Рішення № 83055452, 11.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

11.06.2019 Справа № 756/4562/18

Унікальний №756/4562/18

Провадження № 2/756/1043/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Шевчука А.В.,

при секретарях: Марценюк А.І., Мушкетик І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 28.07.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31.01.2018 року становить 117 000,00 грн. і складається з 9 965,95 грн. - заборгованість за кредитом; 107 034,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву у якій просила розглядати справу без її участі, а також просила залишити позов без розгляду, оскільки сплили строки позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

28.07.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

При цьому, власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.7 даних умов, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (в тому числі прострочення кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

У відповідності до розрахунку позивача борг відповідача перед банком станом на 31.01.2018 року становить 117 000,00 грн. і складається з 9 965,95 грн. - заборгованість за кредитом; 107 034,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Відповідно ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1 та 5 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача до суду сплили строки позовної давності, які передбачені ЦК України, оскільки у відповідача виник борг перед позивачем 12.01.2014, після чого відповідач перестав здійснювати платежі на користь позивача.

З штампу вхідної кореспонденції та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Оболонського районного суду м. Києва вбачається, що позовна заява про стягнення заборгованості подана до суду 10.04.2018 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Згідно з положеннями ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено строк для звернення до суду з позовом з поважних причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного та керуючись ст. 251, 252, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 543, 553, 625, 629, 1046, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Шевчук