Рішення № 83038908, 03.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002002

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

за участю:

представника позивача Локатир Ю.В.

представника позивача Цитульський І.В.

представника відповідача Булаш З.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», в якій міститься вимога визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 08.04.2019 року №0003274814.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, оскільки саме незабезпечення ДФС України збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача призвели до несвоєчасного, на думку відповідача, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Відтак, вважає, що порушення терміну реєстрації податкових накладних відбулось не з вини позивача, і відповідно відсутні підстави для застосування штрафної санкції.

Відповідач свої заперечення аргументує тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача встановлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних, а саме: ЛМКП «Львівводоканал» не зареєстровано в єдиному реєстрі податкові накладні протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу на загальну суму 88847429,70 грн, в тому числі ПДВ 17789485,94 грн на суми понаднормових втрат води при наданні послуг з централізованого водопостачання за: березень 2015 в сумі 1048791,48 грн, червень 2015 в сумі 1022870,46 грн, вересень 2015 в сумі 1149629,00 грн, грудень 2015 в сумі 1158184.32 грн, березень 2016 в сумі 1070184,96 грн, червень 2016 в сумі 963136,56 грн, вересень 2016 в сумі 1150786,14 грн, грудень 2016 в сумі 1249482,50 грн, за березень 2017 в сумі 1146136,64 грн, червень 2015 в сумі 951020,34 грн, вересень 2015 в сумі 1323598,78 грн, грудень 2017 в сумі 1675081,74 грн, за березень 2018 в сумі 1241999,10 грн, червень 2015 в сумі 1232968,80 грн, вересень 2015 в сумі 1405615,12 грн. Таким чином, вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних.

Позивач подав пояснення та відповідь на відзив, в яких зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі №813/2298/18 встановлено бездіяльність відповідача, що тривала від 21.12.2015 до 20.11.2018. Зазначає, що обставина не збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на 11667695,96 грн призвела до неможливості для позивача своєчасно реєструвати податкові накладні суми податку за якими перевищували суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК Кодексу. Також звертає увагу, що загальна сума визначена відповідачем, як сума ПДВ за несвоєчасно зареєстрованими деклараціями та з якою обчислено штраф становить 10468126,07 грн, тобто охоплюється сумою 11667695,96 грн на яку позивачу протиправно не збільшено реєстраційну суму електронного адміністрування ПДВ.

В додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивач зазначає про неможливість своєчасно зареєструвати податкові накладні посилаючись на обставину про не збільшення реєстраційної суми у систем електронного адміністрування ПДВ на 11667695,96 грн. Однак, позивач систематично зловживає даним фактом, про що свідчить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. адміністративна справа № 813/5080/17. В даній справі розглядався спір щодо несвоєчасної сплати узгоджених зобов'язань де позивач теж посилався на дану обставину.

Представник позивача в судовому засіданні, з посиланням на аргументи, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, з посиланням на аргументи, викладені в відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд

встановив:

Офісом Великих платників податків ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018р.

За наслідками перевірки складено акт від 20.03.2019 №63/28-10-48-13/03348471, у якому зазначено, що ЛМКП «Львівводоканал» порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), не складено та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкові накладні на загальну суму 17789485,94 грн в тому числі за: березень 2015 в сумі 1048791,48 грн, червень 2015 в сумі 1022870,46 грн, вересень 2015 в сумі 1149629,00 грн, грудень 2015 в сумі 1158184,32 грн, березень 2016 в сумі 1070184,96 грн, червень 2016 в сумі 963136,56 грн, вересень 2016 в сумі 1150786,14 грн, грудень 2016 в сумі 1249482,50 грн, за березень 2017 в сумі 1146136,64 грн, червень 2015 в сумі 951020,34 грн, вересень 2015 в сумі 1323598,78 грн, грудень 2017 в сумі 1675081,74 грн, за березень 2018 в сумі 1241999,10 грн, червень 2015 в сумі 1232968,80 грн, вересень 2015 в сумі 1405615,12 грн на суми понаднормових втрат води при наданні послуг з централізованого водопостачання

На підставі акта перевірки від 20.03.2019 №63/28-10-48-13/03348471 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 №0003274814 Форми "Н", яким до ЛМКП «Львівводоканал» застосовано штраф у сумі 2584133,56 грн, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 ПК України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 цього Кодексу.

Приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України передбачено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постановою Кабінету Міністрів України № 967 від 18.11.2015 внесено зміни до Порядку № 569 та доповнено п. 9 Порядку № 569 абзацами наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення".

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі №813/2298/18, що 15.01.2019 року набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення збільшення суми поповнення електронного рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у сумі 11667695,96 грн.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити суму поповнення електронного рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 10294545,96 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Даним судовим рішенням встановлено, що у 2015 році ЛМКП «Львівводоканал» отримало субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування на загальну суму 11667695,96 грн. 15.12.2015 усі вказані кошти перераховано позивачем на погашення податкового боргу з ПДВ. 17.12.2015 усі кошти зараховані до державного бюджету, а листом від 18.12.2015 № 9-08/1161-32019 Казначейство повідомило ДФС про проведені операції.

Отже, ДФС України, не пізніше 21.12.2015 (наступний робочий день після 18.12.2015) зобов'язана була сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надіслати органу державного казначейства коригуючі реєстри.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак та обставина, що протиправною бездіяльністю ДФС України порушено права позивача на збільшення його реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на 11667695,96 грн є преюдиційною для суду підчас розгляду даної справи на підставі ч.4 ст.78 КАС України.

Судом встановлено з матеріалів справи, що на запити позивача отримано Витяги щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, згідно яких, по даним системи електронного адміністрування ПДВ, сума податку на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить суми із знаком мінус. (а.с.57-63)

Незважаючи на викладені обставини, відповідачем винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 №0003274814.

Відповідно до положень статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - противоправне, винне діяння, в вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб'єкта податкових відносин, який порушує права і інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає в недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб'єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов'язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Як встановлено судом з матеріалів справи, несвоєчасне збільшення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства, спричинено не з вини позивача, а внаслідок потиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення збільшення суми поповнення електронного рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у сумі 11667695,96 грн.

Як наслідок це призвело до неприйняття контролюючим органом податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків у встановлений податковим законодавством строк.

Судом враховується, що Верховним Судом у справах №818/1070/17 та №810/1952/17 (постанови від 03.05.2018р.) зроблений висновок, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №804/5153/17 зазначено, що: платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 31.12.2015 № 16/2 було вчинено всі необхідні дії, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме через несвоєчасність зарахування на електронний рахунок позивача перерахованих коштів, що призвело до затримки коригування суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, та унеможливило реєстрацію податкової накладної в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації. Із врахуванням обставин справи, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, вимоги Податкового Кодексу України, принцип правомірності дій платника податків, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Також, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №816/390/17, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що реєстрація податкової накладної з порушенням встановлених термінів відбулась не з вини Товариства, позивачем доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключає склад податкового правопорушення, та доводить безпідставність та протиправність податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Пунктом 56.4 ПК України передбачено обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Дана норма ПК України кореспондує з ст.77 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.04.2019 року №0003274814.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 08.04.2019 року №0003274814.

3. Стягнути на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (вул. Зелена, 64, м. Львів, 79017; ЄДРПОУ: 03348471) з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119; ЄДРПОУ: 39440996), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.07.2019р.

Суддя Коморний О.І.