Ухвала суду № 83039062, 15.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4157/19

УХВАЛА

15 липня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за власний рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши дану позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивачем не зазначено інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.

Отже, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.

Згідно з п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До позовної заяви позивачем додані копії документів, які перелічені в позовній заяві, однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів цих документів.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду інформацію про наявність у позивача або у іншої особи оригіналів цих доказів.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що Управлінням отримано, зокрема, копія паспорту та ідентифікаційного номеру облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 .

Однак, до суду не надано копій вказаних доказів.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з цим, позивачем надані копії документів, які не завірені належним чином, а саме: копія звернення за вх. № 01-10/592-ЗГ від 15.11.2018 року, копія технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511405990420, копія платіжного доручення № 7292701 від 28.12.2018 р., копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511406169495, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511406177714, копія платіжного доручення № 11786535 від 02.05.2019, копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.04.2016, копія нотаріально посвідченої довіреності від 15.04.2016, копія розпорядження Одеського міського голови від 25.01.2017 № 59К.

Отже, позивачу необхідно подати зазначені документи в належно засвідчених копіях.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову по даній адміністративній справі є зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва за власний рахунок

Отже, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до пп.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 грн.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними позовними вимогами позивач повинен надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Однак, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Так, позивачем надано в якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви опис вкладення у цінний лист та накладна щодо поштового відправлення, датовані 11.07.2019 року, проте, в описі відсутні відомості про направлення відповідачу саме копії позовної заяви. Дані документи містять відомості про направлення лише додатків до позовної заяви.

Отже, в порушення ч.2 ст.161 КАС України, позивачем не надано до суду доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Початок строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, якщо не встановлено інше.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З позовної заяви та наданих позивачем до неї матеріалів вбачається, що позивачем в період з 20.11.2018 до 23.11.2018 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 за адресою об`єкта будівництва: АДРЕСА_1 . За результатом проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки № 001622 від 23.11.2018 р., припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 763/18 від 23.11.2018, протокол про адміністративне правопорушення від 23.11.2018.

Відповідно до припису № 763/18 від 23.11.2018 року виявлені порушення вимагалось усунути у термін до 23.01.2019 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести земельну ділянку до попереднього стану відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 11.04.2016 року.

Позивачем на підставі наказу № 01-13/1 від 02.01.2019 року у період з 19.03.2019 до 26.03.2019 року проведено позапланову перевірку усунення порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, зазначених у приписі № 763/18 від 23.11.2108. Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису, а саме: не отримано право на виконання будівельних робіт та не здійснено, при цьому, приведення земельної ділянки до попереднього стану відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 11.04.2016 року.

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки № 000523 від 26.03.2019, протокол про виявлені порушення від 23.03.2019 р. та прийнято постанову про адміністративне правопорушення № 288/19 від 09.04.2019 р.

Відповідно до положень ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на звернення з позовом на знесення самочинного будівництва виникає після невиконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Позивачем встановлено невиконання відповідачем вимог припису № 763/18 від 23.11.2108 в результаті проведеної позапланової перевірки в період з 19.03.2019 до 26.03.2019, про що складено акт перевірки № 000523 від 26.03.2019 року.

Отже, з урахуванням приписів ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 122 КАС України, днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення позову про знесення самочинного будівництва, є день встановлення невиконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, тобто день складання акта перевірки № 000523 від 26.03.2019 року про невиконання припису № 763 про усунення. Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.120 КАС України, 27.03.2019 почав відлік строк для звернення позивача як суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду, який становить три місяці відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС.

Суддя зазначає, що позивач звернувся з позовною заявою лише 11.07.2019, подавши її безпосередньо до канцелярії суду, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 та ч.3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом з цим, позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду та не вказано жодних причин пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача), визначених судом інформації, доказів та заяви про поновлення строку звернення до суду.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко