Ухвала суду № 83039171, 16.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2769/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у справі №1640/2769/18 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 31.08.2018 по справі №1640/2769/18.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вирішено визнати такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення „дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення „дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у справі №1640/2769/18 залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.

15 липня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 05 липня 2019 року.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник посилався на свою необізнаність з датою офіційного оприлюднення Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, а відтак помилково вважав, що звернувся до суду в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення, суд виходить з такого.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Приписами статті 5 Кодексом адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 1 частини першої якої, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вирішальним питанням щодо визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Крім того, відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Аналогічна норма закріплена також у статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

У свою чергу, Європейським судом з прав людини також зрезюмується, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі "Walchli v. France", від 08 грудня 2016 року "ТОВ "Фріда" проти України").

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Miragall Eckolano v." від 13 січня 2000 року та в рішенні у справі "Perez de Rada Cavanilles v." від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою недопущення надмірного формалізму та позбавлення ініціатора звернення гарантованого йому національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя, суд визнав за необхідне поновити пропущений строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами та відкрити провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у справі №1640/2769/18 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про зобов`язання вчинити дії.

Частинами першою та другою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За правилами частини восьмої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1-2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з частиною 8 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що провадження за виключними обставинами у цій справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи належить здійснювати колегією у складі трьох суддів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 248, 256, 361-366, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду із заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення суду від 31 серпня 2018 року у справі №1640/2769/18.

Відкрити провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у справі №1640/2769/18 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про зобов`язання вчинити дії.

Справу №1640/2769/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами розглядати колегією у складі трьох суддів у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Призначити судове засідання щодо розгляду заяви на 11:45 05 серпня 2019 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду (вул. Пушкарівська, 9/26, м.Полтава, 36000).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження за заявою про перегляд надати до суду відзив на заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки.

Надіслати відповідачу копію заяви про перегляд.

Ухвала оскаржуванню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва