчого збору прийнята виконавцем 27.12.2018 року, тобто вже в період дії Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ в редакції від 28.08.2018.

При цьому, приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ визначено те, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина 1 статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Тобто, після набрання чинності Законом від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ виконавчий збір необхідно стягувати в порядку та розмірі, визначеному цим Законом, який в даному випадку, обумовлює можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження в порядку статті 39 Закону чи повернення виконавчого документа згідно зі статтею 37 Закону.

До того ж, суд зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру. Навіть, наявність об`єктивних перешкод, що призвели до неможливості виконання рішення суду у добровільному порядку, не можуть розцінюватися як підстави для звільнення від сплати виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №820/5807/16, від 19 квітня 2018 року у справі №825/739/17.

Доказів стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №401/4894/14-ц, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 22.12.2015, до дати повернення даного виконавчого документа (27.12.2018) суду не надано. До того ж, позивач у строк наданий державним виконавцем добровільно судове рішення не виконав. Вчинення державним виконавцем дій та винесення рішень щодо виконання судового рішення, свідчить про примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, повноважень щодо винесення постанови про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 13655,054 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.5 ст.27 №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.9 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Належних та допустимих доказів, які б виключали наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, позивачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, жодних порушень відповідачем вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, зокрема, Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження», під час прийняття оскаржуваної постанови, позивачем не наведено, та судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є правомірною, не порушує прав, свобод та інтересів позивача, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Світловодського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13а, ЄДРПОУ: 35037956) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина