Рішення № 8302745, 23.12.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- 303/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 року м.Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Корнєйчук О.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Олевська райагропромтехніка” про визнання незаконними наказів про утримання із заробітної плати коштів, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4140.61 грн., та 1000 грн., у відшкодування завданої моральної шкоди, зазначивши при цьому, що відповідач відмовляє в виплаті заробітної плати посилаючись на те, що заборгованість по заробітній платі позивачу у відповідача відсутня.

В судовому засіданні позивач збільшив заявлені позовні вимоги шляхом подачі до суду додаткової позовної заяви у порядку ст.31 ЦПК України, у якій просить суд крім заявлених вимог визнати незаконними накази директора ВАТ „Олевська РАТП”, за № 6 від 23.04.2009 року в частині утримання з його заробітної плати 2748.54 грн., та за № 7 від 30.04.2009 року в частині утримання з його заробітної плати 515.28 грн., в рахунок покриття виявленої на підприємстві недостачі паливно-мастильних матеріалів, а саме масла САЕ – 90 8/75 в кількості 6380 літрів на суму 24244 грн., та збільшив до 3000 грн., завдану позивачу моральну шкоду внаслідок незаконних дій відповідача, оскільки про зазначені накази відповідача він дізнався у судовому засіданні під час судового розгляду даної справи, так, як з даними наказами він не був ознайомлений взагалі. В його обов”язки входило тільки безпосередня охорона території ВАТ „Олевська РАТП”. Паливно-мастильні матеріали, а саме масло САЕ 90 8/75 в кількості 6380 літрів під зберігання йому ввірено не було, при заступанні на чергування він зазначені паливно-мастильні матеріали не приймав і при закінченні чергування не здавав. Йому не було відомо не тільки про їх кількість, а й чи взагалі зберігалося в багатотонних ємностях масло, так як не директором ВАТ „Олевська РАТП” і не відповідальною особою за прийом, видачу та облік паливно-мастильних матеріалів підприємства про його наявність не доводилося. Крім того до обліку зазначених матеріалів у нього доступу не було, їх облік в його присутності не проводився, і не входило в його обов”язки прийом, видача та облік паливно-мастильних матеріалів. Під час чергувань позивача будь-яких крадіжок з території ВАТ „Олевська РАТП” не було і про інвентаризацію паливно-мастильних матеріалів на підприємстві та її проведення його не тільки не допускали а й не повідомляли взагалі.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 25.09.2009 року позовні вимоги позивача не визнала та пояснила суду про те, що заборгованості по заробітній платі у ВАТ „Олевська РАТП” перед позивачем нема. Всі кошти, які нараховані позивачу по заробітній платі виплачено останньому, крім 3263.82 грн., які було утримано із заробітної плати позивача відповідно до наказу директора ВАТ „Олевська РАТП”, за № 6 від 23.04.2009 року в сумі 2748.54 грн., та наказу директора ВАТ „Олевська РАТП”, за № 7 від 30.04.2009 року в сумі 515.28 грн., в рахунок покриття виявленої на підприємстві недостачі паливно-мастильних матеріалів, а саме масла САЕ – 90 8/75 в кількості 6380 літрів на суму 24244 грн. Вважає, що діями підприємства прав позивача не порушено та не причинено останньому моральної шкоди і у зв”язку з чим просить суд відмовити у позові позивачу.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем з 15.02.2008 року, виконуючи обов”язки охоронника ВАТ „Олевська РАТП” і 01.05.2009 року, відповідно до наказу № 366 К звільнився по ст.36 п.1 КЗпП України за згодою сторін, що стверджується копією трудової книжки. Однак керівник підприємства при звільненні позивача не провів з ним остаточного розрахунку, в зв’язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі.

Заборгованість по виплаті заробітної плати на день постановляння рішення суду позивач визначив в сумі 4140.61 грн.

Із довідки наданої представником відповідача у судовому засіданні, яка видана ВАТ „Олевська РАТП”, за № 203 від 09.09.2009 року слідує те, що станом на 24.09.2009 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, відсутня.

Із наказів директора ВАТ „Олевська РАТП” за № 6 від 23.04.2009 року та за № 7 від 30.04.2009 року слідує, що із ОСОБА_1, утримано суми заробітної плати у розмірах 2748.54 грн., та 515.28 грн., відповідно, в рахунок відшкодування матеріальних збитків: - виявленої на підприємстві недостачі паливно-мастильних матеріалів, а саме масла САЕ – 90 8/75 в кількості 6380 літрів на загальну суму 24244 грн., яку він допустив на думку відповідача під час виконання своїх обов”язків, як охоронника сторожової охорони, будучи матеріально-відповідальною особою.

Про те, що директором ВАТ „Олевська РАТП” було винесено зазначені накази, позивача відповідачем не було ознайомлено, про існування останніх позивачу стало відомо лише в судовому засіданні при розгляді даної цивільної справи.

15.02.2008 року з ОСОБА_1, та відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Строк дії договору було встановлено на весь період роботи позивача у відповідача, що стверджується договором про повну матеріальну відповідальність від 15.02.2008 року. Відповідно до вказаного договору, позивач як охоронник сторожової охорони повинен забезпечувати збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей, старанно відноситись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей, своєчасно інформувати адміністрацію підприємства про обставини, які загрожують збереженню матеріальних цінностей, вести облік і подавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух, залишки довірених йому матеріальних цінностей, приймати участь в інвентаризації матеріальних цінностей.

Так відповідно до ст.134 КЗпП України слідує, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розміри шкоди заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які виконують роботи, безпосередньо зв”язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Зокрема за змістом ст.135-1 КЗпП України працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і у зв”язку з викладеним зобов”язаний бережливо ставитись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства, вести їх облік, складати і представляти у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВС України № 14 від 29.12.1992 року „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” передбачено, що в даному випадку з”ясовується якими неправомірними діями заподіяно шкоду і чи входили до функцій працівника обов”язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди, в чому полягала його вина, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду.

Згідно пункту 23 зазначеної вище Постанови Пленуму ВС України слідує, що відповідач повинен надати матеріали інвентаризації, актів ревізії та облікових документів, актів й інших документів про недостачу майна, довідок й інших документів про вартість майна, доказів про винне порушення працівником обов”язків за трудовим договором і наявність причинного зв”язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила, час її виявлення, пояснень працівника, актів і доповідних записок службових осіб, матеріалів службових перевірок, експертизи про допущені порушення і причини шкоди, документів про коло трудових обов”язків працівника.

Статтею 136 КЗпП України передбачене покриття шкоди працівниками в розміри, що не перевищує середнього місячного заробітку, яке проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищого за підлеглістю органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищого за підлеглістю органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром. Трудовий спір за його заявою розглядається в порядку передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного (міського) суду.

На підставі зазначеного вище, судом не встановлено, що позивач, як охоронник ВАТ „Олевська РАТП” повинен був нести матеріальну відповідальність за схоронність паливно-мастильних матеріалів так, як відповідачем не надано до суду доказів відносно того, що ОСОБА_1, повинен нести матеріальну відповідальність за не схоронність ввіреного йому майна, а саме паливно-мастильних матеріалів. У позивача під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, як охоронника ВАТ „Олевська РАТП” відсутня інструкція про його посадові обов”язки в яких би вбачалася матеріальна відповідальність за нестачу паливно-мастильних матеріалів. Крім того відповідач не надав суду доказів які б документально підтвердили відповідальність ОСОБА_1, як охоронника за нестачу та зберігання паливно-мастильних матеріалів.

Виходячи з матеріалів справи позивач як охоронник не повинен нести матеріальну відповідальність за схоронність паливно-мастильних матеріалів, оскільки на ВАТ „Олевська РАТП” є відповідальна особа, якій ввірено зазначене майно. Адміністрація ВАТ „Олевська РАТП” не зверталася до органів внутрішніх справ з метою встановлення винних осіб в недостачі паливно-мастильних матеріалів, а відповідно до вимог ст.1166 ЦК України слідує, що майнова шкода, завдана діями чи бездіяльність майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Окрім того відповідно до ст.116 КЗпП України слідує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

На час звільнення остаточний розрахунок з позивачем не проведений по вині відповідача.

В даному випадку суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено право позивача на отримання заробітної плати а також всіх належних йому сум за виконану ним роботу, за захистом якого він звернувся до суду і яке повинно бути поновлене в судовому порядку.

Разом з тим суд приходить до висновку відносно того, що внаслідок незаконних дій відповідача, що потягло за собою заборгованість по заробітній платі, позивачу заподіяно також моральної шкоди.

Враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких зазнав позивач, внаслідок невиплати заборгованої заробітної плати, його вік, стан здоров”я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і господарських стосунках, які вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що йому спричинена моральна /немайнова/ шкода, яка підлягає стягненню з відповідача у розміри 1000 грн., який є розумним та справедливим.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись: ст.ст.10,11,15,57,60,81,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.116, 237 -1 КЗпП України та ст.1166 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Олевська райагропромтехніка” про визнання незаконними наказів про утримання із заробітної плати коштів, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати накази Директора ВАТ „Олевська РАТП” за № 6 від 23.04.2009 року та за № 7 від 30.04.2009 року в частині утримання із ОСОБА_1 сум заробітної плати у розмірах 2748.54 грн., та 515.28 грн., відповідно, в рахунок відшкодування матеріальних збитків: - виявленої на підприємстві недостачі паливно-мастильних матеріалів, а саме масла САЕ – 90 8/75 в кількості 6380 літрів на загальну суму 24244 грн., - незаконними.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Олевська райагропромтехніка”, із р/р № 260033270, МФО 311528, який знаходиться в Житомирській обласній дирекції Райффайзен банк “Аваль” на користь ОСОБА_1 3263.82 грн., заборгованості по заробітній платі та 1000 грн., завданої моральної /немайнової/ шкоди, а всього на загальну суму 4263.82 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Олевська райагропромтехніка” на користь держави 51 грн., судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Олевська райагропромтехніка” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду Олевським районним судом цивільної справи у сумі 120 грн., на р\р 31217259700460 Код ЗКПО: 20413477 Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області МФО банку 811039.

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, через Олевський районний суд Житомирської області.

Суддя: