Рішення № 83038975, 15.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3009/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 (згідно ордеру),

представника відповідача - Морозова С.В. (за довіреністю),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 травня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати дії Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та скасувати рішення №11 про відмову у призначенні пенсії від 14.02.2019 року.

2. Зобов`язати Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

22 травня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 виповнилося 55 років. Рішенням Подільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №11 від 14.02.2019 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Рішення Подільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №11 від 14.02.2019 року про відмову у призначенні пенсії позивач вважає незаконним.

06 червня 2019 року до суду від відповідача за вх.№20433/19 надійшов відзив на позов (а.с.37-38), у якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.08.2018 р. звернулась за призначенням пенсії за віком як потерпіла відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія призначена з урахуванням страхового стажу 18 років 10 місяців 5 днів. Позивач має право на призначення пенсії при наявності 22 років страхового стажу (25-3), оскільки вона проживала в зоні посиленого радіологічного контролю з 26.04.1986 р. по 27.04.1990 року. В зв`язку з недосконалістю програмного забезпечення пенсія була призначена з 13.08.2018 р. Оскільки відповідно до змін в пенсійному законодавстві, необхідно мати 22 роки стажу, позивачу було припинено виплату пенсії. Згідно відповіді з Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в Житомирській області після уточнення встановлено, що страховий/стаж позивача складає 19 років 10 місяців 3 дні.

В зв`язку з викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач та її представник просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 подано до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заяву про призначення пенсії (а.с.54).

До вказаної заяви позивачем додано наступні документи:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.10, 60);

- паспорт серії НОМЕР_1 (а.с.9-10, 58-60);

- трудову книжку НОМЕР_2 (а.с.12-14, 61-65);

- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року №06-21/408 (а.с.81);

- довідку Межиріцької сільської ради Коростенського району Житомирської області №13/02-26 від 22.01.2018 року, що ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала з 26.04.1986 року по 27.04.1990 року в селі Межирічка Коростенського району Житомирської області, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 26.07.1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4);

- направлення Виконавчого комітету Житомирської ради народних депутатів №7332 від 23 квітня 1990 року про направлення для працевлаштування та забезпечення житлом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які переселяються з с. Межирічка Коростенського району у зв`язку з радіоактивним забрудненням цього населеного пункту внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.26, 79);

- посвідчення громадянина, який постійно працював або проживав у зонах безумовного добровільного відселення у 1990 році категорії 3 серії НОМЕР_3 від 09 грудня 1992 року (а.с.11, 80);

- свідоцтва про народження дітей (а.с.67,69,71);

- свідоцтво про шлюб (а.с.74).

Розпорядженням Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №243 від 21 серпня 2018 року (а.с.42) ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи стаж роботи позивача 18 років 10 місяців 5 днів. Пенсія призначена в розмірі 1435,00 грн.

03 жовтня 2018 року позивачу було видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 (а.с.11) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком довічно.

14 лютого 2019 року Подільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області прийнято рішення №11 (а.с.16, 107), у якому зазначено, що «Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 … від 13.08.2018 р. №243 щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» прийнято рішення згідно з протоколом від 14.02.2019 р. №154950000077 в призначенні пенсії відмовити у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до наданих документів (трудова книжка, архівна довідка про стаж, свідоцтва про народження дітей, довідка про період отримання допомоги по безробіттю) стаж роботи склав 18 років 10 місяців 5 днів.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії за віком призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України про «Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку. Оскільки гр. ОСОБА_1 має право на зниження пенсійного віку на 3 роки, для призначення пенсії необхідно 22 роки страхового стажу».

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Таким чином, право на пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням його зменшення згідно статті 55 цього Закону), та які мають стаж роботи не менше 20 років для чоловіків та 15 років для жінок.

З трудової книжки позивача та згідно листа департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України №1871/П-11 від 21.02.2019 року вбачається, що страховий стаж позивача складає 20 років 4 місяці 17 днів.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні, у якому вказано страховий стаж позивача 18 років 10 місяців 5 днів, та у відзиві відповідача, у якому вказано страховий стаж позивача19 років 10 місяців 3 дні, не обґрунтовано, які саме періоди не враховані відповідачем при обчисленні страхового стажу позивача.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення, надані начальником відділу №15 позивача А.Казимирської, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

При цьому Подільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області листом від 29.05.2018 року №71/П-2 (а.с.21) повідомлено ОСОБА_1 , що позивач набуде право на пенсію за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у віці 55 років 6 місяців (з 13.08.2018 року) за умови надання довідки сільської ради про період проживання на забрудненій території.

Суд також зазначає, що рішення Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, яким позивачу призначено пенсію за віком, а саме розпорядження №243 від 21 серпня 2018 року не скасовано, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування;». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ЕСНR 2000-1, «Онерллдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ЕСНR 2004-ХП, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року та «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15 вересня. 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх, дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119) (п. 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п,73). Будь-яка інша, позиція була б рівнозначною, inter alia, - санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п.58, ЕСНR 2002-VIII) (п. 71).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.

Спірне рішення прийняте без урахування принципу пропорційності. На думку суду, при його прийнятті не було досягнуто розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких воно спрямоване, та інтересами приватної особи (позивача та її неповнолітньої дитини).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за доцільне задовольнити первісну вимогу позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №11 про відмову у призначенні пенсії від 14.02.2019 року.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов`язання Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вказана вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії є похідною від первісної вимоги, яка є задоволеною шляхом визнання протиправним та скасування рішення Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №11 про відмову у призначенні пенсії від 14.02.2019 року, вона також є обґрунтованою та, приймаючи до уваги наявність не скасованого рішення відповідача про призначення пенсії за віком позивачу, підлягає задоволенню з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зобов`язання Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №11 про відмову у призначенні пенсії від 14.02.2019 року.

Зобов`язати Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ).

Відповідач - Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул.Шілька, 2Б, м.Подільськ, Одеська обл., 66300, код ЄДРПОУ 40386424).

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019 року.

Суддя О.А.Вовченко

.