Рішення № 83039960, 27.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/8844/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну

за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося з Публічне акціонерне товариство «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України №1883/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 19.03.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 22.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8844/18, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну та наявні у нього докази, що стосуються спору.

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив стосовно позовних вимог, з якого вбачається, що ДФС України вважає надану консультацію обґрунтованою та такою, що відповідає діючому законодавству України, а тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначав, що жодних застережень щодо порядку застосування норм наведених відповідачем, законодавством України не встановлено.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» звернулось до Державної фіскальної служби України з заявою про надання письмової індивідуальної податкової консультації, в якій просив підтвердити чи спростувати твердження позивача «Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід, отриманий платником податку від продажу:

- Земельної ділянки кадастровий номер якої - 3222486201:01:014:0178 , з цільовим призначенням « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», яку було набуто у власність безоплатно в процесі приватизації, з дотриманням норми безоплатної передачі п. «б» ч.1 ст.121 ЗКУ, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за умови перебування такої земельної ділянки у власності платника податку понад три роки та отримання доходу від продажу об`єктів нерухомості, зазначених у п.172.1. ст..172 ПКУ, вперше протягом звітного податкового року;

- Земельної ділянки кадастровий номер якої - 3222486201:01:014:0179 , з цільовим призначенням « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», яку було набуто у власність безоплатно в процесі приватизації, з дотриманням норми безоплатної передачі п. «б» ч.1 ст.121 ЗКУ, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за умови перебування такої земельної ділянки у власності платника податку понад три роки та отримання доходу від продажу об`єктів нерухомості, зазначених у п.172.1. ст..172 ПКУ, вперше протягом звітного податкового року

26 квітня 2018 року позивач отримав поштою від відповідача індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходів, отриманих фізичними особами від продажу земельних ділянок №1883/6/99-99-13-02-03-15/іпк від 19.03.2018 року, в якій зазначено, що згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ, відповідно до ст.121 ЗКУ встановлено , що отриманий фізичними особами-платниками податку від продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3222486201:01:014:0178 , 3222486201:01:014:0179 з цільовим призначенням - для комерційного призначення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Позивач, вважаючи, що надана податкова консультація не надає відповіді на поставленні запитання, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірній індивідуальній податковій консультації ДФС України, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).

У відповідності до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Приписами пунктів 52.4 статті 52 ПК України передбачено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Згідно пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору.

З контексту наведених норм ПК України вбачається, що кожен платник податків має право звернутись до контролюючого органу для отримання консультації з питань практичного використання норм податкового права. В разі виникнення спору платника податку з контролюючим органом такий платник в підтвердження правомірності своїх дій може спиратися на отриману податкову консультацію.

При цьому, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Обставина щодо ненадання контролюючим органом відповіді на ті чи інші поставлені у зверненні питання в силу норм ПК України не є підставою для визнання такої податкової консультації недійсною.

Дані висновки суду відповідають правовій позиції Вищого адміністративного суду України, наведеній в ухвалах по справі № К/800/18590/15 від 06.04.2016 року, № К/800/13985/15 від 23.03.2016 року та № К/800/9444/15 від 02.03.2016 року

При цьому, дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2016 року №К/800/52977/13.

В індивідуальній податковій консультації від 26.04.2018 року №1883/6/99-99-13-02-03-15/іпк ПАТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» звернулось до Державної фіскальної служби України з заявою про надання письмової індивідуальної податкової консультації , в якій просив підтвердити чи спростувати твердження позивача «Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід, отриманий платником податку від продажу земельних ділянок кадастровий номер яких - 3222486201:01:014:0178 , 3222486201:01:014:0179 з цільовим призначенням « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», яку було набуто у власність безоплатно в процесі приватизації, з дотриманням норми безоплатної передачі п. «б» ч.1 ст.121 ЗКУ, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за умови перебування такої земельної ділянки у власності платника податку понад три роки та отримання доходу від продажу об`єктів нерухомості, зазначених у п.172.1. ст..172 ПКУ, вперше протягом звітного податкового року.

Як було зазначено вище, листом Державна фіскальна служба України надала податкову індивідуальну консультацію, надаючи обґрунтування своєї позиції та відповіді на поставлене підприємством питання та вказала, що згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ, відповідно до ст.121 ЗКУ встановлено , що отриманий фізичними особами-платниками податку від продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3222486201:01:014:0178 , 3222486201:01:014:0179 з цільовим призначенням - для комерційного призначення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Втім, суд зазначає, що статтею 172.2. ПКУ визначено, Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до 172.1. ПКУ Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до 172.8 ПКУ Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Крім того, згідно з ст.125 ЗКУ Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас з приводу справлення військового збору, суд зазначає, що п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Згідно з пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України Перехідних положень України Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, тобто дохід отриманий внаслідок відчуження земельної ділянки, набутої фізичною особою у власність в процесі приватизації.

Системно проаналізувавши норми Податкового кодексу України та ч.3 ст.2 КАС України, суд доходить висновку, що при наданні податкової консультації податковий орган повинен дати тлумачення всіх норм права, котрі присвячені регламентуванню порушеного платником податків питання.

Оглянувши зміст наданої відповідачем консультації, суд відмічає, що у спірних правовідносинах відповідач фактично не надав консультацію на поставлене запитання позивача.

Щодо посилань відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог товариства на те, що оскаржуваний лист ДФС України є актом інформаційно-роз`яснювального характеру та обов`язковість використання такого акта нормативно не закріплена, то судом такі посилання відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Таким чином, ПК України чітко врегульовано правовий статус податкової консультації, як акта індивідуальної дії, який, з огляду на вищенаведену норму процесуального законодавства може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.

При цьому дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника податків про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідності зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Суд зазначає, що отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз`яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року №К/9901/8571/18.

Таким чином, отримання податкової консультації з чіткою відповіддю на поставлене питання сприяє уникненню в подальшому податкових спорів щодо поставленого питання та стабільності суспільних відносин, а Державна фіскальна служба України як контролюючий орган зобов`язана вживати заходів до уникнення можливих податкових спорів, в тому числі, шляхом надання податкових консультацій з конкретних питань, що ним в даному випадку зроблено не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації від 19.03.2018 року №1883/6/99-99-13-02-03-15/ІПК підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ПАТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, ЄДРПОУ 38901651) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) від 19.03.2018 року №1883/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

3. Присудити на користь ПАТ «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, ЄДРПОУ 38901651) понесені витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур