Рішення № 83062668, 05.07.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/1962/18

Провадження № 2/237/121/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.19 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: Павлівська сільська рада про визнання права власності на нерухомість в порядку забезпечення майнового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою про визнання договору дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що відповідач в справі - ОСОБА_4 є власником домоволодіння - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Домоволодіння складається з житлового будинку площею 54,9 кв.м, в тому числі житловою площею 20,6 кв.м; фундаменту до літньої кухні; вбиральні; воріт; паркану. Наприкінці 2013 року відповідач повідомив позивача про намір продати зазначений будинок у зв`язку з переїздом до іншої місцевості. Вони узгодили вартість майбутньої угоди по купівлі-продажу домоволодіння, а для його наступного нотаріального посвідчення відповідач замовив незалежну оцінку вартості домоволодіння, яка за звітом склала 21191 грн. В січні 2014 року позивач переїхала жити до цього домоволодіння із наміром після свят укласти із відповідачем нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будинку, однак 04.02.2014 року відповідач повідомив позивачу про свій терміновий переїзд до іншої місцевості та запропонував передати йому 5000 доларів США. Вказану суму позивач передала відповідачу, про що останній склав розписку, у якій також зазначив, що у зв`язку із терміновим виїздом надасть відповідні повноваження для укладення договору купівлі-продажу доньці позивача - ОСОБА_6 на підставі нотаріально-посвідченої довіреності. В свою чергу, укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу домоволодіння із вказаним представником відповідача позивач також не змогла, оскільки ОСОБА_6 виїхала на постійне місце проживання до Росії. Позивач вважає, що вона виконала свої зобов`язання за договором купівлі-продажу домоволодіння, оскільки передала відповідачу гроші, прийняла від нього у користування домоволодіння та доглядала його, як власник. Зараз вона має намір розпорядитися ним, але зробити це у законний спосіб не може через відсутність у неї юридичного права власності на домоволодіння. Відповідач, у свою чергу, не бажає нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу ані особисто, ані через уповноважених осіб. Вважає, що оскільки вони з відповідачем домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. З зазначених підстав просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між нею та відповідачем та визнати за нею право власності на спірне домоволодіння.

03.07.2018 року суддею Сметаняком О.Я. було відкрито провадження в справі, призначене підготовче судове засідання.

25.07.2018 року на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи внаслідок перебування судді Сметянака О.Я. у відрядженні, справа надійшла в провадження судді Ліпчанського С.М.

27.07.2018 року справа була прийнята до провадження судді Ліпчанського С.М., вирішено перейти у підготовче провадження та встановлено загальний порядок розгляду справи.

09.10.2018 року ОСОБА_5 подала до суду заяву про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 02.11.2018 року в задоволенні вимог ОСОБА_5 відмовлено, однак залучено останню до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

14.03.2019 року ОСОБА_5 подала до суду позовну заяву про визнання права власності на нерухомість в порядку забезпечення майнового зобов`язання, яка ухвалою суду від 21.03.2019 року була прийнята до розгляду та об`єднана з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 зазначила, що вона переїхала жити до с. Павлівка Мар`їнського району Донецької області і вирішила придбати будинок АДРЕСА_1 , який продавала її знайома ОСОБА_6 - донька ОСОБА_3 . Власником будинку був ОСОБА_4 , який в ньому не жив і доручив продаж цього будинку ОСОБА_6 відповідно довіреності. Сам же ОСОБА_4 виїхав на постійне місце проживання до Росії, де і проживає дотепер. Так як ОСОБА_6 також переїжджала до Росії, вона передоручила на неї повноваження по купівлі будинку та оформленню документів. Вони з нею домовились, що вона купує будинок за 40000 грн., що на момент купівлі дорівнювало 1000 доларів США та 10000 грн. 1000 доларів США ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 одразу, а 10000 грн. повинна була передати пізніше. Коли ОСОБА_6 терміново поїхала, то сказала їй, що її мати ОСОБА_3 забере у неї гроші і передасть їй. Оригінали правовстановлюючих документів на будинок вона також пообіцяла передати через свою матір ОСОБА_3 Остання була присутня при розмові. На виконання їх договору 23.07.2015 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_3 34000 грн., про що остання написала розписку у присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , мешканців села Павлівка. Після цього вона переїхала до будинку, почала їм володіти, користуватись, розпоряджатись, виконувати ремонтні роботи, оскільки будинок знаходився в неналежному санітарному стані і потребував термінового ремонту. В порядку забезпечення свого зобов`язання щодо виконання договору купівлі-продажу спірного будинку, суму в 10000 грн. вона перерахувала ОСОБА_6 в Росію відповідно чеку. Також ОСОБА_6 підтвердила, що мати передала їй гроші, а вона, в свою чергу, передасть через ОСОБА_3 їй правовстановлюючі документи. Однак, остання на її вимогу, документи їй передавати не поспішала, декілька місяців потому почала вимагати з неї ще гроші, говорила, що замало отримала за будинок і просила, щоб вона заплатила ще. ОСОБА_5 від даної пропозиції відмовилась, оскільки вважає, що повністю виконала свої зобов`язання перед ОСОБА_6 і заплатила їй навіть на 4000 грн. більше, за які було виготовлено технічний паспорт на будинок. Так, з 23.07.2015 року ні ОСОБА_6 , ні її матір ОСОБА_3 оригінали правовстановлюючих документів їй не передали. З 23.07.2015 року вона відкрито проживає в будинку, уклала договори з комунальними службами, сплачує всі комунальні платежі, встановила всі побутові лічильники, почала робити ремонт в будинку. Право власності на будинок вона оформити не може, оскільки ОСОБА_6 не виконала свої зобов`язання та не уклала із нею договір купівлі-продажу. Вважає, що вона є фактичним власником спірного будинку. З зазначених підстав просить визнати за неї право власності на спірний будинок. Крім того, зазначає, що позивач в справі ОСОБА_3 приховала від суду той факт, що вона - ОСОБА_5 придбала спірний будинок та заплатила за нього гроші ОСОБА_6 , її в якості сторони по справі не залучила. Про звернення позивача до суду із позовом вона дізналась випадково, коли на її адресу прийшла судова повістка на ім`я ОСОБА_4 . Вважає, що позивач в справі її ошукала, ввела суд в оману. Копії документів, які позивач долучала до справи, вважає неналежними доказами, розписку сфальсифікованою. Зазначає, що ОСОБА_3 у порушення ст. 44 ЦПК України, зловживаючи своїми процесуальними правами, подала до суду завідомо безпідставну позовну заяву за відсутності предмету спору, який мав вочевидь штучний характер.

21.03.2019 року підготовче провадження в справі було закрито, справа призначена до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 просила відмовити через їх необґрунтованість.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 та просила їх задовольнити, в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3 просила відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві, в задоволенні позову третьої особи ОСОБА_5 необхідно відмовити.

Так, згідно рішення Київського райнарсуду міста Донецька від 18.05.1993 року проведено розподіл спадкового майна, виділено в натурі ОСОБА_4 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення належним чином зареєстровано в РКП «Мар`їнське бюро технічної інвентаризації», тобто ОСОБА_4 є власником спірного домоволодіння (а.с. 8-9).

Згідно копії розписки від 04.02.2014 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.02.2014 року отримав за продажу будинку по АДРЕСА_1 від ОСОБА_3 5000 доларів США в повному обсязі. Документи не отримав, у зв`язку із терміновим виїздом. Для оформлення документів даю довіреність на її доньку - ОСОБА_6 (а.с. 7).

Згідно довіреності, посвідченої 04.02.2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Безуглою С.О. за р. № 188, ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_6 бути його представником з усіх питань пов`язаних з підготовкою документів для відчуження належного йому житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, як з земельною ділянкою так і без таких номер 193, розташованого по АДРЕСА_1 . Також надає їй право бути його представником при вчиненні від його імені правочинів та здійсненні інших юридичних дій пов`язаних з продажем користуванням обміном здаванням в оренду у заставу (іпотеку) у забезпечення його зобов`язань чи зобов`язань третіх осіб в якості майнового поручителя тощо належного йому житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами як з земельною та присадибною ділянкою так і без таких номер 193 , розташованого по АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно копії акту обстеження на предмет проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 від 10 квітня 2018 року, складеного комісією в складі депутата Павлівської сільської ради Сороки Вікторії Володимирівни в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживала в АДРЕСА_1 , з січня 2014 року по 31 липня 2015 року без реєстрації (а.с. 16).

Згідно довідки № 487 від 11.04.2018 року, виданої виконкомом Павлівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, ОСОБА_3 дійсно проживала в АДРЕСА_1 , без реєстрації, з січня 2014 року по 31 липня 2015 року (а.с. 17).

Згідно довідки РКП «Мар`їнське БТІ» № 06-48 від 08.02.2019 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Київського районного народного суду міста Донецька від 18.05.1993 року. На земельній ділянці за вищевказаною адресою розташовані: житловий будинок «А-1» загальною площею 54,9 кв.м, в тому числі житловою площею 33,4 кв.м; та господарські будівлі і споруди: фундамент до літньої кухні «б», свердловина «с», вбиральня «У-1» (тимчасова будівля), вигрібна яма «ф», ворота № 1, паркан № 2 (тимчасова споруда). Інвентаризаційна вартість вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на 28.01.2019 року складає 67911 грн. (а.с. 74).

Згідно копії акту обстеження на предмет проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в АДРЕСА_1 від 10 квітня 2018 року, складеного комісією в складі депутата Павлівської сільської ради Сороки Вікторії Володимирівни в присутності ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживають в АДРЕСА_1 , з 23.07.2015 року по теперішній час без реєстрації (а.с. 40).

Згідно розписки від 23.07.2015 року, ОСОБА_3 отримала завдаток за будинок по АДРЕСА_1 в розмірі 10000 грн. та 1000 доларів США. Суму отримала від ОСОБА_5 (а.с. 41).

Згідно довідки № 1241 від 27.09.2017 року, виданої виконкомом Павлівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 дійсно проживають в АДРЕСА_1 , без реєстрації з 23.07.2015 року по теперішній час (а.с. 39).

Відповідно до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Згідно вимог ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В силу ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що сторони - позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але ОСОБА_4 ухилився від його нотаріального посвідчення, суд вважає можливим визнати такий договір дійсним.

Викладені обставини дають суду підстави для визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на спірне домоволодіння.

Третій особі в її позовних вимогах суд вважає необхідним відмовити через необґрунтованість позовним вимог, оскільки на момент укладення розписки про отримання ОСОБА_3 завдатку, остання не була власником спірного домоволодіння.

Згідно із п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 328, 334, 655, 656, ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 04 лютого 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок (А-1) загальною площею 54,9 кв.м, в тому числі житловою 20,6 кв.м, фундамент до літньої кухні (б), вбиральню (У-1), ворота (№1), паркан (№2), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та проголошений 09.07.2019 року.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 05.07.19 року