Ухвала суду № 83037399, 16.07.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12584/19

Провадження № 1-кс/344/6765/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Мельника В.М., захисника Боднарчука М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120 180 900 000 00 572 від 20.07.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у вказаному вище кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_1 та ряду інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що упродовж липня 2018 року - травня 2019 року члени організованої групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та інші невстановлені на даний час слідством особи, неодноразово незаконно переміщали з Республіки Франції на територію України з приховуванням від митного контролю (контрабанди) таблетки «Субутекс» із вмістом наркотичного засобу – бупренорфін, в особливо великих розмірах, незаконно їх придбавали, перевозили та зберігали з метою збуту на території Івано-Франківської області.

22 травня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

24 травня 2019 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 1 008 525 грн.

15 липня 2019 року Івано-Франківським міським судом продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до 4-х місяців, тобто до 22.09.2019 року.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 у причетності до вчинених кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказані правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

20.07.2019 у даному кримінальному провадженні закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно виконати наступне: завершити проведення судово-хімічних, балістичних експертиз і долучити до провадження їх висновки; зняти грифи таємності з клопотань та ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, які разом із протоколами та додатками долучити до матеріалів кримінального провадження; встановити всі фактичні обставини вчинення злочинів, дослідити докази про склад і роль учасників групи, за наявності підстав оголосити підозру особам, яких на теперішній час до кримінальної відповідальності не притягнуто; провести огляд речей та техніки вилучених в ході обшуків; здійснити переклад інформації отриманої в ході діяльності спільної міжнародної слідчої групи; здійснити екстрадицію ОСОБА_2 ; вручити остаточні підозри у вчиненні злочинів в складі організованої групи, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів.

Злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відносяться до категорії особливо тяжких.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає та заявлені ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не відпали.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного будь-який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Згідно із вимогами п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані слідчому судді, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів.

В той же час 20.07.2019 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_1 вказаних вище та інкримінованих йому злочинів, які вчинені у складі організованої групи, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

В той же час обставини , які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволені даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків. Щодо можливості застосування відносно підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, то слід вказати таке.

Слідчий суддя зазначає, що оскільки захисником не було вказано за якою з адрес (реєстрації чи фактичного місця проживання підозрюваного) слідчому судді слід розглядати можливість застосування такого альтернативного запобіжного заходу, то це позбавляє можливості слідчого суддю детально розглядати такий варіант.

В той же час, без надання доказів в обґрунтування покликань сторони захисту, слідчий суддя вважає, що запропоновані захистом інші варіанти запобіжних заходів, що не пов`язані з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не будуть достатніми для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваних обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя погоджується, що з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, те що вони скоєні за попередньою змовою групою осіб, необхідно залишити раніше визначений розмір застави у сумі 1008525 грн.

На переконання слідчого судді застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів – до 13.09.2019 року з визначенням застави.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193. 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів – до 13.09.2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Залишити раніше визначений розмір застави — 1 008 525 ( один мільйон вісім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суд) (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській, області, код: 26289647- банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 на строк до 13.09.2019 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право па виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 13 вересня 2019 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Шамотайло О.В.