Ухвала суду № 83037986, 16.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 липня 2019 р. 160/5325/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук Світлана Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не поновлення пенсії ОСОБА_2 - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_2 викладене в листах відповідача від 12.02.2019 та 13.03.2019 року;

- зобов`язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.07.2016 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 13.06.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням десятиденного строку для усунення виявлених недоліків.

04.07.2019 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що позивач постійно проживає за кордоном та те, що при виїзді на постійне місце проживання у громадян України до 2017 року вилучали їх внутрішні паспорти та враховуючи, що згідно з Законом України «Про громадянство України» паспорт громадянина України для виїзду за кордон засвідчує особу та вік, а також враховуючи факт знаходження на консульському обліку - то є факт його постійного проживання в Ізраїлі, слід зробити висновок, що немає ніяких підстав вважати, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон не відповідає вимогам Порядку 22-1.

Відповідно до статті 121 КАС України встановленим судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Позивачем не в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду.

На підставі вищезазначеного, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду додаткових доказів.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ч. 2 ст. 16 КАС України.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч.1 та ч.2 ст. 57 КАС України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч.1 ст. 59 КАС України).

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч.2 ст. 59 КАС України).

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 10.01.2019 року.

Проте, в порушення вимог ч.1, 2 ст. 59 КАС України представником позивача не надано до суду оригіналу довіреності.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".

Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (п. 57).

Крім того, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, яку обгрунтовано тим, що тільки 10.01.2019 року, на прийомі у адвоката Вадима Меламеда в Ізраїлі, позивачу стало відомо, що він з 2009 року має повне право на пенсію і що немає жодної необхідності чекати створення будь-якого закону або укладення міждержавного договору. В той же день нотаріусом Держави Ізраїль була засвідчена особа позивача. Позивач підписав відповідну заяву та довіреність, котрі були посвідчені нотаріально та легалізовані печаткою апостиль.

До суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позивач звернувся 10.06.2019 року. За змістом позовних вимог вбачається, що позивач просить поновити виплату пенсії з 01.07.2016 року, з проведенням індексації і компансацією втрати частини доходів, тоді як в своїй заяві до Пенсійного фонду України від 10.01.2019 року позивач просить поновити виплату пенсії з 01.05.2017 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідь на своє звернення від Пенсійного фонду отримав 13.03.2019 року.

Таким чином, позивачу необхідно обгрунтувати належними доказами причину пропуску шестимысячного строку звернення до суду з позовною заявою.

Разом з тим, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою посилається на те, що ОСОБА_2 перебуває на реєстрації консульського обліку в посольстві України в Ізраїлі, а докази його перебування там не надає.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.121 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, з додержанням вимог ст.ст.121, 169 КАС України.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до канцелярії суду:

- оригінал довіреності на ім`я ОСОБА_1 згідно з ч. 1,2 ст. 59 КАС України;

- обгрунтування належними доказами причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою;

- докази перебування ОСОБА_2 на реєстрації консульського обліку в посольстві України в Ізраїлі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно з вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук