Рішення № 83023027, 15.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 липня 2019 року №640/19387/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавки за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавки за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премії у розмірі 86,7%, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 включаючи надбавку за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавку за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавку за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премію у розмірі 86,7%, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в квітні місяці позивачеві було проведено перерахунок пенсії, в результаті якого, розмір пенсії позивача було протиправно зменшено з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, також, при проведенні перерахунку пенсії відповідачем протиправно не було враховано додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавку за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавку за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавку за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премію у розмірі 86,7%. Також, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо поетапної виплати суми підвищення пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що головні управління Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих уповноваженими органами, при цьому, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані, чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, посадами, для перерахунку пенсії не враховуються.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що в позовній заяві не йде мова про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тому твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не відносяться до предмету розгляду даної справи. Поряд з цим, позивач наголосив, що оскільки перерахунок його пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні її розміру не можуть застосовуватись норми законодавства, які прийняті після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером військовослужбовцем, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка до 31.12.2017 року виплачувалась в розмірі 90% грошового забезпечення.

Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови КМ України від 21.02.2018 №103, позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 70 % грошового забезпечення, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 9 455, 74 грн., оклад за військове звання - 1 480, 00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 5 467,87 грн. Підвищення складає 3 222, 08 грн., з них виплачується: з 01.01.208 року по 31.12.208 року щомісячно 50% від підвищення - 1 611, 04 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 2 416, 56 грн.

17.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату його пенсію виходячи з 90% грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням надбавок.

Листом від 29.10.2018 року №101515/02/В-8213 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що перерахунок його пенсії проведено відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", розмір пенсії обчислювався виходячи з 70% сум грошового забезпечення за його посадою, відповідно до редакції закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Іншого Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою КМУ №103 не передбачено.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, неврахування додаткових видів грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії та виплату перерахованої пенсії у неповному обсязі протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2262-ХІІ).

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Перевіряючи доводи позивача про протиправність дій відповідача за наслідками проведення перерахунку пенсії та зменшення її розміру з 90% до 70% грошового забезпечення, суд виходить із таких нормативно-правових норм.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Зміна відсотку максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам у відповідності із вищевказаним Законом не визначено підставою для перерахунку раніше призначених пенсії.

При вирішенні спору, що є предметом даного судового розгляду, суд враховує положення статті 6 КАС України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд наголошує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутими ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90% від розміру грошового забезпечення.

При перерахунку пенсії позивачу, розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру - 90% грошового забезпечення, право на яке позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір якого не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Відтак, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 90% від грошового забезпечення відповідно до якого позивачеві було призначено пенсію, відповідач діяв протиправно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).

За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, частиною 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2018 року.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення, то суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з 70% сум грошового забезпечення, то суд з метою поновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення.

У той же час, щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавки за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавки за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премії у розмірі 86,7%, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 включаючи надбавку за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавку за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавку за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премію у розмірі 86,7%, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві здійснено перерахунок пенсії у квітні 2018 року з 01 січня 2018 року на підставі довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби Безпеки України від 10.04.2018 року №21/3/2-133М/169.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).

У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до вимог п.5 Порядку №45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.

Аналіз наведених норм законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.

Під час розгляду вказаної справи, суду не надано доказів отримання позивачем відповідної довідки з зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, які позивач просить врахувати при проведенні перерахунку пенсії, а саме: надбавки за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавки за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавки за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премії у розмірі 86,7% та подачі її до органів Пенсійного фонду України.

Водночас, в контексті наведеного, необхідно зазначити, що нормами законодавства України не передбачено самостійного витребування органами Пенсійного фонду довідок від уповноважених органів.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень.

За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавки за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавки за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премії у розмірі 86,7%, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 включаючи надбавку за оперативну роботу у розмірі 20%, надбавку за знання західноєвропейської мови (ПО+ВЗ) у розмірі 10%, надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%; надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 48%; надбавку за спец. завдання чи держ. охорону у розмірі 65%, премію у розмірі 86,7%.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2018 року по справі №826/3858/18 залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, суд наголошує, що відповідно до абзацу 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, згідно вказаних приписів Кодексу адміністративного судочинства України рішення по адміністративній справі №826/3858/18 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто - 05.03.2019 року.

Враховуючи те, що п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" були чинним на момент з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, то позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії починаючи 01.01.2018 року не підлягають задоволенню, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести з 05.03.2019 року виплату пенсії позивачу, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії невідкладно та однією сумою, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже дані позовні вимоги, на думку суду, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрати відсутні.

Керуючись ст. ст.. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа