Ухвала суду № 83023158, 15.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 липня 2019 року м. Київ № 640/10589/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:

- зобов`язання Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати пенсію з 01 січня 2018 року та у подальшому в розмірі 89% грошового забезпечення;

- зобов`язання Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві виплатити різницю недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2018 року по дату набрання законної сили рішенням суду у даній справі у розмірі 89% грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання суду: уточненої позовної заяви (з примірником для відповідача) із зазначенням рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що оскаржується позивачем та платіжного документа про сплату судового збору у сумі 768,40 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано лист, в якому ОСОБА_1 просив відкрити провадження у справі, разом із заявом про уточнення позовних вимог шляхом:

- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія ОСОБА_1 з 89% до 70%, - протиправними;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати пенсію з 01 січня 2018 року та у подальшому у розмірі 89% грошового забезпечення;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити недоотримані суми пенсії за період з 01 січня 2018 року по дату набрання законної сили рішенням суду у даній справі у розмірі 89% відсотків грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Щодо необхідності надати на виконання вимог ухвали суду платіжний документ про сплату судового збору у сумі 768,40 грн, позивач зазначив, що ним оплачено та долучено до позову фіскальний чек Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" від 10 червня 2019 року №215600426655 про сплату судового збору у сумі 768,40 грн. Окрім того, позивач стверджував, що звернувшись в телефонному режимі на "гарячу лінію" відповідного територіального органу Державної казначейської служби, йому повідомлено, що станом на 01 липня 2019 року судовий збір за вказаним платіжним документом зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд, розглянувши надані позивачем документи, при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі виходив з того, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частини перша, друга статті 9 Закону "Про судовий збір").

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 вказаної Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7 глави 3 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №905/1057/18.

Більше того, з Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10 листопада 2011 року (зі змінами і доповнення) вбачається, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Водночас ОСОБА_1 замість квитанції або платіжного доручення установи банку чи відділення зв`язку, які прийняли платіж, до позовної заяви долучено фіскальний чек Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" від 10 червня 2019 року №215600426655, в якому видом платежу визначено «недоговірні платежі» та не вказано, що за таким чеком здійснювалася оплата судового збору за звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом саме ОСОБА_1 . Окрім того, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за фіскальним чеком Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" від 10 червня 2019 року №215600426655 судом станом на 15 липня 2019 року не виявлено підтвердження сплати судового збору у сумі 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, вищевказаний фіскальний чек не може вважатися належним доказом сплати ОСОБА_1 судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що ні у встановлений судом 5-денний строк, ні станом на 15 липня 2019 року позивачем не надано доказів сплати судового збору у сумі 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак