Ухвала суду № 83040251, 16.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

16 липня 2019 року м. Київ №640/12666/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1доМіністерства юстиції Українипровизнання протиправним та скасування наказу від 10.04.2019 №1174/5, ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 10.04.2019 №1174/5.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2019 позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2019 №1174/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Ознайомившись із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що у разі подальшого задоволення судом позовних вимог приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відновлення порушених прав потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, адже оскаржуваний наказ ставить позивача у нерівне становище порівняно з іншими нотаріусами та вже мають негативні наслідки для ділової репутації позивача. Існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже відповідна професійна діяльність є єдиним джерелом доходу позивача, а в силу приписів частини третьої статті 3 Закону України «Про нотаріат» існують обмеження щодо діяльності нотаріуса, так, нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатського об`єднання, перебувати на державній службі в органах самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Суд відмічає, що викладені в заяві про забезпечення позову обставини та правова оцінка питань щодо протиправності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2019 №1174/5, підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті.

Наявність ознак протиправності дій Міністерства юстиції України, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Виходячи із змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, станом на час винесення даної ухвали суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.