Ухвала суду № 83051907, 16.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11629/19

н/п 1-кс/640/8810/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Чуба Р.М.,

захисників - адвокатів Самойлова Є.Ю., Костромицької І.В., Орла В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Волочая Романа Романовича по кримінальному провадженню №12019220490002682 від 07.06.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 345-1 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі строком на 60 діб та не визначати розмір застави в порядку п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 07.06.2019 ОСОБА_1 , знаходячись на території ТЦ «Барабашова», в районі перехрестя вул. Ак. Павлова та пр. Ювілейного у м. Харкові, вчинив умисні злочини, спрямовані проти законної професійної діяльності журналіста.

Так, 07.06.2019 у вечірній час, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 знаходився на території ТЦ «Барабашова», в районі перехрестя вул. Ак. Павлова та пр. Ювілейного у м. Харкові, де біля одного з торгівельних павільйонів, розташованого на території Московського району м. Харкова, на ґрунті виниклого конфлікту щодо спірного права власності (користування) вказаним об`єктом нерухомості, розпочалася групова сутичка між невстановленими у ході досудового розслідування громадянами.

У вказаний час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно посвідчення за №0702 служби новин «Вісті» є журналістом, а також членом Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України, діючи у відповідності до ст. 34 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 36 Закону України «Про інформацію», ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 56 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», з метою здійснення зйомки - відеосюжету, прибув до вказаного торгівельного павільйону, з метою професійного збору, отримання та створювання інформації для засобів масової інформації для подальшого висвітлення вищевказаного конфлікту у засобах масової інформації, відповідно до Закону України «Про інформацію».

07.06.2019 приблизно о 18:47, побачивши журналіста ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, діючи умисно, приєднався до ОСОБА_3 та групи інших осіб, які маючи умисел на здійснення впливу на вказаного журналіста, з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків, висловлювались на адресу журналіста ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожували йому насильством та закликали інших осіб застосувати відносно нього фізичне насильство, у зв`язку з чим журналіст ОСОБА_2 був вимушений припинити відеозйомку свого сюжету та залишити місце події.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 , діючи умисно, в групі із іншими особами, продовжуючи свої злочинні дії з перешкоджанню законній професійній діяльності журналіста, почав переслідувати ОСОБА_2 .

В подальшому, 07.06.2019 о 18:48 група інших осіб разом із ОСОБА_1 на тротуарі, навпроти Національної лотереї «Спортлото» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 165-В наздогнали журналіста ОСОБА_2 , після чого один із співучасників штовхнув ОСОБА_2 , внаслідок чого, останній впав на асфальтовану поверхню, чим, усвідомлюючи та свідомо припускаючи наслідки своїх дій, умисно здійснив вплив з перешкоджанню здійсненню журналістом своєї законної професійної діяльності.

Крім того, 07.06.2019 приблизно о 18:47, ОСОБА_1 , знаходячись на території ТЦ «Барабашова», в районі перехрестя вул. Ак. Павлова та пр. Ювілейного в м. Харкові, в ході групового конфлікту, що розпочався на ґрунті спірного права власності (користування) торгівельним павільйоном, приєднався до ОСОБА_3 та інших осіб, які умисно перешкоджали журналістській діяльності ОСОБА_2 та виказували погрозу заподіяння ОСОБА_2 насильства, у зв`язку із здійсненням останнім своєї законної професійної діяльності журналіста.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 почав переслідувати ОСОБА_2 , який тікав від групи інших осіб, що його переслідували, при цьому висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою та призиваючи інших осіб застосувати до нього фізичне насильство, приєднався до агресивних дій співучасників, коли того ж дня о 18:48, вони наздогнали потерпілого та один із співучасників штовхнув ОСОБА_2 , внаслідок чого останній впав на асфальтовану поверхню на тротуарі, навпроти «Національної лотереї «Спортлото» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 165-В.

В подальшому, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень журналісту ОСОБА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_2 , який лежав на асфальтованій поверхні тротуару, та в групі з іншими особами почав наносити ряд ударів по тулубу останнього.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 в групі з іншими особами, згідно відповіді Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова від 10.06.2019 за №01-30/1128 журналісту ОСОБА_2 заподіяно наступні тілесні ушкодження: геморагічний інсульт в лівій півкулі головного мозку з проривом крові в шлуночкові систему з правобічним геміпарезом, елементами моторної афазії, аневризма середньої мозкової артерії зліва, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, субдуральний крововилив на рівні конвекусу лівої лобної ділянки, множинні забої та садна голови, обличчя, кінцівок, гіпертонічна хвороба 3 ст., ризик дуже високий.

Обґрунтованість повідомленої 15.07.2019 підозри ОСОБА_1 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор частково підтримав клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 11.08.2019.

Захисники Самойлов Є.Ю., Костромицька І.В., Орел В.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, просили відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу. Також, посилаючись на положення ч. 2 ст. 194, ст. 177, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, вважали, що прокурор не міг звертатися з таким клопотанням, та відповідно, слідчий суддя зобов`язаний відмовити в задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_1 , який раніше не судимий, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості відповідно, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, та прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, не доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Зазначали, що за таких обставин застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законом прямо заборонено. Крім того, зазначали про відсутність даних, що ОСОБА_2 є журналістом в розумінні вимог Закону України «Про пресу», інших законів, нормативних актів, тому кваліфікація дій їх підзахисного є неправильною. Вказували на процесуальні порушення щодо визнання осіб потерпілими за відсутності їх заяв про визнання їх потерпілими. Крім того, вказували на відсутність в повідомленні про підозру вказівки на конкретні дії, які начебто вчинив ОСОБА_1 , а саме, яким чином саме він наносив удари, у якій кількості та у який спосіб, також захисник Самойлов Є.Ю. зазначав про неможливість кваліфікації дії особи щодо нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості за відсутності відповідного висновку судово-медичної експертизи, що не виключає можливості нанесення особі як більш м`яких, так і більш тяжких тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Більш того, вказував про відсутність причинного зв`язку між завданими ОСОБА_2 тілесними ушкодженнями та діями їх підзахисного. Захисники також наполягали на тому, що стороною обвинувачення на теперішній час не доведено, що ОСОБА_2 є журналістом, статус журналіста не може підтверджуватися посвідченням, крім того, немає даних, що ОСОБА_2 виконував як журналіст чи оператор редакційне завдання. Також вказували про відсутність даних про те, що підозрювані у вказаному кримінальному провадженні пов`язані між собою, мали попередню домовленість, їх зв`язок між собою стороною обвинувачення також не доведено, що ставить під обгрунтований сумнів кваліфікацію дій підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, не визнав повідомлену підозру, підтримав позицію захисників.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12019220490002682 від 07.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст.171, ч.1 ст.345-1, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 347-1, ч.2 ст.345-1 КК України.

15.07.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.171 КК України, тобто вплив на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 345-1 КК України, тобто умисне заподіяння журналісту середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 345-1 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 07.06.2019 за адресою: м АДРЕСА_2 Харків, вул. Ак. Павлова, 165 «В»; протоколом огляду відеозапису від 10.06.2019; показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події 08.06.2019 по факту виявлення та вилучення відеокамери «Panasonic»; протоколом зняття інформації з мережі інтернет від 10.06.2019 відеозапису з сайту gx.net.ua; протоколом зняття інформації з мережі інтернет від 11.06.2019 в ході якого було оглянуто відеозапис зі сторінки «Фейсбук», відеозаписами, наданими стороною обвинувачення до клопотання; довідкою Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України від 09.06.2019 № 18 про те, що ОСОБА_2 є членом Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України від 2012 року та діючим журналістом; листом Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 7» від 13.06.2019 № 473 щодо встановленого діагнозу, переліку завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Дійсно, на теперішній час слідчому судді не надано висновку відповідної експертизи щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_2 . З пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що на теперішній час така експертиза триває.

Однак, щодо доводів захисників про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1 , 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування , незаконний вплив на свідків.

Щодо доводів захисників про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий. Об`єктивних даних на підтвердження цього ризику слідчому судді не надано.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Однак, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як зазначено вище, 15.07.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.171 КК України, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості та за яке передбачено покарання у виді штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та за ч. 2 ст. 345-1 КК України, яке віднесено до злочинів середньої тяжкості та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

При цьому, прокурором при розгляді клопотання не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Натомість, в ході розгляду клопотання встановлено, та підтверджено прокурором, що ОСОБА_1 вперше був викликаний слідчим 10.07.2019 в якості підозрюваного на 15.07.2019 згідно повістки про виклик, та 15.07.2019 прибув до слідчого, де йому було вручено повідомлення про підозру, так само самостійно прибув в дане судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Отже, підстави до застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, прокурором не доведені. Тому правові підстави до задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з огляду на прямі вимоги кримінального процесуального законодавства щодо неможливості застосування заходу забезпечення у виді найбільш суворого виду із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, за недоведеності прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, відсутні.

Одночасно, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Хайредінов проти України», суд, встановивши порушення пункту 1 статті 5 Конвенції, зазначив, що не було розглянуто можливість застосування менш суворих запобіжних заходів, таких як підписка про невиїзд або застава, які могли б забезпечити доступність заявника для розслідування та судового розгляду. Взяття заявника під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне з підстав, зазначених вище, в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Згідно наданих в судовому засіданні даних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом 3 курсу 32 групи факультету фізичного виховання і спорту Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди денного навчання, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Дійсно, згідно даних паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , виданого Фрунзенським РВ у м. Харкові 30.06.2016, ОСОБА_1 ніде не зареєстрований. Однак, також в ході розгляду клопотання слідчому судді надана довідка від 30.06.2016 № 6334007684 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно якої, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання /перебування: АДРЕСА_1 з 04.12.2015.

Згідно наданої стороною захисту заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 15.07.2019, вони не заперечують проти відбування домашнього арешту цілодобово або в певний період доби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане житло належить їм на праві особистої власності згідно наданих даних (свідоцтво про право власності на житло, свідоцтво про право на спадщину за законом).

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки сторона обвинувачення не довела недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_8 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме, - домашній арешт цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 26 днів, до 10.08.2019 включно, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло – квартиру АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, суду – цілодобово, в межах строку досудового розслідування на 26 (двадцять шість) днів - до 10 серпня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає – АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від будь-якого спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Волочая Р.Р.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 16 липня 2019 року до 10 серпня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.