Ухвала суду № 8305295, 24.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2009 р.                                                                       К-18369/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року

у справі № 7/411-2006

за позовом Великолучківського споживчого товариства Мукачівської райпоживспілки

до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2006 року Великолучківське споживче товариство Мукачівської райпоживспілки звернулося до суду з позовом до Мукачівської ОДПІ про визнання нечинним рішення № 3427/23-01/01778902 від 07 вересня 2006 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року позов задоволено частково.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Мукачівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення винесені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, на підставі повно та всебічно досліджених обставин по справі та підтверджені тими доказами, що були досліджені в справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення –в силі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Мукачівська ОДПІ провела планову виїзну документальну перевірку Великолучківського споживчого товариства Мукачівської райпоживспілки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.02.2006, якою встановлено факт реалізації позивачем у вказаний період у магазині № 9 в с. Баркасово Мукачівського району алкогольних напоїв на загальну суму 16170,90 грн. через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в порушення вимог частини 12 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

07 вересня 2006 року Мукачівською ОДПІ було прийнято рішення № 3427/23-01/01778902 про застосування до Великолучківського споживчого товариства Мукачівської райпоживспілки штрафних санкцій у розмірі 32341,80 грн. на підставі абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач не довів належними доказами правомірність свого рішення.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх доводів Мукачівська ОДПІ в касаційній скарзі посилається на неправильну оцінку судами попередніх інстанцій приписів статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, що призвело до ухвалення неправомірних рішень.

Відповідно до частини 10 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до частини 11 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі, на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) - 780 гривень на кожне місце торгівлі.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

Як правомірно встановлення судами попередніх інстанцій, позивачем 21 грудня 2005 року була придбана ліцензія № 507096406186 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями протягом 2006 року на місце торгівлі с. Баркасово Мукачівського району (магазин № 9) та додаток № 6186 до вказаної ліцензії із зазначенням у ньому місця торгівлі та реєстраційного номера книги обліку розрахункових операцій, у якій повинна обліковуватись кількість та види реалізованих алкогольних напоїв.

У зв’язку з перевищенням позивачем граничного розміру обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) за результатами 2005 року, у разі якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, Великолучківським споживчим товариством Мукачівської райспоживспілки було придбано реєстратор розрахункових операцій (модель Datecs MP-50EU, заводський номер 03001837) та зареєстровано в Мукачівській ОДПІ нову книгу обліку розрахункових операцій за № 0709004837 на право проведення торгівлі із використанням вказаного вище контрольно-касового апарату та присвоєнням йому фіскального номеру 0709003004.

Як вбачається з матеріалів справи, до 04 січня 2006 року структурний підрозділ позивача здійснював торгівлю із застосуванням розрахункової книжки із занесенням даних щодо обсягів розрахункових операцій до книги обліку розрахункових операцій № 0709000308. Після вказаної дати торгівля проводилася через реєстратор розрахункових операцій № 0709003004 із використанням книги обліку розрахункових операцій № 0709004837.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обсяги реалізації алкогольних напої як при використанні розрахункової книжки, так і при використанні реєстратора розрахункових операцій повністю обліковувались по Книзі обліку розрахункових операцій, реалізація здійснювалася в одному місці, одночасної реалізації алкоголю по наведених формах обліку розрахункових операцій позивачем не допущено і податковою перевіркою не встановлено.

Відповідно до частини 12 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання

Так, 21 серпня 2006 року органом ліцензування (Регіональним управлінням ДААК ДПА у Закарпатській області) Великолучківському споживчому товариству Мукачівської райспоживспілки було видано новий додаток № 6186/140 до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з підтвердженням правомірності застосування реєстратора розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв у період дії ліцензії з 01.01.2006 по 31.12.2006) без будь-яких зауважень щодо збільшення розміру плати за ліцензію № 507096406186.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про дотримання позивачем вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

           ______ О.І. Степашко

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна