Рішення № 83067041, 17.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1462/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд. у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (відповідач) про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-102865-51 на суму 8075,54 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що одночасно має статус фізичної особи-підприємця, перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності і є інвалідом, відтак звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до приписів ч.4 ст.4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Представник відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволені позову відмовити, оскільки згідно до облікових даних інформаційної системи органів доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача, станом на 31.10.2018 р., становила 8075,54 грн.. Відтак, на підставі таких даних та відповідно до чинного законодавства відповідачем було сформовано спірну вимогу (а.с.45-46).

Позивач відповідь на відзив до суду не подавав.

Згідно ст. ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач з 15.03.2017 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в Новоукраїнській ДПІ Новоукраїнського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області.

З 01.04.2017 р. позивач обрав спрощену систему оподаткування.

13.11.2017 р. відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102865-51, відповідно до якої позивача зобов`язано сплатити 8075,54 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску (а.с.9).

Як вбачається з відповіді Новоукраїнського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 05.06.2019 №10731/10/11-28-51-06 підставою формування такої вимоги стало не виконання позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ. При цьому, автоматичне нарахування в інтегрованій картці єдиного внеску відбулось: 09.02.2018 р. в сумі 704,00 грн. за 2017 рік, 16.04.2018 р. в сумі 2457,18 грн. за І квартал 2018 р., 19.07.2018 р. в сумі 2457,18 грн. за ІІ квартал 2018 р., 19.10.2018 р. в сумі 2457,18 грн. за ІІІ квартал 2018 р. та 19.01.2019 р. в сумі 2457,18 грн. за IV квартал 2018 р. (а.с.16, 46).

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Приписами частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Разом з тим, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.4 ст. 4 Закону №2464-VI).

Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов. По-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Залученою до матеріалів справи копією довідки до акту огляду МСЕК підтверджено, що позивачу з 01.07.2016 р. до 01.10.2020 р. встановлено третю групу інвалідності (а.с.10-11).

Також, позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації, як одержувач державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю з 01.09.2018 р. по 30.09.2020 р. (а.с.40-41).

Відповідачем не спростовано вищевказані обставини.

Відтак, із урахуванням того, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує соціальну допомогу, суд вважає, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у період, за який виставлено спірну вимогу, оскільки відповідає всім необхідним умовам, які передбачені вказаною нормою Закону, для звільнення від сплати єдиного внеску.

Натомість, відповідачем при формуванні такої вимоги зазначені обставини не взяті до уваги.

Отже, суд вважає вимогу від 13.11.2018 р. № Ф-102865-51 на суму 8075,54 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с.3).

Керуючись ст.ст.90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102865-51 від 13 листопада 2018 року.

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39393501) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько