Рішення № 83037910, 15.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1563/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Дрімко" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 21 190, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2018 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 20 840, 00 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 350, 00 грн., яку позивач просить стягнути з ТОВ "Дрімко" із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

У відзиві на позовну заяву від 04.06.2019 представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що товариством виконано всі можливі та передбачені Законом №875-ХІІ заходи по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю та їх працевлаштування, а тому відсутні будь-які підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Вказує, що обов`язок підприємства полягає у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю та інформуванні про них державні органи і не супроводжується обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. Враховуючи наведене, просить в задоволенні позову відмовити повністю. (а.с.19-20)

У відповіді на відзив на позовну заяву від 05.06.2019 представник позивача вважає твердження відповідача необґрунтованими і безпідставними та зазначає, що до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, а саме: подання звітності форми №3-ПН за всі місяці відповідного року. Оскільки відповідач не подав до центру зайнятості звіти за весь рік, зокрема, подано лише один раз 03.10.2018, відтак такі дії не свідчать про вчинення ним усіх дій, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю та відповідно про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-ХІІ.

Окрему увагу суду звертає на те, що згідно пункту 5 Порядку №316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

Як вбачається із штатного розпису товариства, який затверджено 01.06.2018, відповідачем з 01.06.2018 для працевлаштування осіб з інвалідністю введено дві посади укладальника-пакувальника, проте звітність до Державної служби зайнятості подано лише 03.10.2018, тобто з порушенням встановленого 3-х денного строку з дати відкриття вказаних вакансій.

З урахуванням вищенаведене, просить позов задовольнити повністю. (а.с.29-32)

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають:

у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2018 за вхідним №2214 відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, у якому відображено, що середньооблікова чисельність працюючих у 2018 році у відповідача фактично складала 10 чоловік, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинна складати 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2018 році становив 416, 8 тис. грн. (а.с.9)

Повідомленням від 18.03.2018 №62/19-302 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів проінформувало ТОВ "Дрімко" про обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 20 840, 00 грн. до 15 квітня 2019 року та роз`яснило порядок нарахування пені за порушення термінів сплати. (а.с.11)

У зазначений строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії), а саме Форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", Порядок подання якої затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (далі - Порядок №316).

Відповідно до пункту 3 Порядку №316 форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з пунктом 5 Порядку №316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, роботодавець, створивши робоче місце для особи з інвалідністю та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1386/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

З наявного в матеріалах справи штатного розпису ТОВ "Дрімко" від 01.06.2018 вбачається, що з 01.06.2018 відповідачем для працевлаштування осіб з інвалідністю введено дві посади укладальника-пакувальника. Проте, звітність до Нововолинського міського центру зайнятості ТОВ "Дрімко" подано лише 03.10.2018, тобто з порушенням встановленого 3-х денного строку з дати відкриття вакансії.

При цьому, суд звертає увагу на відсутність, у долученому представником відповідача до матеріалів справи звіту ТОВ "Дрімко" від 03.10.2018, відмітки Нововолинського міського центру зайнятості про отримання звіту.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 затверджено Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.

Пунктом 82 вказаної Інструкції передбачено, що відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Згідно із пунктом 153 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади факт і дата надходження документа до установи обов`язково фіксуються за правилами, зазначеними в пункті 82 цієї Інструкції.

Однак, як вбачається з наданого відповідачем звіту форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 03.10.2018, вимоги Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади щодо факту і дати надходження документа до установи не дотримано, вказано лише "Отримав та дату отримання", а тому не є належним доказом на підтвердження подання відповідачем звітів форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" до Нововолинського міського центру зайнятості.

Таким чином, відповідачем в повній мірі не виконаний покладений на нього обов`язок про інформування державної служби зайнятості, яка займається працевлаштуванням інвалідів, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри про працевлаштування інваліда у ТОВ "Дрімко" та є підставою для нарахування адміністративно-господарських санкцій.

Водночас, суд не приймає до уваги, твердження представника відповідача про те, що ТОВ "Дрімко" впродовж 2018 року вжито всіх передбачених Законом заходів спрямованих для працевлаштування осіб з інвалідністю та працевлаштовано 2-х осіб з інвалідністю, що виключає застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки, як зазначено самим відповідачем, робітники ОСОБА_1 відпрацював у товаристві з 19.06.2018 року по 17.08.2018 року, а ОСОБА_2 працював товаристві з 14.12.2018 року, тобто, особи з інвалідністю відпрацювали у сукупності у товаристві протягом 2018 року 3 місяці, в той час коли відповідно до листів Мінсоцполітики від 26.03.2007 року, від 27.01.2009 року № 1/6-30/06 норми щодо працевлаштування інвалідів будуть вважатися виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року згідно з п.3.2 ч.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 року №286.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" при здійсненні господарської діяльності, оскільки, створивши робоче місце для інвалідів, товариство своєчасно не поінформувало територіальний орган зайнятості про наявне вакантне місце для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи, що ТОВ "Дрімко" у 2018 році не виконало вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині вжиття своєчасних заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, тому суд приходить до висновку, що нараховані адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів в сумі 20 840, 00 грн. та пеня в сумі 350, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімко" на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету (УК у м. Нововол/м. Нововолинськ, код платежу 50070000, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 899998, ідентифікаційний номер 37950540) адміністративно-господарські санкції та пеню в загальному розмірі 21 190 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: 43008, м. Луцьк, вул. Писаревського, 3А.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімко", адреса: 45401, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Іваничівське шоссе, 3.

Суддя Ю.Ю. Сорока